засідання Рахункової палати
Блокування Державною податковою службою 7,7 млн податкових накладних негативно впливало на економічну активність платників податків, вважає Рахункова палата.
Такий висновок вона зробила за наслідками аудиту щодо впливу окремих рішень ДПС на економічну активність платників податків.
При цьому суди в 75% виносили рішення на користь платників податків, і за три роки ДПС мала сплатити 800 млн грн судового збору.
Аудитори встановили, що Державна податкова служба за 2021-2023 роки та І півріччя 2024 року хоча і вжила окремих заходів, щоби вдосконалити процедуру адміністративного та судового оскарження, однак зупинка реєстрації 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) у цей період та процес подальшого оскарження рішень податківців мали значний вплив на економічну активність платників податків.
“Процедура адміністративного та судового оскарження рішень органів Державної податкової служби має недоліки, які перешкоджають ефективному вирішенню податкових спорів, тож необхідне їх удосконалення для підвищення ефективності, прозорості та справедливості податкових рішень”, – йдеться у звіті про результати аудиту ефективності на тему «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків». Цей звіт затвердили на засіданні Рахункової палати 22 жовтня.
Загалом за період аудит, платники податків оскаржили понад 44 тисячі податкових рішень, суди розглянули майже 73 тис. таких справ. Аудитори також виявили, що результати оскарження рішень ДПС в адміністративному і судовому порядках суттєво різняться. Якщо в адміністративному лише 27% рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то у судовому – задоволених на користь платників рішень 75% (127,5 млрд гривень).
При цьому співвідношення вирішення податкових спорів з платниками податків переважало не на користь ДПС, тож податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн у 2021 р., 0,8 млрд грн – у 2022 р., 0,5 млрд грн 2023 р.
Крім того, за цей період ДПС сплатила 800 млн грн судового збору. А через несплату судового збору органи податкової отримали відмови у 5,5 тис. судових справ в апеляційному та касаційному провадженні. Причина – нерівномірне фінансування органу впродовж бюджетного року.
Аудитори встановили, що Державна податкова служба протягом 2021–2023 років та І півріччя 2024 року вжила окремих заходів для удосконалення процедури адміністративного та судового оскарження. Зокрема, скоротила строк виконання рішень суддів, винесених на користь платників податків. Якщо 2021–2023 роках податківці виконували їх із затримкою від 3 місяців до 2 років, то у І півріччі 2024 року ситуація покращилася: строк виконання таких рішень не перевищував 3 місяці.
Аудит також виявив, що за період, який аналізували, було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на суму ПДВ 144,1 млрд гривень. Із цієї кількості 23,4% (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинені за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення таким платником господарської операції.
На період аудиту у переліку ризикових перебували в середньому близько 16 тисяч платників податків, при цьому вони сплатили до державного бюджету 42,7 млрд грн податків і зборів.
Водночас, на думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня, які ухвалюють відповідні рішення. Так, аудитори встановили, що окремі рішення комісій центрального та регіонального рівнів з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних були недостатньо обґрунтовані.
Присутній на засіданні виконувач обов’язків першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов повідомив, що ДПС намагатиметься усунути ці недоліки у найкоротший термін, йдеться у повідомленні Рахункової палати.
По материалам: lb.ua