НБУ знизив облікову ставку з 22% до 20%

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 22% до 20% із 15 вересня 2023 року. 

Про це повідомляє пресслужба НБУ. 

“Подальше сповільнення інфляції та спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість дають змогу продовжити цикл зниження ставки за збереження достатньої привабливості гривневих заощаджень. Такий крок підтримає відновлення економіки та водночас не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що споживча інфляція знижувалася швидше, ніж очікувалося, однак базова — була близькою до прогнозу НБУ.

Інфляція в річному вимірі в серпні сповільнилася до 8,6%. Цінова динаміка виявилася ліпшою, ніж очікував НБУ, передусім за рахунок збільшення пропозиції продуктів харчування. Так, гарні врожаї посприяли зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти.

Водночас зниження базової інфляції (до 10% р/р у серпні) було близьким до липневого прогнозу НБУ. Вагому роль у послабленні фундаментального цінового тиску мали заходи НБУ із забезпечення привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку. Вони, зокрема, сприяли подальшому поліпшенню курсових та інфляційних очікувань.

НБУ зазначає, що загальна тенденція до зниження інфляції зберігатиметься, проте потенціал її швидкого сповільнення майже вичерпано.

З одного боку, кращі врожаї обмежуватимуть зростання цін і в наступні місяці. Зберігатиметься також вплив від фіксації окремих тарифів на житлово-комунальні послуги. НБУ і надалі забезпечуватиме стійкість валютного ринку для утримання під контролем курсових та інфляційних очікувань. Усе це сприятиме подальшому зниженню інфляції.

З іншого боку, тиск на витрати бізнесу залишатиметься значним як через втрати, пов’язані з війною, так і через подорожчання електроенергії та пального. Цей чинник може стримувати сповільнення інфляції. 

При цьому завдяки значним обсягам офіційного фінансування міжнародні резерви України утримуються на високих рівнях. Водночас з огляду на значні бюджетні потреби подальша міжнародна підтримка є критично важливою.

Надходження офіційного фінансування дає змогу НБУ не лише компенсувати значний дефіцит валюти на ринку, але й підтримувати міжнародні резерви на високому рівні. За підсумками серпня вони перевищували 40 млрд дол. США.

Водночас бюджетні потреби в умовах війни залишаються високими. Власних доходів і внутрішніх залучень не вистачає для покриття бюджетних видатків, отже, міжнародна допомога і надалі буде головною запорукою беземісійного фінансування бюджету. З огляду на це критично важливим є своєчасне та повноцінне виконання умов програми з МВФ. 

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається тривалість, а також непередбачувані характер та інтенсивність повномасштабної війни.

Повномасштабна війна триває. Висока невизначеність щодо завершення активної фази бойових дій зберігається. Теракти російської армії, нові масштабні руйнування та затягування бойових дій і надалі загрожують суттєвішими втратами потенціалу української економіки та непередбачуваними інфляційними шоками. 

Зберігаються також інші ризики:

  • зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги, у тому числі через невчасне чи неповне виконання умов програми з МВФ;
  • виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; 
  • поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури, що призведе до обмеження економічної активності та експорту, збільшення імпорту й посилення тиску на валютному ринку, а отже, і тиску на споживчі ціни;
  • подальші ускладнення для експорту агропродукції, зокрема в разі продовження чи розширення торговельних обмежень окремими європейськими країнами, а також через обстріли портової та аграрної інфраструктури на тлі припинення функціонування «зернового коридору».

Ураховуючи баланс ризиків, стрімке зниження інфляції та спроможність підтримувати курсову стійкість, Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку до 20%. 

Перехід НБУ до циклу пом’якшення процентної політики в липні очікувано призвів до зниження номінальних процентних ставок у банківській системі. Однак з огляду на стрімке сповільнення інфляції та поліпшення очікувань дохідність гривневих активів залишалася привабливою. 

Ставки за строковими гривневими депозитами та ОВДП, навіть після певного зниження в серпні, перевищують як поточний, так і очікуваний домогосподарствами рівень інфляції. У результаті попит населення на банківські депозити строком 3-12 місяців та ОВДП і далі зростав. Ситуативні коливання на готівковому валютному ринку не змінили цих тенденцій.

Збереження достатньо високої дохідності гривневих інструментів є важливим для подальшої реалізації Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування (далі — Стратегія). Натомість більш стрімке зниження облікової ставки в умовах високої чутливості валютного ринку та значного профіциту гривневої ліквідності посилить ризики для курсової стійкості та сталого зниження інфляції. 

З огляду на це Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку відповідно до траєкторії липневого прогнозу — на 2 в. п. до 20% з 15 вересня 2023 року. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці. Водночас ставка за депозитними сертифікатами овернайт знижена на 2 в. п. до 16%, а за кредитами рефінансування — на 2 в. п. до 22%. 

Зазначається, що контрольоване пом’якшення процентної політики додасть імпульсу економічному відновленню, не створюючи загроз для макрофінансової стійкості під час реалізації Стратегії.

Крім того, НБУ скоригує параметри операційного дизайну монетарної політики. Зокрема, до 35% з поточних 70% знизиться частка залишків строкових депозитів фізичних осіб, що враховується під час розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати. Це посилить стимули для банків надалі конкурувати за вкладників і нарощувати портфелі строкових депозитів. Відповідні зміни почнуть діяти з 18 вересня 2023 року.

Надалі передбачається продовження циклу зниження облікової ставки, реалізація якого узгоджуватиметься з необхідністю підтримання привабливості гривневих активів як передумови для стійкості валютного ринку та сталого зниження інфляції.

Водночас, ураховуючи значну невизначеність та високі ризики, пов’язані з війною, НБУ діятиме обережно, щоб і в подальшому забезпечувати макрофінансову стійкість. У разі погіршення очікувань, помітного зниження привабливості гривневих інструментів та посилення ризиків для курсової стійкості НБУ буде відповідним чином коригувати свої рішення та прогноз облікової ставки.

Нагадаємо, в кінці липня Нацбанк вперше за рік знизив облікову ставку з 25% до 22%. 

Зазначимо, нещодавно НБУ зобов’язав банки посилити контроль за рахунками осіб з нетиповою активністю. Також врегульовуються процедури віддаленого встановлення ділових відносин е-резидентами.

По материалам: lb.ua