Російська супутникова система «Рассвет» ще не стала повноцінною альтернативою Starlink, однак уже вийшла за межі лабораторного експерименту. Частина запущених апаратів сформувала на низькій навколоземній орбіті ланцюжок, який, за оцінкою фахівців, кілька разів на добу проходить у зоні видимості над Україною, повідомляє jerelo.com.ua.
Експерт із супутникового зв’язку Володимир Степанець повідомив виданню «Мілітарний», що станом на 31 липня 2026 року щонайменше два таких проходи можуть створювати відносно стабільні вікна супутникового зв’язку тривалістю понад годину.
Але тут є принципово важливе уточнення: видимість супутників над Україною ще не доводить, що Росія вже запустила через них повноцінний військовий сервіс або керує бойовими дронами.
Що саме сталося із супутниками «Рассвет»
23 березня 2026 року з російського космодрому Плесецьк ракета «Союз-2.1б» вивела на орбіту першу серійну партію з 16 апаратів системи «Рассвет». Інформацію про запуск підтвердив сам розробник — компанія «Бюро 1440».
За даними спеціалізованого ресурсу RussianSpaceWeb, апарати спочатку потрапили на орбіту висотою приблизно 290–324 кілометри, після чого почали поступово підніматися та розподілятися вздовж однієї орбітальної площини.
До кінця липня ситуація виглядала так:
- 12 із 16 супутників досягли висоти близько 550 кілометрів;
- ще три апарати продовжували орбітальні маневри;
- один супутник зійшов з орбіти та згорів в атмосфері;
- основна частина групи сформувала послідовний орбітальний ланцюжок;
- 19 липня відбувся другий пакетний запуск, але точну кількість нових апаратів розробник офіційно не назвав.
«Ми бачимо, що фактично вже сформований ланцюжок з гарним покриттям», — зазначив Володимир Степанець.
Незалежні бази космічних запусків оцінюють другу партію приблизно у 16 апаратів. Проте, як звертає увагу РБК-Україна, остаточна ідентифікація всієї корисної нагрузки ще тривала.
| Твердження | Що відомо насправді |
|---|---|
| «Рассвет» уже працює як Starlink | Ні. Йдеться про ранній етап розгортання та можливі сеанси зв’язку під час окремих прольотів. |
| Супутники постійно перебувають над Україною | Ні. Низькоорбітальні апарати швидко рухаються та лише періодично входять у зону видимості. |
| Є два стабільні вікна на добу | Це оцінка, отримана з аналізу відкритих орбітальних траєкторій, а не офіційно підтверджений графік роботи мережі. |
| РФ уже керує через «Рассвет» дронами | Публічних доказів бойового застосування системи для керування БпЛА поки немає. |
Що таке «вікно супутникового зв’язку»
Супутники «Рассвет» рухаються низькою навколоземною орбітою і не зависають над одним регіоном. Кожен апарат лише обмежений час перебуває над горизонтом конкретного наземного термінала.
Для якісного зв’язку важливо, щоб супутник:
- перебував достатньо високо над горизонтом;
- потрапляв у робочий сектор антени;
- мав активне та справне телекомунікаційне обладнання;
- міг передати дані на наземний шлюз або через інші супутники;
- підтримував автоматичне перемикання термінала між апаратами.
Один низькоорбітальний супутник зазвичай залишається у зручній зоні приймання лише кілька хвилин. Однак якщо за ним із невеликим інтервалом летять інші апарати, термінал може послідовно перемикатися між ними. Саме так ланцюжок супутників здатний продовжити загальне вікно покриття до години або більше.
За відкритими розрахунками, орбіта першої серійної групи дає їй можливість до чотирьох разів на добу проходити у зоні видимості над різними частинами України. Проте лише під час двох або трьох проходів супутники можуть підніматися достатньо високо над горизонтом для відносно стійкого сигналу.
Геометричне покриття — це лише перша половина задачі. Друга половина — справні термінали, шлюзові станції, маршрутизація, програмне забезпечення та реальна пропускна здатність мережі.
Чому систему називають російським аналогом Starlink
«Бюро 1440» створює мережу широкосмугового супутникового інтернету з великої кількості низькоорбітальних апаратів. За таким принципом працює і Starlink: користувацька антена відстежує супутники та автоматично переходить від одного апарата до іншого.
Розробник «Рассвета» заявляє такі майбутні можливості системи:
- швидкість до 1 Гбіт/с на абонентський термінал;
- затримку сигналу менш як 70 мілісекунд;
- використання міжсупутникових лазерних каналів;
- підтримку архітектури 5G NTN;
- роботу терміналів на автомобілях, кораблях, літаках і потягах.
Ці показники оприлюднені на офіційному сайті «Бюро 1440», але їх не слід сприймати як доведені характеристики масового комерційного сервісу. Наразі це цільові параметри проєкту та результати окремих випробувань.
| Параметр | «Рассвет» | Starlink |
|---|---|---|
| Стан мережі | Розгортання та випробування | Діюча глобальна комерційна система |
| Кількість апаратів | Десятки разом із тестовими супутниками | Тисячі робочих апаратів |
| Покриття | Окремі часові вікна | Безперервне покриття у доступних регіонах |
| Термінали | Прототипи та обмежені випробування | Серійне виробництво і масова експлуатація |
| Військове використання | Технічно можливе, але публічно не підтверджене | Застосування у війні добре задокументоване |
Як «Рассвет» теоретично може використовуватися для дронів
Найсерйозніший ризик для України полягає не у цивільному супутниковому інтернеті, а у можливості створення Росією незалежного каналу зв’язку для військових платформ.
Супутниковий канал може забезпечити:
- керування за межами прямої радіовидимості — оператору не потрібно перебувати неподалік від безпілотника;
- передавання телеметрії — координат, висоти, швидкості, стану двигуна та обладнання;
- отримання відео або зображень від розвідувальних апаратів;
- оновлення маршруту в польоті та зміну заданої цілі;
- координацію груп безпілотників на великій відстані;
- зв’язок із морськими дронами, які діють далеко від берега.
Особливо небезпечним такий зв’язок може бути для великих розвідувальних БпЛА, важких ударних дронів і безекіпажних катерів. Вони мають більше місця для антени, джерела живлення та супутникового модема.
Для малих FPV-дронів безпосереднє встановлення супутникового термінала значно менш реалістичне через його масу, енергоспоживання та необхідність утримувати антену спрямованою на супутник.
Супутниковий інтернет не перетворює звичайний дрон на некеровану «суперзброю», але може суттєво збільшити дальність, гнучкість маршруту та стійкість командного каналу.
| Можливий сценарій | Рівень ризику | Що заважає застосуванню зараз |
|---|---|---|
| Зв’язок між російськими підрозділами | Високий | Непостійне покриття та обмежена кількість терміналів |
| Керування важкими розвідувальними БпЛА | Потенційно високий | Потрібен авіаційний термінал і стабільне перемикання між супутниками |
| Керування далекобійними ударними дронами | Середній або високий у перспективі | Немає відкритого підтвердження сумісного термінала |
| Морські безпілотники | Високий у разі появи серійних терміналів | Потрібне стабільне покриття над морем і захищена антена |
| Малі FPV-дрони | Низький для прямого підключення | Маса, розміри, живлення та вартість обладнання |
Чи можуть «Рассвет» уже встановлювати на «Герані»
Технічно важкі модифікації дронів сімейства «Герань» можуть нести додаткове комунікаційне обладнання. Але твердження, що Росія вже керує ними через супутники «Рассвет», наразі було б передчасним.
Для цього потрібні щонайменше:
- компактний авіаційний термінал із фазованою антенною решіткою;
- достатнє електроживлення на борту;
- захищений модем і програмне забезпечення;
- стабільне перемикання між супутниками;
- наземні шлюзи та центр керування;
- покриття саме у потрібний момент польоту.
Офіційні матеріали «Бюро 1440» згадують термінали для літаків, кораблів і наземного транспорту. Проте серійний малогабаритний термінал, спеціально призначений для ударних дронів, публічно не демонструвався.
Отже, застосування «Рассвета» для БпЛА є реалістичним напрямом розвитку, але ще не підтвердженим фактом поточної війни.
Чого Росії ще бракує для повноцінної мережі
Кілька десятків супутників можуть створювати тимчасові сеанси зв’язку, але цього недостатньо для сервісу рівня Starlink.
Основні слабкі місця російського проєкту:
- відсутність безперервного покриття — між прольотами залишаються тривалі паузи;
- низький темп запусків — між першою та другою серійними партіями минуло майже чотири місяці;
- невідома надійність — один із перших 16 апаратів уже втрачено;
- відсутність відкритих даних про масове виробництво терміналів;
- потреба у наземних шлюзових станціях і захищеній інфраструктурі;
- неперевірена робота під впливом радіоелектронної боротьби;
- залежність від серійного виробництва складної електроніки в умовах санкцій.
Для постійного покриття розробник планує створити угруповання з понад 250 апаратів і почати комерційну експлуатацію у 2027 році. Однак нинішній темп запусків ставить ці строки під сумнів.
Якщо припустити, що кожна наступна партія складатиметься із 16 апаратів, Росії знадобиться ще близько 14–15 запусків лише для досягнення мінімальної заявленої кількості. Для виконання плану запуски доведеться проводити значно частіше або збільшувати кількість супутників на одній ракеті.
Чим супутники «Рассвет» реально загрожують Україні
Найближчим часом загроза полягає не у появі миттєвої копії Starlink, а в поступовому нарощуванні незалежної російської інфраструктури зв’язку.
У міру збільшення угруповання РФ може отримати:
- резервний канал для командних пунктів і мобільних підрозділів;
- зв’язок на окупованих територіях без залежності від місцевих мобільних мереж;
- канал для дронів великої дальності та морських безпілотників;
- стійкішу координацію сил під час пошкодження наземної інфраструктури;
- передавання розвідувальних даних із віддалених районів;
- російський контроль над доступом до мережі та її географічними обмеженнями.
Водночас супутниковий зв’язок не є невразливим. Його ефективність залежить від частот, потужності сигналу, напрямленості антен, шифрування, наземних станцій та захищеності самих терміналів.
За якими ознаками варто стежити далі
Реальна військова зрілість «Рассвета» стане помітною не за рекламними заявами, а за конкретними технічними ознаками:
- регулярністю нових пакетних запусків;
- виходом другої партії на робочі орбіти;
- збільшенням тривалості проходів над Україною;
- появою серійних мобільних і авіаційних терміналів;
- виявленням наземних станцій на окупованих територіях;
- змінами у способах передавання відео та телеметрії російськими БпЛА;
- підтвердженням автоматичного перемикання між супутниками;
- укладанням контрактів із російськими силовими структурами.
Проєкт уже отримує суттєву державну підтримку. Видання Wired звертало увагу, що перший серійний запуск проводився з військового космодрому Плесецьк, а сама система має очевидний подвійний — цивільний і військовий — потенціал.
Поширені запитання
Чи працює «Рассвет» над усією територією України?
Ні. Супутники проходять над різними регіонами у визначений орбітами час. Стабільність сигналу залежить від розташування термінала та висоти апаратів над горизонтом.
Скільки триває вікно зв’язку?
За оцінкою Володимира Степанця, послідовний проліт сформованого ланцюжка може створювати вікно тривалістю приблизно від однієї до півтори години.
Чи доведено використання «Рассвета» для керування дронами?
Ні. Така можливість є технічно правдоподібною, але публічно підтверджених випадків бойового застосування станом на 1 серпня 2026 року немає.
Коли російська система може отримати безперервне покриття?
Для цього потрібні сотні супутників у кількох орбітальних площинах. «Бюро 1440» планує комерційний запуск у 2027 році, однак дотримання цього графіка залежить від значного прискорення виробництва і запусків.
Чи можна називати «Рассвет» повноцінним аналогом Starlink?
Поки що лише за загальним принципом побудови. За масштабом, кількістю супутників, готовністю терміналів і безперервністю покриття російська система значно відстає.
Про те, як перевірити дані, виправити помилку та скільки чекати, читайте в матеріалі про нові правила реєстру «Оберіг».