425-й окремий штурмовий полк «Скеля» підтвердив, що його військовослужбовці потрапили в російський полон під час боїв у Костянтинівці Донецької області. У підрозділі наголосили, що бійці живі, однак не назвали їхньої кількості, імен та обставин захоплення, повідомляє jerelo.com.uа.
Заява полку з’явилася після поширення російськими ресурсами відео з українськими військовополоненими. У «Скелі» закликали не використовувати цей окремий епізод для висновків про нібито захоплення Костянтинівки або поразку українського підрозділу.
Головне: факт полону військовослужбовців підтверджено, але більшість подробиць, які поширюють російські джерела, офіційного підтвердження не мають.
Що офіційно заявив 425-й полк «Скеля»
20 липня полк оприлюднив офіційну заяву щодо полону своїх військовослужбовців у Костянтинівці. У ній підрозділ повідомив, що знає про матеріали, опубліковані російськими ресурсами, та встановлює всі обставини події.
Через продовження бойової операції військові поки не розкривають деталі. Водночас у полку фактично підтвердили, що частина його бійців перебуває в російському полоні та залишається живою.
«Для полку полон побратимів — це надзвичайно болюча звістка. Але найголовніше, що наші бійці залишилися живими».
У «Скелі» запевнили, що сприятимуть проведенню всіх необхідних процедур для якнайшвидшого повернення військовослужбовців додому.
- підрозділ визнав факт полону своїх військових;
- полонені, за інформацією полку, живі;
- обставини події ще встановлюють;
- кількість та імена військовослужбовців офіційно не названі;
- деталі бойової операції не розголошують.
Скільки бійців «Скелі» потрапили в полон
Точної офіційної відповіді на це питання наразі немає. Російське Міністерство оборони опублікувало відео з двома людьми, яких представило як військовослужбовців 425-го полку. Російська сторона також озвучила їхні нібито особисті дані.
Однак у заяві «Скелі» немає підтвердження, що в полон потрапили саме двоє бійців. Підрозділ також не підтверджував поширені Росією прізвища. На цю важливу відмінність звернула увагу й «Українська правда».
Тому коректне формулювання на цей момент — «полк підтвердив полон своїх військовослужбовців», а не «офіційно підтвердив полон двох бійців».
| Інформація | Статус |
|---|---|
| Військовослужбовці 425-го полку потрапили в полон | Підтверджено полком |
| Полонені залишаються живими | Підтверджено полком |
| На російському відео показано двох людей | Зафіксовано у поширеному Росією ролику |
| У полоні перебувають саме двоє бійців | Офіційно не підтверджено |
| Імена та прізвища полонених | Полком не підтверджені |
| Обставини потрапляння в полон | Встановлюються |
| Костянтинівка захоплена російськими військами | Українськими джерелами не підтверджено |
Що відомо про відео, поширене російською стороною
У російському ролику двоє українських військовополонених з’являються з прапорами, після чого промовляють підготовлені тези про ситуацію у Костянтинівці. Такі висловлювання не можна розглядати як добровільні свідчення.
Людина, яка перебуває в полоні, повністю контролюється стороною, що її утримує. Вона може зазнавати психологічного тиску, погроз або фізичного примусу. Саме тому слова військовополонених у пропагандистських записах не є надійним доказом перебігу бойових дій.
Міжнародний комітет Червоного Хреста пояснює, що публічна демонстрація впізнаваних військовополонених та запис їхніх заяв може порушувати статтю 13 Третьої Женевської конвенції. Військовополонених мають захищати від залякування, образ і публічної цікавості.
Відео з полоненим може підтверджувати, що людина була живою на момент зйомки, але не доводить правдивість сказаних нею під контролем противника слів.
Що відбувається у Костянтинівці
Події навколо полонених розгортаються на тлі важких боїв у самому місті та на Костянтинівському напрямку.
18 липня 425-й полк повідомив про проведення зачистки центральної частини Костянтинівки та оприлюднив відео з українським прапором. Пізніше противник поширив ролик із полоненими, намагаючись представити його як спростування результатів української операції.
У «Скелі» з таким трактуванням не погодилися. Підрозділ наголосив, що після проведення зачисток російські сили намагаються повернути втрачені позиції, здійснюють контратаки та проникають у місто малими піхотними групами.
Станом на 20 липня ситуація залишалася напруженою. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що, за даними розвідки, у Костянтинівці накопичилося до 145 російських військових. Сили оборони продовжували пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи. Про це йдеться в офіційному повідомленні Збройних сил України.
Генеральний штаб також повідомив, що протягом попередньої доби російські війська 24 рази атакували на Костянтинівському напрямку — у районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Степанівки та в напрямку Павлівки.
Отже, ситуацію в місті не можна описувати спрощено словами «повністю зачищено» або «повністю захоплено»: бойові дії, проникнення російської піхоти та українські контрдиверсійні заходи тривають одночасно.
Чому один епізод не визначає результат усієї операції
Полон військових є реальною та важкою втратою, яку не можна применшувати. Водночас він сам по собі не доводить ані захоплення всього міста, ані розгрому підрозділу.
Бої у міській забудові складаються з великої кількості локальних зіткнень. Окремі групи можуть:
- просуватися до визначених будівель або кварталів;
- потрапляти під контратаку після виконання завдання;
- тимчасово втрачати зв’язок із сусідніми підрозділами;
- опинятися відрізаними внаслідок проникнення ворожих груп;
- захоплювати полонених і водночас самі зазнавати втрат.
425-й полк повідомив, що під час тих самих боїв українські військові також взяли в полон двох російських окупантів. У підрозділі навели цей факт як свідчення запеклого та змінного характеру боїв.
Саме тому оцінювати контроль над Костянтинівкою необхідно за сукупністю офіційних повідомлень, геолокованих матеріалів та оперативних зведень, а не за одним пропагандистським відео.
Чому не варто поширювати кадри з полоненими
Українські державні органи та гуманітарні організації неодноразово закликали не розповсюджувати відео, фотографії та персональні дані військовополонених без необхідності.
Такі публікації можуть:
- принижувати гідність військовополонених;
- посилювати психологічний тиск на їхні родини;
- поширювати російські пропагандистські тези;
- розкривати додаткову інформацію про військових;
- створювати підґрунтя для шахрайства щодо близьких полонених.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими рекомендує не публікувати фото й відео, на яких можна впізнати захисників, котрі ще перебувають у полоні.
Редакціям і користувачам соцмереж варто обмежуватися текстовим повідомленням про підтверджений факт, не показувати обличчя полонених крупним планом і не повторювати неперевірені персональні дані.
Що робити родинам, які впізнали військовослужбовця
Якщо близькі впізнали людину на відео або отримали нові відомості про можливий полон, інформацію необхідно передавати лише офіційними каналами.
- зв’язатися з військовою частиною;
- внести відомості в особистий кабінет Координаційного штабу;
- повідомити слідчого, який веде справу про зникнення або полон;
- зберегти оригінальне посилання та час появи матеріалу;
- не переказувати гроші людям, які обіцяють «включення до списків» або швидке звільнення.
Офіційний алгоритм дій для родин опублікований у дорожній карті Координаційного штабу.
Що відомо на цей момент
425-й окремий штурмовий полк «Скеля» підтвердив полон своїх військовослужбовців у Костянтинівці та повідомив, що вони живі. Полк не оприлюднив кількість полонених, їхні імена, дату захоплення та детальні обставини події.
Відео російської сторони містить двох людей, однак заяви, зроблені військовополоненими під контролем противника, не можуть вважатися добровільними або достовірними свідченнями.
Бойові дії в Костянтинівці тривають. Українські військові проводять контрдиверсійні заходи та протидіють російським групам, які намагаються проникати й закріплюватися в міській забудові.
До появи нової офіційної інформації будь-які твердження про кількість полонених, їхні особисті дані або повні обставини захоплення слід вважати непідтвердженими.
Раніше ми також розповідали, хто така Анастасія Федорова, чим займається дружина Михайла Федорова та що вона заявила.