У вівторок, 17 лютого, вся Україна на деякий час опинилася в режимі максимальної настороженості через загрозу балістичного удару, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на informator.ua. Згодом з’ясувалося: замість реальної атаки з РФ йшли випробувальні дії на полігоні, але збіг із стартом переговорів у Женеві виглядає показовим.
Чому по всій країні лунала тривога 17 лютого
Усі регіони України 17 лютого отримали сигнал повітряної тривоги через ризик застосування балістичного озброєння середньої дальності. Військові зафіксували активність на полігоні Капустин Яр в Астраханській області РФ — це сталося напередодні старту тристоронніх переговорів у Швейцарії. Спершу характер рухів і підготовки там сприйняли як можливу підготовку до удару комплексом «Орєшнік», тому попередження було максимально широким і швидким.
Про потенційні пуски інформували Повітряні сили ЗСУ та моніторингові пабліки. За первинними оцінками моніторингових груп, активність виглядала схожою на сценарій із застосуванням «Орєшніка». Експерти пояснюють: його дуже важко “піймати” засобами спостереження через гіперзвукову швидкість на термінальній ділянці польоту, а також через специфіку бойової частини.
«Орєшнік»: що ускладнює фіксацію цієї загрози
Фахівці наголошують, що відстеження «Орєшніка» — одна з найскладніших задач для моніторингу. На завершальному етапі траєкторії ракета рухається на гіперзвукових швидкостях, тож часу на реакцію залишається мінімум. Додатковий фактор — роздільна головна частина, яка під час входу в атмосферу формує множинні цілі, і це ускладнює оцінку реальної картини в моменті.
Саме через таку “манеру” польоту будь-які сигнали з району Капустиного Яру сприймаються максимально серйозно. Коли ризик стосується балістики, помилка може коштувати надто дорого, тому краще діяти на випередження. Цим і пояснюється масштабність тривоги, яку оголосили одразу по всій країні.
Що було насправді: випробування С-500 замість пуску ракети
Пізніше моніторингові групи оновили дані: пуску стратегічної ракети не зафіксували. Натомість на полігоні Капустин Яр помітили роботу систем протиповітряної оборони С-500, тобто йшлося про випробувальні пуски в межах тестів ППО. Після уточнення обставин повітряну тривогу по країні скасували.
Та навіть без реальної атаки цей епізод показав, наскільки тонкою лишається межа між “випробуваннями” та спробою психологічного тиску. Одне повідомлення про можливу балістику — і країна синхронно переходить у режим укриттів, зупинок і ризиків для інфраструктури. На тлі війни це працює як інструмент залякування, навіть якщо ракети фактично не летять.
Переговори в Женеві: хто їде від України та США
Активність РФ на полігоні збіглася з початком нового дипломатичного раунду в Женеві. Зустрічі мають стартувати 17 лютого по обіді й тривати також 18 лютого. Російські медіа пишуть, що планують обговорювати територіальні, військові, економічні питання та “різні аспекти безпеки”, однак офіційних коментарів України щодо цих заяв поки немає.
До складу української делегації входять секретар РНБО Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов та заступник голови ГУР Вадим Скібіцький. США представляють спеціальний представник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Також до них приєдналися верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич та міністр армії Ден Дрісколл — про це з посиланням на джерела написала журналістка CNN Гейлі Брітцкі.
За словами джерела, на яке посилається журналістка, США зберігають оптимізм і розраховують на просування в напрямку розв’язання конфлікту. Водночас фон у вигляді раптових “активностей” на Капустиному Яру додає напруги й змушує уважніше читати будь-які сигнали з боку РФ. У таких умовах навіть тестові дії ППО виглядають не просто технічним епізодом, а частиною ширшої гри на нервах.
А якщо хочеш зрозуміти, що цього ж дня відбувалося в Росії, дивись наш матеріал про атаку дронів 17 лютого та вибухи біля НПЗ.