Європейський Союз готується витратити мільярди євро на формування так званої «стіни з дронів» – інтегрованої системи захисту, що використовуватиме технології, випробувані в Україні. Це реакція на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі та Румунії, які продемонстрували вразливість НАТО: дорогі системи ППО доводиться застосовувати проти відносно дешевих дронів, пише FT.
Деталі
- ЄС має створити єдину оборонну інфраструктуру, здатну «реагувати в реальному часі», заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
- Брюссель планує також запустити «альянс дронів» разом із Києвом, виділивши €6 млрд на спільну індустріалізацію й перетворення українських інновацій у військову перевагу.
- Держави на східному фланзі ЄС – Польща, країни Балтії та Фінляндія – вже оголосили про посилення кордонів, але чиновники наголошують: ефективність можлива лише за умов повної координації.
- У рамках оборонного пакета ЄС східні члени отримають до €100 млрд кредитів на захист, що має допомогти фінансувати «стіну з дронів». Паралельно НАТО розгортає місію Eastern Sentry, задіявши винищувачі, кораблі та системи розвідки вздовж кордону від Фінляндії до Болгарії.
- Ключову роль у новій стратегії відіграє український досвід боротьби з іранськими Shahed. Київ створив систему акустичних сенсорів, які фіксують звук дронів і передають дані мобільним групам із зенітними гарматами та кулеметами. Це дозволяє знищувати безпілотники набагато дешевше, ніж за допомогою ракетних комплексів, зазначило видання.
- Польща вже веде переговори про тренування з українськими фахівцями, а Литва й Латвія впроваджують подібні підходи.
- Європейські експерти визнають: нові загрози вимагають спільних технологічних рішень, а українські напрацювання стали відправною точкою для створення загальноєвропейської системи протидії.
Контекст
Україна перетворилася на одного з світових лідерів у виробництві дронів, особливо в контексті повномасштабної війни з Росією, що триває з 2022 року. Цей успіх є результатом швидкої адаптації, інновацій на базі приватного сектору та державної підтримки, що дозволило компенсувати дефіцит традиційної артилерії та інших озброєнь.
У 2024 році завдяки ініціативам на кшталт платформи Brave1 кількість виробників почала стрімко зростати. У 2024 році виробництво сягнуло 2 млн FPV-дронів та інших типів. Дрони становлять 85% ударів на фронті, дозволяючи компенсувати чисельну перевагу ворога.
У 2025 році виробництво подвоїлося. Міноборони планує закупити 4,5 млн одиниць на суму $2,7 млрд, з яких 96% – вітчизняного виробництва. Цьогоріч Brave1 отримує додаткове фінансування. За даними Мінцифри, на платформі понад 2000 розробників і понад 4600 продуктів.