Кабмін погодив проєкт державного бюджету на 2026 рік на засіданні 15 вересня, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів. Документ передбачає майже 5 трлн грн витрат, 40% з яких Україна розраховує залучити через іноземних партнерів. Деталі чергового бюджету воєнного часу.
Доходи та витрати. Власними силами Мінфін (без врахування трансфертів, грантів на допомоги міжнародних партнерів) розраховує зібрати до бюджету майже 3 трлн грн доходу — 2 826 млрд грн. Це на 446,8 млрд більше за цьогорічні очікування. Найбільші статті доходів:
- ПДВ з ввезених на митну територію товарів – 683,6 млрд грн (+89,8);
- ПДФО та військовий збір – 575,6 млрд (+93,6);
- ПДВ з вироблених в Україні товарів – 393,4 млрд (+75,4);
- податок на прибуток підприємств – 291 млрд (+11,9);
- акциз з введених в Україну товарів – 167,3 млрд (+6,7);
- акциз з вироблених в Україні товарів – 161,6 млрд (+26,7).
Видатки бюджету уряд запланував на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд більше за видатки бюджету-2025. Найбільша стаття видатків – безпека та оборона, на які планують виділити 2,8 трлн грн.
У цій категорії дві найбільші статті видатків – оплата праці з нарахуваннями (1266,5 млрд), тобто здебільшого зарплата військових, а також озброєння і військова техніка (722,6 млрд). Ці статті практично не зміняться порівняно з бюджетом 2025 року – +2,7 млрд та + 20 млрд грн відповідно. Однак як показує практика, в середині року парламент збільшує видатки на армію ще на сотні мільярдів гривень.
Соціальна сфера, освіта та медицина. Видатки на «соціалку» становитимуть 1264,5 млрд грн, що на 159 млрд більше за показник 2025-го. Основні статті:
- пенсійне забезпечення – 1027 млрд грн;
- соціальні програми та виплати – 214,8 млрд;
- фонд безробіття – 21,6 млрд.
Сфера освіти буде профінансована у 2026 році на 265,4 млрд грн. Найбільші витрати – на оплату праці в системі освіти (183,9 млрд грн). Нова стаття видатків – підвищення зарплати педпрацівників на 50% – потребуватиме 53,8 млрд грн з бюджету. Решта статей:
- публічні інвестиційні проєкти (укриття, автобуси, харчоблоки, НУШ тощо) – 15 млрд грн;
- розширення реформи харчування школярів – 14,4 млрд;
- підвищення академічних стипендій – 6,6 млрд;
- підручники – 2,1 млрд.
На охорону здоров’я в проєкті бюджету передбачено 258 млрд грн. З них 191,6 млрд піде на програму медичних гарантів, а саме:
- лікування, зокрема військових, реабілітація, лікування важких травм тощо – 141,9 млрд грн;
- зарплата лікарів первинної та екстреної медичної допомоги – 41 млрд;
- безкоштовні ліки для громадян – 8,7 млрд.
Ще 15 млрд грн передбачено на централізовану закупівлю ліків, а 10 млрд – на нову ідею скринінгу стану здоров’я громадян віком 40+. Ще 18,6 млрд – публічні інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я (материнство, реабілітація, психіатрична допомога тощо).
Дефіцит бюджету в 1,9 трлн Мінфін розраховує покривати здебільшого коштами партнерів. Уряд планує залучити в донорів 2124,9 млрд грн, що за закладеним у бюджет курсом 45,7 грн/$ становить близько $46,5 млрд. Це майже на $10 млрд більше за очікування Нацбанку.
На внутрішньому борговому ринку Мінфін планує більше погасити боргів у 2026-му, ніж залучити. У проєкті бюджету передбачено 419,6 млрд грн залучення та 524,4 млрд погашення.
Макропрогноз. У бюджеті також є макроекономічний прогноз уряду на наступний рік. Він передбачає зростання ВВП на 2,4%, інфляцію 9,9% на кінець року, середньорічний курс – 45,7 грн/$. Мінімальна зарплата зросте наступного року до 8647 грн, середню уряд прогнозує на рівні 30 032 грн.
Показник курсу гривні – припущення, адже уряд не впливає на нього, однак Мінфін повинен мати певний показник для своїх розрахунків. Вказаний курс не означає, що він буде таким насправді. Наприклад, на 2025-й уряд закладав середньорічний курс 42,4 грн/$, тоді як в реальності він становить зараз 41,6. Аби ʼвийтиʼ на очікування уряду, у жовтні-грудні курс має бути приблизно 44,8 грн/$, однак НБУ поки демонструє намір тримати гривню без подібних ослаблень.
Демографічний розвиток, ВПО й ветерани. Сумарно на ці напрямки закладено 114,6 млрд грн. Підтримка демографічного розвитку – нова стаття витрат обсягом 24,5 млрд грн. З них:
- на допологову підтримку – 1,1 млрд грн;
- на післяпологову підтримку – 13,3 млрд грн;
- підтримку матері з дитиною від 1 до 3 років – 8,9 млрд грн;
- підтримку дітей шкільного віку – 1,2 млрд грн.
На підтримку ВПО заплановано 72,2 млрд грн, з них на допомогу з проживанням – 39,6 млрд грн. Решта найбільших статей:
- покриття першого внеску та відсотків у єОселі – 4,4 млрд грн
- компенсація пошкодженого житла у межах Є-Відновлення – 4 млрд грн
- компенсація знищеного житла «НОМЕ» – 2,5 млрд грн.
На 6,1 млрд грн більше за 2025-й уряд запланував на підтримку ветеранів – 17,9 млрд грн. З цієї суми:
- на компенсацію купівлі житла для ветеранів з інвалідністю 1 і 2 груп – 5,7 млрд грн;
- на психологічну підтримку, професійну адаптацію, проєкти підтримки й одноразову грошову допомогу – 4 млрд грн;
- будівництво й утримання національного меморіального кладовища – 4 млрд грн.
Підтримка підприємців і публічні інвестиції. У 2026 Мінфін пропонує виділити на програми підтримки економіки та бізнесу 41,5 млрд грн, що на 5 млрд грн за бюджет-2025. Зокрема:
- Фонд розвитку підприємництва («Доступні кредити 5-7-9%») – 18 млрд грн;
- Укрфінжитло (єОселя) – 15,8 млрд грн;
- гранти, індустріальні парки, інвестняні та нацкешбек – 4,8 млрд грн;
- Фонд декарбонізації та енергетичної трансформації – 1,9 млрд грн;
- Фонд енергоефективності – 0,6 млрд грн.
На підтримку аграріїв планується виділити 13,1 млрд грн (+ 3,5 млрд грн):
- дотація на 1 га для прифронтових територій, меліоративні системи, страхування продукції – 9,5 млрд грн;
- підтримка фермерів – 2,6 млрд грн;
- гуманітарне розмінування – 1 млрд грн.
Фінансування Фонду розвитку інновацій пропонується збільшити на 0,2 млрд грн – до 7,4 млрд грн.
Мінфін на 1 млрд грн скоротив фінансування проєктів публічних інвестицій – до 102,9 млрд грн. Левова частина буде спрямована на транспортну інфраструктуру – 37,1 млрд грн, 24,3 млрд грн – на модернізацію медичних і соціальних закладів. Ще 15 млрд грн і 12,7 млрд грн планується виділити на проєкти в освітньому й енергетичному секторах, відповідно.