Український соняшниковий шрот уперше за тривалий період поступився аргентинському на європейському ринку, тоді як поставки ріпакового шроту з України досягли найнижчого рівня за останні п’ять сезонів. Про це пише «АПК-Інформ» 9 вересня.
Деталі
- У липні–серпні 2025/2026 маркетингового року Євросоюз імпортував 118 000 тонн аргентинського соняшникового шроту, що становить 49% від загального імпорту цього продукту, повідомили в Єврокомісії. Частка українського шроту склала 40%, або 96 000 тонн. Для порівняння, у сезоні 2024/2025 український соняшниковий шрот займав 62% ринку ЄС, тоді як аргентинський – лише 29%.
- Українська статистика свідчить про значне скорочення експорту соняшникового шроту до ЄС: у липні обсяг склав трохи більше 50 000 тонн (удвічі менше порівняно з попереднім періодом), а в серпні, за попередніми оцінками «АПК-Інформ», експортовано лише 20 000–25 000 тонн, що є найнижчим показником із жовтня 2021 року.
- Аналітики пояснюють це зниженням переробки соняшнику на українських заводах улітку, що призвело до зменшення пропозиції шроту. Додатковим фактором стало зростання пропозиції ріпакового шроту на європейському ринку, що обмежило попит на соняшниковий.
- Щодо ріпакового шроту, то його поставки з України до ЄС також різко скоротилися. За даними Єврокомісії, за перші два місяці сезону 2025/2026 імпортовано лише 1600 тонн українського ріпакового шроту, що становить 1,3% від загального обсягу імпорту.
- Для порівняння, минулого сезону частка українського ріпакового шроту сягала 82%, тоді як у поточному сезоні ринок ЄС переважно займає канадський продукт із часткою 84%. Причинами такого спаду є затримки зі збиранням ріпаку в Україні, низький рівень продажів цієї культури аграріями та мінімальна її переробка в липні.
- Експерти «АПК-Інформ» зазначають, що нинішній рівень поставок українського ріпакового шроту є найнижчим за більш ніж п’ять сезонів (за винятком 2022/2023 маркетингового року).
Контекст
16 липня Верховна Рада ухвалила закон про введення експортного мита на сою та ріпак. Згідно з законом, кошти, отримані від мита, спрямовуватимуться до Державного фонду підтримки сільгоспвиробників. Уряд має протягом трьох місяців розробити та подати до парламенту законопроєкт про створення цього фонду.
Виробники та сільськогосподарські кооперативи, які вирощують власну продукцію, звільняються від сплати цього мита. Починаючи з 2030 року, ставка мита щорічно знижуватиметься на 1%, доки не досягне 5%.
Раніше, 18 червня, депутати від «Слуги народу» Дмитро Кисилевський та Андрій Мотовиловець пропонували запровадити 10% мита на експорт сої та ріпаку через правку №40 до законопроєкту №13134. Проте ця ініціатива не отримала підтримки парламенту. За словами авторів, мито покликане стимулювати переробку олійних культур в Україні та збільшити експорт продукції з вищою доданою вартістю. Кисилевський оцінює, що це може принести додаткові $240 млн валютних надходжень щорічно завдяки експорту перероблених продуктів.
Запровадження мита викликало критику з боку бізнес-асоціацій та експертів. Зокрема, проти виступили Українська зернова асоціація та Європейська Бізнес Асоціація, які висловили занепокоєння щодо впливу мита на бізнес. Детальніше про те, хто отримає вигоду від цього рішення, – у матеріалі Forbes Ukraine.