Україна просувається до виконання європейських вимог у сфері стягнення боргів, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на obozrevatel.com. Законопроєкт №14005, який парламент уже підтримав у першому читанні, запускає масштабну автоматизацію виконавчого провадження та суттєво посилює контроль за майном боржників.
Що саме передбачає документ
Хоча законопроєкт ще має пройти друге читання і підпис президента, дискусія довкола нього вже триває. Причина проста: держава вперше переходить до фактичного автоматичного блокування майна боржників.
Основні зміни стосуються реєстраційних дій. Наприклад, якщо боржник спробує перереєструвати авто, Сервісний центр МВС відмовить і одразу повідомить виконавця. Аналогічний механізм стосуватиметься й нерухомості — продати або подарувати її до повного погашення боргу буде неможливо.
У документі пропонують доповнити підстави для відмови в держреєстрації пунктом про подання заяви особою, що перебуває в Єдиному реєстрі боржників. Фактично йдеться про автоматичне блокування угод.
Чого зміни не торкаються
Питання продажу житла за борги лишається в межах чинного закону. Як пояснює голова Комітету з правової політики Денис Маслов, механізм не змінюється:
– єдине житло можуть стягнути лише за рішенням суду,
– і тільки тоді, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат.
Нових обмежень щодо рухомого майна також не додають.
Головна новація — автоматизація процесів
Законопроєкт запроваджує низку технологічних змін, які мають пришвидшити виконання рішень:
- автоматичне зняття арешту з рахунків після повної сплати боргу;
- обмін даними між Єдиним реєстром боржників і державними реєстрами;
- автоматичне оновлення інформації про боржників;
- обов’язкове підключення банків до системи АСВП.
Це зменшує затримки й ускладнює спроби боржників вивести активи з-під контролю виконавців.
Чому тема викликає суспільний інтерес
Попри те, що більшість українців асоціюють виконавчі провадження з комунальними та кредитними боргами, система також допомагає стягувати аліменти, зарплати та інші виплати, які люди часто не можуть отримати роками.
Показовий приклад — рішення Заводського районного суду Кам’янського від 28 листопада, яким держпідприємство «Селидіввугілля» зобов’язали доплатити працівнику 299,1 тис. грн. У подібних ситуаціях ефективне виконання — єдиний спосіб захистити права.
Масштаб боргових проблем
У реєстрі судових рішень уже понад 3,2 млн судових наказів, з них:
– 829,2 тис. — щодо житлово-комунальних послуг.
За даними Opendatabot, активних боргів за комуналку — 794,6 тис., але більшість проваджень залишилися без стягнення:
60% справ (понад 476 тис.) завершені без результату.
Трапляються й великі суми. Найбільший борг, який вдалося знайти журналістам, — 354 тис. грн за електроенергію у Дніпрі.
1 грудня 2025 року Холодногірський районний суд Харкова зобов’язав місцевих боржників сплатити 70,6 тис. грн за опалення та гарячу воду — сума накопичувалася з 2021 року.
Статистика Мін’юсту: що в роботі виконавців
Станом на 1 листопада у провадженні перебувало майже 2,9 млн документів, зокрема:
- 427 711 — штрафи за порушення ПДР;
- 155 720 — борги зі сплати ЄСВ;
- 738 722 — інші бюджетні стягнення;
- 512 800 — аліменти;
- 33 170 — зарплатні борги;
- 252 081 — комунальні борги;
- 225 038 — пенсійні та соціальні виплати.
Головний виклик — баланс інтересів
Україна справді потребує швидшої та прозорішої процедури стягнення боргів. Але паралельно мають залишатися механізми захисту для людей, які тимчасово не можуть виплачувати заборгованість. Крім того, експерти наголошують: автоматизація не повинна перетворити судові рішення на формальність, адже частина кредитних боргів часто має спірний характер.
Паралельно бізнесу доведеться стежити й за оновленнями щодо правил для ФОП, ПДВ та оподаткування посилок, про що детально йдеться у пов’язаному матеріалі.