Попри війну, понад українських 80% експортерів продовжують продажі за кордон, однак темпи відновлення обсягів експорту залишаються низькими, а частина промислових підприємств досі не змогла відновити експортну діяльність. Про це йдеться у дослідженні «Експорт у війні на виснаження: як забезпечити економічну витривалість України ІЕД.
При цьому Європейський Союз виявися головним експортним напрямом для українського бізнесу — його зазначили 85,5% опитаних експортерів.
«Значну частку також має Туреччина (11,1%), а Китай відзначили менш як 1% — лише 0,4% опитаних», — заявив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
«Надмірна орієнтація на європейський ринок створює потенційні ризики для стабільності українського експорту. Це ризик не тільки можливих адміністративних або інституційних бар'єрів з боку ЄС — наприклад, пов’язаних із блокуванням кордону з боку Польщі для нашої сільгосппродукції. Але й ризик впливу ринкових процесів всередині ЄС, пов’язаних, наприклад, з тарифними війнами зі США або фінансовою ситуацією всередині ЄС. Це може негативно вплинути на стан українських підприємств з огляду на їхню залежність від європейського ринку», — зауважив старший науковий співробітник ІЕД Андрій Бутін.
Також, згідно з результатами опитування, що більший розмір бізнесу, то частіше він експортує. Серед мікропідприємств — 25% є експортерами, серед малих — 42%, середніх — 67%, а серед великого бізнесу — 91%.
Ситуація також залежить від галузі: найбільша частка експортерів у металургії та металообробці (74%), найнижча — у виробництві будматеріалів (28%).
«Більшість експортерів мають обмежену географію експорту. Майже чверть підприємств експортують лише до однієї країни, майже дві третини — до двох-п'яти країн», — повідомив Євген Ангел.
Експортери демонструють більший оптимізм порівняно зі «звичайним» бізнесом. Вони краще оцінюють своє фінансово-економічне становище й діловий клімат у країні.
«Активні експортери (які експортували впродовж останніх 12 місяців) мають більший портфель нових замовлень — 6,4 місяця. Портфель замовлень у неактивних експортерів (які припинили експорт під час війни) — лише 1,9 місяця. В неекспортерів цей показник 2 місяці», — зазначив Євген Ангел.
Логістичні проблеми домінують у п’ятірці перешкод при експорті. Для активних експортерів це черги на західному кордоні, ускладнений експорт морем, дефіцит залізничних вагонів, вантажівок, водіїв.
Тоді як у неактивних експортерів головні перешкоди пов’язані із попитом: потреба в переорієнтації з ринків СНД і неможливість задовольнити попит на зовнішніх ринках.
Водночас корупція на митниці майже не хвилює обидві групи експортерів — 5,5% і 6,7% відповідно.
Підприємства, які скаржились на складні митні формальності, найчастіше називали митні органи Польщі (40%) та Угорщини (27%). Серед тих, хто зазначив недружнє ставлення митників, лідирує Угорщина (58%), далі — Польща (50%).
Методика дослідження
Дослідження базується на «Новому щомісячному опитуванню підприємств» #NRES, яке ІЕД проводить щомісяця з травня 2022 року. У ньому беруть участь 473 промислових підприємства усіх розмірів із 21 області України.