В Україні можуть запустити механізм фудбанкінгу за європейською моделлю. Йдеться про обов’язок торгових мереж передавати продукти, термін придатності яких добігає кінця, благодійним організаціям замість того, щоб утилізувати їх, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на rbc.ua. Такі продукти мають потрапляти до людей, які потребують допомоги, через так звані фудбанки. Розмови про можливе впровадження такої системи з’явилися на тлі євроінтеграційних процесів України.
Про перспективу запуску фудбанкінгу в Україні нещодавно заявив голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек. У Чехії подібний закон діє з 2018 року, і саме цей досвід може стати одним із орієнтирів для України. Там торгові мережі намагалися оскаржити нові правила в суді, однак програли. РБК-Україна розпитало адвокатку, керівницю юридичної компанії Prima Leader Group Діну Дрижакову, як така система може працювати в українських супермаркетах.
У чому суть фудбанкінгу
Головна ідея ініціативи — скоротити кількість харчових відходів і спрямувати придатні продукти на допомогу людям. Замість знищення товарів, у яких завершується строк придатності, магазини можуть бути зобов’язані передавати їх благодійним фондам. Далі такі організації відповідатимуть за розподіл продуктів серед тих, хто цього потребує. Для України це може стати частиною наближення до практик, які вже працюють у низці країн ЄС.
«Ініціатива є прогресивною і неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона не буде простою», — пояснює Дрижакова.
За словами юристки, для бізнесу можуть передбачити не лише обов’язки, а й стимули. Якщо магазин передає продукти на благодійність, він може отримати податкові пільги. Зокрема, йдеться про можливе скасування ПДВ або податку на прибуток із таких операцій. Водночас за викидання їжі, яку ще можна безпечно передати людям, можуть запровадити адміністративні штрафи.
Які продукти можна буде передавати
Одне з ключових питань — чітке розмежування товарів, які ще можна передати, і тих, що вже мають бути утилізовані. За словами Дрижакової, для продуктів можуть передбачити два типи маркування. Перше — «краще спожити до», коли товар після зазначеної дати може втратити частину смакових властивостей, але залишається безпечним. Саме такі продукти можуть передавати фудбанкам.
Інший тип маркування — «вжити до». Це вже кінцева дата для швидкопсувних продуктів, після якої їх передача буде заборонена. У такому разі товар має йти лише на утилізацію. Це розмежування важливе, бо від нього залежатиме не лише безпека людей, а й юридична відповідальність магазинів та благодійних організацій.
Хто відповідатиме у разі проблем
Найскладнішим юридичним питанням стане відповідальність за якість продуктів після передачі. Дрижакова пояснює, що в договорах між супермаркетами та благодійними фондами потрібно чітко прописати момент переходу відповідальності. Магазин має відповідати за якість товару та умови його зберігання лише до моменту фактичної передачі представнику фудбанку. Після підписання акта приймання-передачі відповідальність за транспортування, зберігання і роздачу має переходити до благодійної організації.
«Магазин має відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представнику фудбанку», — зазначає адвокатка.
Якщо цей механізм не прописати чітко, торгові мережі можуть зіткнутися з судовими позовами від споживачів. Для бізнесу це створює ризик не лише фінансових втрат, а й репутаційних ударів. Саме тому документообіг, умови зберігання та порядок передачі товарів мають бути врегульовані до запуску системи. Без цього фудбанкінг може перетворитися для супермаркетів на джерело постійних юридичних конфліктів.
Чому супермаркети можуть бути проти
Навіть за наявності податкових пільг торговим мережам доведеться перебудовувати внутрішні процеси. Продукти для фудбанків потрібно буде відокремлювати від звичайного браку, вести окремий облік і вчасно оформлювати документи. Для цього магазинам можуть знадобитися спеціальні зони зберігання, автоматизована система контролю строків придатності та додатковий персонал. Наприклад, IT-система має сигналізувати приблизно за 48 годин до завершення терміну, що товар треба перемістити в зону передачі.
Окреме навантаження ляже на юридичні та бухгалтерські відділи торгових мереж. Потрібно буде дочекатися змін до Податкового кодексу та розробити нові форми внутрішньої документації. Це важливо, щоб податкова не трактувала благодійну передачу як прихований продаж. За словами Дрижакової, без таких змін магазини можуть опинитися в ситуації, коли добра ініціатива створює для них додаткові податкові ризики.
Репутаційний ризик для бізнесу
Окрема проблема — сприйняття таких продуктів українськими споживачами. Навіть якщо товар формально залишається безпечним, сам факт передачі їжі «на межі строку» може виглядати неоднозначно. Дрижакова попереджає, що магазинам доведеться особливо уважно перевіряти вигляд продукції перед передачею. Пошкоджена упаковка, зіпсовані овочі або товар у сумнівному стані можуть швидко стати приводом для скандалу.
«Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності — пряма дорога до скандалу в медіа і соцмережах», — наголошує юристка.
Саме тому фудбанкінг вимагатиме від супермаркетів не формального, а дуже уважного підходу. Благодійність не повинна перетворитися на спосіб позбутися товарів, які вже не можна продавати або безпечно передавати. Інакше постраждають не лише люди, які отримають таку допомогу, а й самі торгові мережі. У цій системі репутація магазину залежатиме від якості контролю не менше, ніж від виконання закону.
Що магазинам варто робити вже зараз
Дрижакова радить власникам магазинів заздалегідь готуватися до можливих змін. Насамперед бізнесу варто проаналізувати залишки товарів і зрозуміти, які категорії продукції найчастіше наближаються до завершення строку придатності. Також магазинам потрібно шукати надійні благодійні фонди для потенційного партнерства. Юридичним відділам доведеться готуватися до нових правил обліку, списання та документального оформлення передачі продуктів.
Для торгових мереж це буде не просто соціальна ініціатива, а повноцінна зміна операційної моделі. Потрібно буде навчити персонал сортувати товари, правильно пакувати їх і оформлювати передачу. Також доведеться синхронізувати роботу складів, торгових залів, бухгалтерії та юристів. Якщо ці процеси не налаштувати заздалегідь, запуск фудбанкінгу може створити хаос усередині мережі.
Як це працює в інших країнах
Франція стала першою країною в Європі, яка ухвалила подібний закон. Це сталося у 2016 році, коли супермаркетам заборонили викидати їжу та зобов’язали передавати її на благодійність. За порушення передбачили штрафи. У результаті французькі магазини щороку рятують близько 46 тисяч тонн продуктів.
У США обов’язкового закону немає, однак діють податкові пільги за передачу їжі благодійним організаціям. Там також поширена практика продажу продуктів із терміном, що спливає, за дуже низькими цінами. У Чехії закон працює з 2018 року, і саме ця модель розглядається як орієнтир для України. Якщо фудбанкінг запустять, супермаркети отримають не лише нові обов’язки, а й потребу повністю перебудувати роботу з товарами, які ще придатні для споживання, але вже не мають довгого строку реалізації.
На тлі можливих змін для торгових мереж в Україні бізнес уважно стежить і за виходом нових гравців на ринок, зокрема польської мережі Pepco, яка офіційно готується відкрити перші магазини в країні.