В Україні знову активно обговорюють можливі зміни до податкової системи, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на mof.gov.ua. Цього разу в центрі уваги — великий законопроєкт, у якому йдеться про нові правила для частини фізичних осіб-підприємців, покупців товарів із-за кордону, продавців на цифрових платформах і платників військового збору.
Йдеться не просто про точкові правки, а про ширший перегляд окремих підходів до оподаткування. Саме тому тема вже викликала жваві дискусії як серед бізнесу, так і серед звичайних українців, які замовляють товари з-за кордону або працюють через онлайн-сервіси.
Якщо запропоновані зміни ухвалять, вони можуть відчутно вплинути і на щоденні витрати людей, і на роботу малого бізнесу.
Що саме пропонують змінити
Серед ключових пунктів, які активно обговорюються, є кілька напрямів. Частина з них стосується підприємців, частина — цифрової економіки та імпорту.
Основні ідеї, які фігурують у законопроєкті:
- для ФОП із доходом понад 4 млн грн на рік може стати обов’язковою реєстрація платником ПДВ;
- військовий збір для окремих груп ФОП можуть поширити навіть на період після завершення воєнного стану — до завершення реформи ЗСУ;
- для ФОП 1, 2 та 4 групи може діяти фіксований збір на рівні близько 10% від мінімальної зарплати;
- для 3 групи обговорюється військовий збір у розмірі 1% від доходу;
- покупки з-за кордону на суму до 150 євро можуть втратити чинні пільгові умови;
- доходи, отримані через цифрові платформи на кшталт OLX, Uklon та інших сервісів, можуть оподатковуватися за новими правилами.
Фактично йдеться про спробу держави розширити податкову базу та посилити контроль над тими сегментами, які раніше оподатковувалися м’якше або залишалися в «сірій зоні».
Кого насамперед можуть зачепити нові правила
Найбільший резонанс викликає саме блок, пов’язаний із ФОП. Для багатьох малих підприємців спрощена система довгі роки залишалася найбільш зрозумілим і передбачуваним форматом роботи. Однак тепер акцент робиться на підвищенні прозорості оборотів і збільшенні надходжень до бюджету.
Потенційно зміни можуть зачепити:
- підприємців із великим річним оборотом;
- тих, хто працює на 1, 2, 3 або 4 групі спрощеної системи;
- продавців товарів через маркетплейси та онлайн-платформи;
- українців, які регулярно замовляють товари з-за кордону;
- компанії та сервіси, що працюють як цифрові посередники.
«Головна логіка таких ініціатив — не лише збільшити податкові надходження, а й адаптувати систему до нової реальності, де все більше торгівлі та послуг переходить в онлайн».
Що може змінитися для ФОП
Окремий великий блок стосується саме фізичних осіб-підприємців. Найбільше уваги привертає пропозиція зробити обов’язковою реєстрацію платником ПДВ для тих ФОП, чий дохід перевищує 4 млн грн на рік.
Для частини бізнесу це означатиме:
- більше звітності;
- складніший бухгалтерський облік;
- інші правила взаємодії з контрагентами;
- можливе коригування цін на товари та послуги.
Крім того, у фокусі й питання військового збору. Якщо зміни підтримають, його можуть зберегти для окремих категорій підприємців не лише на час воєнного стану.
Порівняльна таблиця можливих змін
| Категорія | Що обговорюється | Що це може означати |
|---|---|---|
| ФОП з доходом понад 4 млн грн | Обов’язкова реєстрація платником ПДВ | Більше звітності та нові податкові зобов’язання |
| ФОП 1, 2, 4 групи | Фіксований військовий збір | Додаткове регулярне навантаження |
| ФОП 3 групи | 1% військового збору від доходу | Пряме збільшення податкових витрат |
| Покупці закордонних товарів | Оподаткування посилок до 150 євро | Подорожчання імпортних покупок |
| Користувачі цифрових платформ | Нові підходи до податку з доходів | Більший контроль за онлайн-заробітком |
Чому тема посилок із-за кордону вже викликала резонанс
Для багатьох українців покупки в іноземних інтернет-магазинах давно стали звичною практикою. Саме тому будь-які новини про зміну правил оподаткування таких відправлень викликають швидку реакцію.
Зараз активно обговорюється можливість оподаткування покупок із-за кордону на суму до 150 євро. Якщо це рішення ухвалять, українці можуть зіткнутися з додатковими витратами навіть під час замовлення відносно недорогих товарів.
Це може вплинути на:
- популярність замовлень із закордонних сайтів;
- кінцеву вартість товарів для покупця;
- ринок доставки;
- поведінку споживачів, які шукатимуть альтернативи всередині країни.
Навіть невелика зміна в оподаткуванні посилок часто має більший суспільний ефект, ніж здається на перший погляд, адже вона одразу торкається великої кількості людей.
Податки для цифрових платформ: що стоїть за цією ідеєю
Окремо варто звернути увагу на доходи, які люди отримують через цифрові сервіси та платформи. Йдеться про продаж товарів, надання послуг, поїздки, оренду та інші види діяльності, де платформа виступає посередником між виконавцем і клієнтом.
У законопроєкті обговорюється можливість нового підходу до оподаткування доходів, отриманих через такі сервіси. У публічному полі звучить ідея, що частина податку в такому сегменті може бути меншою, але сам контроль — жорсткішим і системнішим.
«Держава дедалі більше звертає увагу на цифрову економіку, бо саме там обертаються значні кошти, які раніше було складніше відстежувати».
Для продавців і виконавців це може означати, що платформи почнуть активніше передавати інформацію про доходи, а робота «без сліду» поступово стане менш реальною.
Чому держава взагалі йде на такі кроки
Причин для таких ініціатив кілька. Насамперед ідеться про потребу збільшувати бюджетні надходження, особливо в умовах великих воєнних і соціальних витрат. Окрім цього, влада намагається адаптувати податкову систему до нових економічних моделей.
Серед ключових мотивів:
- пошук додаткових доходів для бюджету;
- прагнення зменшити тінізацію ринку;
- контроль за онлайн-доходами та цифровою торгівлею;
- наближення податкових правил до сучасної структури економіки;
- спроба уніфікувати правила для різних категорій платників.
Водночас будь-яке посилення податкового навантаження майже завжди викликає дискусії. Бізнес побоюється росту витрат, а громадяни — подорожчання товарів і послуг.
Що це може означати для звичайних українців
Навіть ті, хто не має статусу ФОП, можуть відчути наслідки податкових нововведень. Причина проста: бізнес часто закладає додаткові витрати у фінальну ціну товару або послуги.
Для пересічного споживача потенційні наслідки можуть бути такими:
- дорожчі покупки з-за кордону;
- зміна цін на окремі товари та послуги;
- жорсткіший контроль за онлайн-продажами;
- менше простору для неформального заробітку через платформи;
- нові правила у сфері мікробізнесу.
Податкова реформа майже ніколи не стосується лише бухгалтерів і підприємців — рано чи пізно її наслідки доходять до кишені звичайного покупця.
Коли можуть запрацювати нові правила
Орієнтовно в публічному просторі називається дата 1 січня 2027 року. Саме з цього періоду частина змін може набути чинності, якщо законопроєкт пройде всі етапи погодження та буде ухвалений у потрібній редакції.
Але тут важливо розуміти один момент: між обговоренням ініціативи та реальним запуском нових правил може пройти чимало часу. До того ж окремі положення ще можуть змінити, пом’якшити або взагалі прибрати з фінального тексту.
«На етапі публічного обговорення найгучніші пропозиції часто виглядають жорсткіше, ніж у підсумковому документі, але ігнорувати їх уже зараз точно не варто».
Що варто робити вже зараз
Поки нові правила не ухвалені остаточно, панікувати зарано. Але стежити за розвитком ситуації — вже необхідно. Особливо це стосується ФОП, продавців на онлайн-платформах, а також тих, хто регулярно працює з імпортом або замовляє товари з-за кордону.
Що варто врахувати вже тепер:
- слідкувати за офіційними оновленнями щодо законопроєкту;
- оцінити власні обороти й можливі ризики;
- підготуватися до посилення обліку доходів;
- переглянути модель продажів через цифрові сервіси;
Нагадаємо, з 20 березня в Україні також запрацював кешбек на пальне через Дію на окремих АЗС.