18:00, 16.09.2025 8 хв. Інтерв'ю
Засновниця та виконавча директорка групи “Razom We Stand” Світлана Романко в інтерв’ю УНІАН розповіла, чому ЄС відклав подання 19-го пакету санкцій проти РФ і як це пов’язано із останніми заявами адміністрації Трампа.
Переглянути відео-версію інтерв’ю можна за посиланням.
Президент США Дональд Трамп, а згодом і американський міністр фінансів Скотт Бессенд непрозоро натякнули, що європейські країни мають активніше сприяти скороченню російських нафтових доходів. Чи означає це, що Україні не варто чекати на додаткові санкції проти РФ з боку США?
Такі заяви мають під собою кілька причин. Перше – дійсно, ми бачимо, що Сполучені Штати досить нерішуче діють із застосуванням додаткових санкцій щодо нафти та газу з Росії. Зокрема, у Сенаті США вже лежить готовий законопроект, підтриманий 81-м конгресменом, в якому йдеться про дійсно дієві, реальні санкції проти РФ, зокрема щодо сектору продажу сирої нафти. Але ці санкції все не впроваджуються, попри те, що в США вже починають говорити про небажання миру з боку Росії.
Друге – закиди в бік Євросоюзу справедливі лише в тому сенсі, що такі країни як Словаччина та Угорщина справді (від моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну) не зробили абсолютно нічого, щоб перестати купувати російську нафту. У той час, коли вся Європа переходить на відновлювання джерела, інвестує у них, скорочує обсяги споживання нафти і газу, Словаччина та Угорщина відверто користуються російською нафтою і планують це робити у найближчому майбутньому.
При цьому, обидві ці країни відкрито виступають проти усіх санкційних пакетів ЄС, які хоч якось обмежують російську торгівлю нафтою та газом. І, попри те, що все відбувається без згадки назв конкретних країн та їх політичних лідерів, Трамп дає зрозуміти, що із Словаччиною та Угорщиною має говорити Євросоюз. Але це саме по собі не просто.
У ЄС якраз відклали подання 19-го пакету санкцій проти Росії. Це може бути пов’язано із заявами адміністрації Трампа та позицією Словаччини й Угорщини?
Так, зараз вони також проти. 19-й санкційний пакет ЄС мав бути оприлюднений у середу, 17 вересня. У ньому очікувались певні заходи щодо скорочення використання російської нафти, але не такі радикальні, про які зараз говорять Сполучені Штати. Однак цей пакет наразі відкладено на невизначений час. І від коментарів Єврокомісія поки що відмовляється.
Чи може це бути також пов’язано із заявами з боку США не лише про посилення антиросійських (антинафтових) санкцій Євросоюзу, але й про те, що ЄС мусить також запроваджувати якісь вторинні тарифи щодо закупок у Китаї чи в Індії?
Так, це прямо пов’язано з намаганням розірвати продуктивну співпрацю Євросоюзу з Китаєм та частково Індією. Однак ЄС дуже залежний від Китаю. І економіка ЄС не витримає такого удару як розірвання економічних зв’язків, чи запровадження одностороннього мита, на яке Китай однозначно відповість.
Загалом, тут ми бачимо боротьбу і за сфери економічного впливу, і за сфери політичного впливу. Нагадаю, міністр закордонних справ Китаю буде зустрічатися з “коаліцією охочих”, з представниками ЄС, як з рівноправними суб’єктами переговорів, і буде вести з ними розмову про те, як конструктивно вплинути на Росію. Адже Китай засоби такого впливу має…
Крім того, повертаючись до цього пакету санкцій, для України небезпека у тому, що у середині Європи не звучить питання ембарго на російський газ, яке мало б звучати. Трамп, коли говорив про заборони, говорив не лише про нафту, але й про газ і про СПГ (скраплений природний газ). Прогнозовані доходи Росії від нафти і газу на 2025 рік пораховані у розмірі приблизно 200 мільярдів доларів США. Щоденні доходи Росії від нафти і газу зараз становлять близько 585 мільйонів доларів (доходи саме від СПГ становлять 40 мільйонів на день). Навіть якщо порівняти з тим, що на початку повномасштабного вторгнення було більше одного мільярда на день, це все ще дуже багато.
Якщо не брати в розрахунок геополітичні ігри, наскільки вдалими є антиросійські “санкції” у вигляді ударів наших БПЛА по важливих вузлах нафтогазової галузі РФ?
Це, беззаперечно, дуже вдала військова стратегія. Безумовно, вона виправдана і з точки зору того, що відповідає вимогам воєнного часу, причому, без влучання у цивільні цілі, і з економічної точки зору, адже дрони є значно дешевшими за інші засоби ураження, а завдають Росії значну економічну шкоду. Наші БПЛА вражають вузькі місця у російських логістичних вузлах.
Крім того, це технологічні вузли – установки фракціонування, відвантаження в терміналах. Їх ураження викликає миттєві простої потужностей. А це, своєю чергою, одразу скорочує переробку і експорт на довгі тижні і навіть місяці – ремонт дуже довгий та затратний. Для його проведення також може не бути запчастин, адже на їх постачання так само існує заборона (західні компанії не мають постачати Росії запчастини для нафтогазової промисловості).
Як наслідок, локальні дефіцити паливно-мастильних матеріалів у Росії, ми вже бачимо. Один літр бензину коштує в РФ як у Сполучених Штатах. Натомість доходи населення нижчі у майже десяток разів.
І в принципі оцих 20% пошкоджених нафтопереробних потужностей РФ – це дуже істотна цифра. Адже вона конвертується у мільйони, сотні мільйонів втраченої вигоди для Росії.
А якщо конкретніше? Чим важливі, приміром, російські порти в Усть-Лузі та Приморську, по яких прилетіло нещодавно?
Що стосується конкретно цих портів, то Усть-Луга – це ключовий вузол Балтики для нафтопродуктів і конденсату, яким оперує компанія “Новатек” – найбільший російський приватний постачальник газу і скрапленого газу. Тепер ремонт тут затягнеться на місяці – і це чудово.
Приморськ – це найбільший балтійський нафтотермінал для сирої нафти. 12 вересня через атаку наших БПЛА було вперше призупинено відвантаження усіх вантажів і російський внутрішній ринок одразу відреагував приростом цін.
Тобто, ми бачимо, що це дуже-дуже позитивні явища. Адже Росія, по-перше, дійсно менше експортує нафти, нафтопродуктів і втрачає кошти. По-друге, продає з дисконтом або несе вищі транспортні витрати, тому що тіньовий флот обходиться їй дуже дорого (багато суден вже під санкціями, страховики мають надавати прозорі договори і деякі порти не приймають російську нафту).
На які ще об’єкти в РФ варто звернути увагу для застосування по них українських далекобійних засобів ураження?
Ну, напевне, їх краще визначить СБУ. Я можу сказати на загал. Це, по-перше, місця, де формуються термінальні вузли відвантаження, де є критична переробка або фракціонування нафти та газу і нафтопродуктів, ключові трубопровідні насосні станції, порти танкерів і так далі. Втрата такого одного вузла просто обвалює величезні обсяги доставки сирої нафти до ринку.
По-друге, також важливо вражати (це вже більше прополітичні заходи) фінансово-логістичні мережі, які РФ використовує для обходу санкцій. Приміром, багато втрат Росії зараз походять від посилення контролю над “тіньовим флотом”. Тут той самий ЄС може діяти швидше і легше юридично, впроваджуючи право застосування і контроль, моніторинг за дотриманням цих санкцій. Адже станом на зараз з майже тисячі суден нафтового “тіньового флоту” санкціоновано лише десь трошки більше 500. З танкерів, які перевозять СПГ, санкціоновано всього 26 з 81-го. Тобто, тут, безумовно, є, куди посилювати обмеження.
Якщо говорити про російську нафту, то вже багато разів доводилось чути про необхідність зниження для неї цінової стелі. Водночас, без США, які зараз не надто прагнуть дати цьому раду, ніякого зниження цін не досягти.
Дійсно, Євросоюз зараз запровадив ціну у 47,6 доларів за барель, але країни Великої Сімки це не підтримали. Але, щоб реально досягти результату, потрібно знижувати ще більше – до 20-25 доларів за барель (фактично, собівартість російської нафти), коли буде зовсім невигідно нею торгувати.
Навряд варто зараз на це очікувати?
Такі розмови ведуться на рівні керівників держав. Але, як бачимо, ситуація в цьому напрямку не рухається.