15:34, 05.03.2025 15 хв.
США зупинили військову допомогу Україні, що, крім очевидних проблем на фронті та у тилу, загрожує поглибленням “бюджетних дір” через необхідність нарощувати військові витрати. У таких умовах критично важливою стає економія усіх державних коштів.
Українці звикли щоранку прокидатися із поганими новинами зі Сполучених Штатів – що на цей раз нам підготував Дональд Трамп? Учора американський президент зупинив усю військову допомогу від Штатів, навіть ту, що вже була в дорозі. Сьогодні ж стало відомо, що США на додачу заборонили Великій Британії ділитися з Україною американськими розвідданими.
Після суперечки із президентом України в Овальному кабінеті Трамп, вочевидь, вирішив дотиснути нашу державу в своєму примусі до “миру” – точніше, капітуляції. Найгірше, що зупинка цієї допомоги може прямо вплинути на спроможність української протиповітряної оборони захищати міста від російських ракет, адже ця допомога включала в себе ракети до комплексів Patriot, альтернативи яким у боротьбі з російськими балістичними ракетами не існує.
Попри допис Зеленського у Х, де він виразив жаль, що зустріч українського та американського президентів пройшла не так, як хотілося б, і яку американці встигли зарахувати як “вибачення”, подальші поставки американської допомоги – як військової, так і фінансової – під великим питанням. До того ж вчора стало відомо, що Угорщина руками путінського посіпаки Орбана заблокувала виділення Європейським Союзом 20 мільярдів євро військової підтримки для України.
Яким чином втрата американської допомоги вплине на фінансову спроможність України? Наразі, звісно, більше від цього постраждає фронт. За запевненнями українських чиновників та експертів, бюджетні видатки України на цей рік повністю забезпечені партнерами. Але в умовах припинення постачання американської зброї нашій державі доведеться шукати альтернативу і, відповідно, збільшувати військові видатки. І в такій ситуації не зайвим буде економити бюджетні кошти. Та чи готова до цього держава?
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прес-конференції 4 березня заявив, що цьогорічний дефіцит бюджету очікується на рівні 38 мільярдів доларів.
“Але вже станом на сьогодні ми чітко розуміємо, звідки будуть надходити ці гроші”, – заспокоїв голова уряду.
Він згадав про нещодавній перегляд програми від МВФ, що відкриває доступ до чергового траншу, та інші програми фінансової підтримки – Ukraine Facility та програму ERA на 50 млрд доларів, яка забезпечується доходами від російських заморожених активів. За його словами, метою України є конфіскація всіх 300 мільярдів доларів російських активів, які зберігаються на рахунках міжнародних фінансових інституцій. Проте нещодавно європейські партнери ставили під сумнів цю ідею, вчергове апелюючи до міжнародного права.
Коли закінчаться гроші
Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк наводить розрахунки українських бюджетних потреб та розмірів необхідної міжнародної допомоги.
За його словами, на 2025 рік наша потреба в зовнішньому фінансуванні складає близько 42 млрд доларів, що, теоретично, перекривається іноземними надходженнями. Нардеп зазначає основні джерела коштів:
- МВФ – 4,6 млрд дол. (2,7 млрд в цьому році);
- Світовий банк – близько 20 млрд дол. (в основному, це гроші під прибутки активів РФ, які надали США, але формально це вже гроші Світового банку);
- ЄС в рамках програми Ukraine Facility – 12,5 млрд євро в цьому році.
“Від ЄС в рамках тих самих грошей під прибутки активів РФ – ще 20 мільярдів доларів. Тут бажано забрати в цьому році. Канада, Японія, Велика Британія – ще під $10 мільярдів дають все в тій же рамці прибутків від активів РФ, Велика Британія – навіть на зброю. Думаю, тут ще можна десь додати трохи грошей від Норвегії, Австралії та інших країн та інституцій”, – каже депутат.
Він зазначає, що сумарно ці кошти перекривають потребу на 2025 рік у розмірі необхідних $42 мільярдів, і також можна зберегти певну суму на 2026 рік.
“І тут немає США. У Трампа є тільки дуже теоретична можливість якось вплинути на дві інституції (МВФ та Світовий Банк). Але навіть з таким ризиком на цей рік математика все ще сходиться. Що добре”, – сказав Железняк.
При цьому він наголосив, що майже всі ці кошти (окрім 3 млрд дол. від Великої Британії) складають невійськові видатки, тоді як війну Україна так само майже повністю фінансує “за свої”. З цим, за словами нардепа, поки що все добре: січень та лютий Україна пройшла вже з невеликим, але перевиконанням плану.
Проте є ризики.
“Головний ризик – це як ми будемо перекривати закупівлю зброї, яку раніше надавали США. Очевидно, наші військові видатки дуже вірогідно можуть значно зрости. Тобто потреба у збільшені внутрішніх надходжень. Тому терміново нам треба взагалі забути про будь-які невійськові видатки та ініціативи, які фінансуються за наші внутрішні ресурси”, – підкреслив народний депутат.
Кешбек – під ніж
Ідея скорочення непріоритетних та відверто популістичних бюджетних видатків, які довели свою неефективність, вже не перший місяць лунає у владних та експертних колах. Із зупинкою американської допомоги це питання стало ще актуальнішим.
“Ідіотська ідея з кешбеком і роздачею 1000 гривень. Остання вже закінчилась, але були ж заяви про бажання її продовжувати. Та ідіотське і корупційне рішення витратити 30-40 мільярдів гривень на купівлю російського атомного мотлоху у болгар. Ну, ще б контрабанду, корупцію на купі держпідприємств, кришування “чорних ринків” і інші звичні джерела влади бажано підсушити”, – зазначив Железняк, додавши що це допоможе зекономити бюджету “десятки мільярдів”.
Про необхідність жорсткої економії бюджетних коштів писав і колега Железняка – голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев. Він запропонував запровадити “військову цензуру видатків” та припинити витрачання коштів на “експерименти окремих міністрів на кшталт провального кешбеку”.
“Ми повинні розтягнути гарантоване пільгове фінансування у 50 млрд дол. не на рік, а на три роки. Тотальна детінізація і економія – це те, що зараз потрібно”, – зазначив він.
Обидва депутати в якості прикладу безглуздих видатків згадали програму “Національний кешбек”, запроваджену восени минулого року. Ідея виплачувати людям десяту частину від суми їхніх покупок українських товарів подавалася під соусом підтримки вітчизняного виробника. Та за офіційними даними Мінекономіки, кілька місяців дії програми кешбеку, на який витратили 400 мільйонів гривень, забезпечили 0,001% приросту ВВП.
Не більше користі економіці принесла і “Зимова єПідтримка”, яку в народі прозвали “тисячею Зеленського”. Наприкінці листопада минулого року президент заявив, що усі громадяни, які перебувають на території України, зможуть отримати по тисячі гривень для “підтримки у проходженні складної зими”. Зима пройшла майже без відключень світла, а майже 8 мільярдів гривень з бюджету витратили на роздачу грошей усім українцям, включно з тими, хто такої допомоги не потребував. Що принесло 0,023% приросту ВВП. Сюди ж і роздача по 908 гривень на книги 18-річним українцям.
Якщо інші програми економічного розвитку на кшталт кредитів для бізнесу “5-7-9%”, грантів “єРобота” та іпотечних кредитів “єОселя” дають можливість українцям отримати роботу, житло, вести бізнес та створювати робочі місця (хоча їхня економічна доцільність також критикується рядом експертів), то беззмістовна роздача коштів у воєнний час, ще й зважаючи на ризики, що відкриваються перед державою зі втратою стратегічного союзника, викликає іспанський сором.
Але попри критику з боку депутатів, економістів та самих громадян, уряд вважає ці програми важливими і потрібними. І згортати їх не збирається ані зараз, ані навіть “у наступні роки”.
4 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості програми “Зимової єПідтримки”, яка, за його словами, допомогла українцям “пройти чергову важку зиму”.
“Ми не знали, які виклики будуть зимою, тому пакет зимової підтримки був важливим”, – зазначив він.
Хвалив очільник уряду і програму національного кешбеку, підкресливши, що вона “покликана запустити позитивну спіраль економічного зростання для українського бізнесу”.
“Програма буде продовжуватися, вона не передбачає якоїсь зупинки, це довготривала стратегічна програма, яка буде тривати в наступні роки”, – сказав Шмигаль.
При цьому на питання УНІАН щодо можливого урізання якихось бюджетних витрат прем’єр відповів, що уряд постійно шукає, де може бути елемент оптимізації для того, щоб гроші використовувалися ефективно.
“Ми скоротили кількість чиновників майже на 30% – більші ніж на 30 тисяч. Це важливий елемент економії бюджету за 3 роки війни. Ми продовжуємо роботу, щоб через цифровізацію пришвидшити надання послуг, але також цифровізація дає можливість оптимізовувати кількісний склад бюрократів і чиновників”, – зауважив Шмигаль.
Шляхи збереження бюджету
Які ж все-таки є можливості зараз економити бюджетні кошти? Та чи є у цьому необхідність, чи можна покладатися на підтримку партнерів і надалі? Народний депутат Данило Гетманцев у коментарі УНІАН пояснив, що в державному бюджеті є дві позиції видатків, які мають бути захищеними – це, звісно, видатки на безпеку та оборону та соціальні видатки, оскільки вони закріплені нашим законодавством і за Конституцією не можуть бути звужені.
Щодо військових видатків нардеп не виключає необхідності їх збільшення понад цьогорічний план.
“Військова допомога (насамперед з боку США) може скоротитися: запаси армій союзників на межі вичерпання, а оборонна промисловість нарощує обсяги досить повільно (подивіться на кейс “мільйон снарядів до весни-2024″). Європейські можливості також не безмежні – тож ми повинні будемо компенсувати їх за рахунок збільшення фінансування власного ОПК”, – каже Гетманцев.
До інших видатків, на думку народного депутата, необхідно підходити прагматично. З прикладів він навів минулорічну невдалу спробу відновити сумнозвісні видатки на “дороги та бруківку”, куди намагались спрямувати понад 40 млрд гривень.
“В умовах замороження соціальних стандартів (неприємний, але вимушений захід), “найменш соціально захищені” – прокурори (сфера, де, як виявилось, дуже високий рівень “професійної інвалідизації”) та судді – намагались провести підвищення свого рівня соціального захисту”, – розповідає нардеп.
Також, за його словами, в Україні роздутий і малоефективний бюрократичний апарат, грошове забезпечення якого торік зросло – у деяких органах у 2-3-4 рази на кінець 2024-го.
Загадує Данило Гетманцев і про той самий нацкешбек, віддача від якого – “в межах статистичної похибки”.
“Ми багато витрачаємо на різноманітні програми з сумнівною ефективністю та результативністю (наприклад, національний кешбек). Це проблема катастрофічного стану справ з економічним плануванням і прогнозуванням”, – зауважує він.
Серед важливих програм, які при цьому недофінасовуються, Гетманцев відмічає “Доступні кредити 5-7-9%”, на які є попит – вищий, ніж закладені 18 мільярдів гривень. За словами нардепа, на кінець минулого року заборгованість з відшкодування відсоткової ставки збільшилась на 3 мільярди та сягнула майже 10 мільярдів гривень. Водночас, за даними Мінекономіки, економічний ефект від даної програми також не дотягнув навіть до 1 відсотка ВВП, хоча й був найвищим серед решти подібних статей витрат, ефект від яких у 2024 році склав менше 0,1%.
“Інший приклад – гуманітарне розмінування, на яке у бюджеті-2025 заклали 1 мільярд гривень проти 3 мільярдів торік. У нас що – війна скінчилася, і ця проблема вирішена?”, – додає нардеп.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай у коментарі УНІАН зазначає, що “військова цензура видатків”, запропонована Гетманцевим, є, по суті, звичайним посиленням фіскальної дисципліни, що завжди доречно.
“За три роки повномасштабного вторгнення ми вже урізали багато “цивільних” видатків у реальному виразі. Однак доцільно провести жорсткий і якісний функціональний огляд витрат, щоб підпорядкувати їх цілям воєнного часу, що досі не було зроблено”, – каже економіст.
Серед можливих кроків він називає зупинку капітальних видатків, які не стосуються критичної інфраструктури та відбудови житла, припинення фінансування “мертвих” вузів та оптимізація їх мережі, припинення “вертольотної” роздачі грошей (усім підряд). Крім цього, Гайдай пропонує обмежити державне субсидіювання кредитів для бізнесу та населення, підпорядкувати всі програми державної підтримки стратегічним цілям – розбудові оборонної промисловості, стимулам для військовослужбовців, підтримці придбання житла для тих, хто втратив його внаслідок війни.
“Поки маємо невизначеність у фінансуванні на 2026 рік, також може виникнути термінова необхідність “перекрити” військову допомогу від США у разі її припинення. Тому потреба резерву на наступний рік справді є”, – підкреслює експерт.
Потенційна економія в цифрах
Скільки грошей бюджету може зекономити урізання програм, що не є першочерговими у воєнний час? Юрій Гайдай припускає, що ефект від зазначених ним кроків може сягати 100 мільярдів гривень (за поточного курсу – понад 2 мільярди доларів) у річному вимірі, що дозволить краще фінансувати армію, не нарощуючи податкове навантаження на підприємців та громадян.
Також, за його словами, президент має нарешті підписати ухвалений закон про підвищення тютюнових акцизів, який мав принести понад 10 мільярдів гривень лише у 2025 році. Нардеп Ярослав Железняк, в свою чергу, зазначає, що станом на 4 березня не підписання цього закону коштувало держбюджету вже 1,6 млрд гривень з 1 січня.
Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев, додає, що потенційна економія на утриманні неефективного державного апарату могла б вивільнити у 2025 році мінімум 7 мільярдів гривень, які можна було б спрямувати на більш нагальні потреби.
“Ми фінансуємо сотні різноманітних національних та державних цільових програм, але не питаємо – а що в їх рамках зроблено, які досягнуті результати. А насправді – жодна не виконана у встановлені терміни у повному обсязі! І при цьому ви чули, щоб хоча б один топовий чиновник був звільнений за зрив виконання хоч однієї державної програми, за яку він відповідав? Маємо дуже критично подивитись на кожен “видаток розвитку” – а чи на часі він, а ще більш критично – на кожен “видаток споживання””, – вважає нардеп.
Струмок воєнної допомоги від партнерів для України звужується, фінансової – поки що тримається, та невизначеність щодо 2026 року і різкі рухи США мають тримати держчиновників у напрузі. В Україні наразі не має бути неефективних, незрозумілих та непотрібних витрат.
Наприклад, лише вчора уряд виділив Міністерству національної єдності 150 мільйонів гривень з державного бюджету на сприяння поверненню українських біженців. Чи нагальна ця потреба зараз, коли бойові дії в Україні продовжуються, і біженці, які втекли від війни, точно не планують повертатися додому? Чи не розумніше спрямувати ці кошти на оборону або, якщо це кошти партнерів на невійськові видатки, підтримати тих же ВПО? Питання риторичне. І, на жаль, таких риторичних питань до влади щодо раціонального використання бюджетних коштів ще чимало.