Верховна Рада ухвалила так званий ресурсний законопроєкт 5600, який стосується змін до Податкового кодексу. Закон розглядали за спецпроцедурою, щоб не йти по всім 11 000 правкам.
За проголосували 255 народних депутатів, при цьому власне “слуг” – 210. “Батьківщина” дала 2 голоси, “За майбутнє” – 18, “Довіра” – 19, позафракційні – 6.
Ірина Геращенко (“Євросолідарність”) після голосування заявила, що було проголосовано дві взаємовиключні поправки, тож її партія буде подавати 27 подань для блокування результатів голосування.
Депутати, згідно зі спецпроцедурою, могли подати до проєкту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень не більш ніж по 5 відхилених комітетом поправок від кожної фракції та групи. Загалом комітет підтримав 159 поправок: 29 на врахування, інші враховані. “Слуги народу” говорили, що намагатимуться відхилити поправку 97 – за якою обраховується формула видобутку залізної руди “мінус логістика”. Ця поправка була вигідною для рудного бізнесу Ріната Ахметова і її врахував комітет.
Джерела у фракції додали, що в залі намагатимуться відхилити цю правку. Відхилення повертає норми по ренті на руду до редакції першого читання і “буде коштувати Ахметову ще кілька мільярдів”.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія під час розгляду правок звернувся до залу з проханням не підтримувати 97 поправку “враховуючи, що вона повʼязана з формулою нарахування ренти на руду, а зараз світові ціни на руду не відповідають тим очікуванням, які були закладені на першому етапі”. За підтвердження її проголосували лише 49 депутатів, тож таким чином вигідну рудному бізнесу поправку “збили”.
А от поправку, вигідну бізнесу експершого заступника голови Адміністрації президента Петра Порошенка Юрія Косюка, який володіє птахофабриками, залишили, пише ЕП. Завдяки ній єдиний податок для птахофабрик депутати зменшили майже у 2 рази.
Загалом документ здебільшого неповʼязаний із рудою. Очікувалося, що завдяки цьому законопроєкту бюджет буде отримувати близько 60 млрд щороку, потім – по 30 млрд гривень, але тепер прогноз знизився до 15-20 млрд.
Нардеп “Слуги народу”, член Регламентного комітету Павло Фролов у блозі на “Цензор нет” пояснив, що цей законопроєкт усуває прогалини в Податковому кодексі, які дозволяли великому бізнесу не платити податки в Україні. Також він приводить розмір ставок податків у відповідність до інфляційних процесів в економіці.
Проєкт 5600 до другого читання:
- передбачає до 2037 р. широкий перелік податкових пільг для компаній, що здійснюють діяльність у шахтарських регіонах
- дозволяє держслужбовцям, які не виконували публічні функції починаючи з 1 січня 2010 року, взяти участь у податковій амністії;
- збільшує строк не погашення боргу як підстави звернення контролюючого органу до суду з 30 календарних днів до 240;
- звільняє від оподаткування прибуток виробників свійської птиці, крім курей;
- передбачає, що пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власновирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів МЗП;
- контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів;
- перший період нарахування МПЗ – 2022 рік;
- виключає положення про оподаткування ПДВ другого та наступного постачання житла;
- до 2026 р. запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії;
- поширює касовий метод на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування, звільняє від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни;
- передбачає оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу (крім спадщини);
- передбачає, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником у власність у процесі приватизації земель КСП, паїв, приватизації ділянок, які перебували у користуванні такого платника;
- звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг; право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікуваня надано опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям; передбачає, що ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, сплачується до місцевого бюджету.
Водночас документ, за словами Фролова, “наділяє контролюючий орган занадто широкими повноваженнями, зокрема, щодо можливості стягувати податковий борг з рахунків у банках боржника без рішення суду, а також щодо можливості вимагати інформацію від платника податку з будь яких питань, а не лише з питань, що стосуються виявленого порушення; може призвести до безпідставних стягнень коштів з рахунків громадян; частково зачіпає інтереси і середнього бізнесу; згідно прогнозів цін на руду може призвести до зниження податкового навантаження на підприємства ГМК у сесредньостроковій перспективі”.
Законопроєкт 5600 від початку охрестили “антиахметівським” через пропозицію встановити нові ставки рентної плати для компаній, які добувають руду (з 62% заліза) у розмірі 10%, якщо ціна на 1 т на міжнародному ринку буде вище 200 доларів і більше. Якщо менше 200 доларів за тонну, то 5%.
Втім здебільшого законопроєкт стосувався податків не для великого бізнесу. У нього були закладені податкові зміни, зокрема і на землю, нерухомість, добуток надр, золото і навіть ренту за користування водою. Кабмін необхідність такого документу аргументував збалансуванням бюджетних надходжень. До другого читання текст документу видозмінився. Багато норм, які викликали найбільше обурення підприємців, вдалося відхилити.
До другого читання прибрали ініціативу оподатковувати ПДВ продаж житла – норму, яка могла призвести до подорожчання житла аж до 20% і для нових покупців, і для тих, хто вклав кошти в квартиру на етапі будівництва.
Відхилили також пропозицію оподатковувати ПДФО дохід від продажу сільськогосподарської продукції фермерів з ділянок понад 0,5 га.
Виключили і скандальну норму, яка дозволила б податківцям заборонити розпоряджатися майном підприємців та по факту заблокувати їхню роботу, якщо перевірка знаходить нібито недоплату податків у бюджет.
Водночас до другого читання залишилася норма, яка дозволяє податковій через суд забороняти виїжджати за кордон керівнику підприємства, у якого є податковий борг. Також у фінальній таблиці правок лишили право податкової направляти запити на надання інформації про платника податків не лише тоді, коли є чіткі свідчення порушення законодавства, але і коли є дані, які потенційно “можуть свідчити” про такі порушення, наприклад, скарга конкурента.
До другого читання також лишили мінімальне податкове зобов’язання для фермерів і ПДФО з врожаю. Усі власники сільськогосподарських земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів, повинні будуть сплачувати не менше ніж мінімальну суму податку – приблизно 1500 грн з 1 гектара.
Докладніше про те, як змінився текст законопроєкту до другого читання, читайте в тексті народного депутата, глави фракції “Голос” Ярослава Железняка на LB.ua.
Учора голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія прогнозував, що за 5600 збереться понад 230 голосів. Водночас джерела LB.ua у фракції говорили, що щодо документу станом на 29 листопада ще тривали перемовини, зокрема з групами “Довіра” і “За майбутнє”.
Розгляд законопроєкту 5600 переносили вже тричі. До цього він стояв у порядку денному на 18 листопада, але був знятий із розгляду. Як відомо, у бюджет-2022 закладають гроші, надходження яких очікується від цього законопроєкту.
5600 було ухвалено в першому читанні 1 липня на позачерговому засіданні. 17 листопада голова фракції “Голос”, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що розгляд законопроєкту в другому читанні відкладають, бо за нього нема голосів.
Законопроєкт слухали за спецпроцедурою, тобто голосували тільки за пріорітетні правки, а не за всі, яких більше 11 000.
Ірина Лисогор, керівниця відділу “Новини”
По материалам: lb.ua