20 березня 2026 року помер Почесний Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет — одна з найвпливовіших постатей в історії сучасного українського православ’я. Офіційно про це повідомила Православна церква України. У ПЦУ уточнили, що він відійшов у вічність від наслідків загострення хронічних хвороб на 98-му році життя, 77-му році чернецтва та на 65-му році архієрейства, повідомляє jerelo.com.ua.
Із відходом Філарета завершується не просто земний шлях церковного діяча — завершується ціла епоха боротьби за самостійний голос української церкви.
Що відомо про смерть Патріарха Філарета
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній та Київська митрополія офіційно сповістили вірян про смерть Філарета 20 березня. У церковному повідомленні наголошено, що деталі прощання, відспівування та поховання мають оголосити окремо. Станом на день публікації повного розкладу церемоній ще не оприлюднили.
Ще 9 березня 2026 року ПЦУ повідомляла, що Філарета госпіталізували через погіршення стану здоров’я. Тоді йшлося про загострення хронічних хвороб, наслідки яких згодом і стали причиною смерті.
«Особа і численні добрі справи спочилого Патріарха Філарета по праву посідають особливе місце в сучасній історії як помісної Української Православної Церкви, так і в цілому України».
Хто такий Філарет
Філарет, у миру Михайло Антонович Денисенко, народився 23 січня 1929 року в селі Благодатне на Донеччині. Він став однією з ключових церковних постатей ХХ і ХХІ століть, а його ім’я роками було нерозривно пов’язане з боротьбою за незалежну українську церкву.
Коротко про головне:
- світське ім’я — Михайло Денисенко;
- народився 23 січня 1929 року;
- у 1995–2018 роках очолював Київський патріархат;
- після Об’єднавчого собору 2018 року став Почесним патріархом ПЦУ;
- у 2019 році отримав звання Героя України.
Дитинство, війна і духовний вибір
Майбутній патріарх зростав у непростий час. Втрата батька під час Другої світової війни серйозно вплинула на його світогляд і, як зазначали в церковному середовищі, значною мірою визначила його духовний шлях. Після школи він вступив до Одеської духовної семінарії, а згодом закінчив Московську духовну академію, отримавши ступінь кандидата богослов’я.
1 січня 1950 року він прийняв чернечий постриг із ім’ям Філарет. Вже того ж року був висвячений у сан ієродиякона, а згодом — у сан ієромонаха. Його церковна кар’єра розвивалася швидко: викладання, керівні посади в духовних семінаріях, служіння в Києві та за межами України.
Шлях у великій церковній політиці
У 1960-х роках Філарет стрімко піднявся ієрархічними щаблями. У 1966 році його призначили Екзархом України, архієпископом Київським і Галицьким, а вже у 1968 році він став митрополитом. У 1990 році після смерті патріарха Пимена саме Філарет став місцеблюстителем Московського патріаршого престолу та очолив Помісний собор РПЦ.
Але саме період після проголошення незалежності України зробив його фігурою загальнонаціонального масштабу. Філарет став одним із найпослідовніших прихильників автокефалії української церкви та окремого церковного шляху України.
Ключові віхи біографії Філарета
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 1966 | Став Екзархом України | Отримав один із найвпливовіших статусів у церковній ієрархії |
| 1990 | Очолив УПЦ як митрополит Київський і всієї України | Почав новий етап боротьби за церковну самостійність |
| 1992 | Виступив за автокефалію | Став центральною фігурою церковного розриву з Москвою |
| 1995 | Обраний патріархом УПЦ КП | Закріпив роль лідера Київського патріархату |
| 2018 | Підтримав Об’єднавчий собор | Сприяв створенню ПЦУ |
| 2019 | Отримав звання Героя України | Держава визнала його історичний внесок |
Боротьба за незалежність української церкви
Після 1991 року Філарет фактично став обличчям церковного руху за українську автокефалію. У 1992 році після конфлікту з Москвою почався новий етап його діяльності, який завершився створенням Української православної церкви Київського патріархату. У 1995 році його обрали патріархом Київським і всієї Руси-України.
Він послідовно відстоював право української церкви на незалежне існування, підтримував українізацію церковного життя, ініціював використання української мови в богослужбових текстах і впродовж десятиліть залишався символом окремішності українського православ’я.
Для одних він був безкомпромісним реформатором, для інших — суперечливою, але історичною постаттю. Та в одному сходилися майже всі: без Філарета історія української церкви була б іншою.
Роль Філарета у створенні ПЦУ
Один із головних підсумків життя Філарета — його внесок у появу Православної церкви України. У церковному повідомленні про його смерть прямо наголошено, що саме його рішення та позиція зробили можливими проведення Об’єднавчого собору 15 грудня 2018 року, створення ПЦУ та отримання Томосу про автокефалію.
Після створення ПЦУ Філарет отримав титул Почесного патріарха. Попри складні події та суперечки, які виникали вже після 2018 року, його місце в історії української церковної незалежності залишається визначальним.
Чим запам’ятається Патріарх Філарет
Філарет залишиться в українській історії як людина великої церковної витривалості, політичної ваги та символічного значення. Його підтримували за твердість, критикували за жорсткість, але масштаб цієї постаті визнавали навіть опоненти.
Його спадщина — це:
- десятиліття боротьби за окрему українську церкву;
- підтримка церковної незалежності України;
- участь у створенні ПЦУ;
- величезний вплив на релігійне й суспільне життя держави;
- історична роль у дистанціюванні українського православ’я від Москви.
Філарет був не просто ієрархом. Для багатьох українців він став знаком того, що державна незалежність без духовної суб’єктності ніколи не буде повною.
Нагороди та визнання
За свою церковну, громадську та миротворчу діяльність Філарет був відзначений численними церковними й державними нагородами. Серед найвідоміших — звання Героя України, яке він отримав у 2019 році. Також він був повним кавалером ордена Ярослава Мудрого та мав низку інших високих відзнак.
Що буде далі
Після офіційного повідомлення про смерть Філарета в ПЦУ закликали духовенство та вірян підносити молитви за упокій його душі. Окремо церква має оголосити офіційний розклад прощання, відспівування та поховання.
Смерть Філарета — це не лише велика втрата для церковного середовища, а й подія загальноукраїнського масштабу, яка знову повертає суспільство до розмови про шлях української церкви, її незалежність і тих людей, які цю незалежність виборювали десятиліттями.
Поки країна переживає важливі події, також радимо звернути увагу на гороскоп на 20 березня 2026 року для всіх знаків зодіаку.