У ніч проти вівторка, 3 лютого, Харків і область пережили масований обстріл, який вдарив по критичній інфраструктурі. Наслідки відчули тисячі людей: у місті запровадили режим надзвичайної ситуації через проблеми з опаленням і роботою систем життєзабезпечення, повідомляє jerelo.com.ua.
Що саме пошкодили під час атаки
Під час нічної атаки постраждали критично важливі об’єкти Харківської ТЕЦ-5, а також електропідстанції Харківська та Залютине. Про це на засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій сказав мер Харкова Ігор Терехов, а міськрада підтвердила інформацію офіційно. За словами очільника міста, частина обладнання зазнала серйозних руйнувань, і саме це стало ключовою причиною подальших обмежень у теплопостачанні.
Скільки об’єктів залишилися без тепла і чим це загрожує
Після ударів у Харкові припинили подачу тепла до 929 об’єктів, із яких 853 — житлові будинки. Без опалення залишилися 105 тисяч абонентів, і це різко ускладнило ситуацію в місті в розпал зими. Аварію класифікували як надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня, адже збій у роботі тепломереж у холодний період напряму б’є по безпеці людей.
Мер наголосив, що відсутність опалення та нестабільна робота життєво важливих систем узимку створює реальну загрозу для здоров’я і життя. Найвразливіші в таких умовах — діти, літні люди та маломобільні мешканці, які найважче переносять тривале зниження температури в оселях. Тому місто розглядає ситуацію не як “тимчасові незручності”, а як ризик, який потребує термінових рішень.
Чому ухвалили рішення злити теплоносій
Окремо влада Харкова пояснила вимушений крок щодо системи опалення. У місті ухвалили технічне рішення — злити теплоносій у системі теплопостачання 820 житлових будинків, які отримують тепло від найбільшої ТЕЦ. Логіка проста: коли мережі залишаються без належного режиму роботи, вода в трубах може замерзнути, а тоді пошкодження стануть ще масштабнішими і відновлення затягнеться.
У міській владі підкреслили, що іншого реалістичного варіанту, який би одночасно зберіг тепломережі та убезпечив їх від виходу з ладу, наразі немає. Це рішення не “покращує” ситуацію тут і зараз, але допомагає не допустити найгіршого сценарію — масових розривів труб і тривалого паралічу теплопостачання. У контексті того, що удар прийшовся по ключових вузлах, збереження працездатності мереж стало критичним пріоритетом.
Масштаб атаки і що говорять енергетики
Комбінована атака РФ, за наявними даними, тривала понад п’ять годин. 3 лютого ДТЕК заявила, що російські війська атакували теплоелектростанції компанії, а обладнання зазнало суттєвих пошкоджень. У ДТЕК назвали удар 3 лютого найсильнішим від початку 2026 року, що додатково підкреслює рівень загрози для енергосистеми та теплогенерації.
Перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль також заявив про ширший масштаб ударів: під атакою опинилися вісім областей України. За його словами, РФ застосувала кілька типів балістики, крилаті ракети та дрони, завдаючи ударів по багатоповерхівках і об’єктах енергетики. Він уточнив, що в Києві, Харкові та Дніпрі під удар потрапили ТЕЦ і ТЕС, які працювали виключно в режимі обігріву районів, а отже наслідки атаки безпосередньо вдарили по побутовій стабільності міст.
Якщо заклади перекладають витрати на генератор на гостей без попередження, це може закінчитися скаргами й штрафами — детальніше в нашому матеріалі про доплату за генератор у ресторані.