У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15436, який пропонує змінити правила обліку, зберігання та обігу культурних цінностей із приватних колекцій. Найбільше уваги привернули можливі штрафи до 17 000 гривень і конфіскація окремих незареєстрованих предметів, повідомляє jerelo.com.uа.
Проте твердження, що після ухвалення документа в українців почнуть масово забирати старі монети, картини чи сімейні реліквії, є перебільшенням. Запропоновані норми стосуються передусім археологічних предметів, позаконтекстних знахідок і культурних цінностей, які після державної експертизи можуть бути включені до недержавної частини Музейного фонду України.
Головне: законопроєкт №15436 ще не став законом. Нові штрафи, декларації та процедура конфіскації наразі не діють.
| Що відомо | Актуальна інформація |
|---|---|
| Номер документа | №15436 |
| Дата реєстрації | 21 липня 2026 року |
| Оприлюднення документів | 22 липня 2026 року |
| Надано депутатам для ознайомлення | 23 липня 2026 року |
| Поточний стан | Опрацьовується в комітеті |
| Чи діють нові штрафи | Ні |
Перевірити проходження документа можна в офіційній картці законопроєкту №15436 на сайті Верховної Ради.
Що саме пропонує змінити законопроєкт №15436
Чинний Закон України «Про музеї та музейну справу» вже поділяє Музейний фонд України на державну та недержавну частини. До недержавної можуть належати музейні предмети, колекції та зібрання, що перебувають у приватній власності.
Законопроєкт №15436 пропонує деталізувати цей механізм і закріпити нові правила:
- дати законодавче визначення поняттю «колекціонер»;
- встановити порядок підтвердження походження культурних цінностей;
- проводити державну експертизу предметів із приватних зібрань;
- реєструвати предмети, визнані частиною Музейного фонду;
- визначати рекомендовані умови їх зберігання;
- контролювати обіг археологічних предметів;
- дозволити передавати приватні колекції в управління музеям;
- запровадити відповідальність за незаконний обіг і пошкодження музейних цінностей.
Ключове значення матиме не те, що річ стара чи дорога, а її походження, культурна значущість, законність набуття та висновок державної експертизи.
Кого можуть стосуватися нові правила
Запропоновані зміни можуть стосуватися не тільки власників великих приватних музеїв. До потенційного кола осіб належать:
- власники археологічних предметів і позаконтекстних знахідок;
- приватні колекціонери історичної зброї, монет, прикрас, кераміки та інших старожитностей;
- власники музейних колекцій і зібрань;
- спадкоємці приватних колекцій;
- приватні музеї;
- продавці та покупці археологічних предметів;
- особи, які отримали культурні цінності в подарунок або в обмін.
У законодавстві пропонують визначити колекціонера як фізичну особу, яка законно володіє культурними цінностями, формує та документує колекцію, забезпечує її збереження і відповідальне використання.
Чи доведеться реєструвати всі старі монети, картини та книги
Ні, автоматичної реєстрації кожної старої речі законопроєкт не передбачає. Сімейна фотографія, нагорода, книга, годинник, монета чи картина не стають музейними предметами лише через свій вік.
Для віднесення речі до недержавної частини Музейного фонду експерти повинні будуть оцінити:
- справжність предмета;
- його історичне, художнє, наукове або культурне значення;
- час і місце створення;
- походження та обставини набуття;
- фізичний стан;
- наявні документи, експертні висновки та відомості про попередніх власників.
Сучасні сувенірні копії, репродукції, масові серійні вироби та звичайні побутові речі не повинні автоматично визнаватися частиною Музейного фонду.
Як пропонують легалізувати колекцію без документів
Окремий механізм передбачений для людей, які давно володіють культурними цінностями, але не мають договору купівлі, чека, акта приймання-передачі або належно оформлених документів про спадщину.
Для таких випадків пропонується запровадити декларацію добросовісного володіння. Скористатися нею зможе власник, який відкрито, безперервно та добросовісно володіє предметом щонайменше п’ять років.
У декларації потрібно буде зазначити:
- інформацію про власника;
- детальний опис предметів;
- час і обставини їх отримання;
- відомості про попередніх власників, якщо вони відомі;
- наявні документи, фотографії та інші підтвердження походження.
Подання декларації одночасно означатиме згоду на проведення державної експертизи та надання експертам доступу до заявлених культурних цінностей.
Декларація добросовісного володіння не повинна автоматично узаконювати предмети, отримані внаслідок незаконних розкопок, крадіжки, контрабанди або іншого правопорушення.
Остаточну форму декларації, порядок подання документів, проведення експертизи та внесення відомостей до реєстру повинен буде визначити Кабінет Міністрів — і лише за умови, що законопроєкт буде ухвалено.
Які штрафи пропонує законопроєкт №15436
Запропоновані зміни до статті 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладені в офіційній порівняльній таблиці до законопроєкту №15436.
| Можливе порушення | Запропонований штраф | Додатковий наслідок |
|---|---|---|
| Продаж, придбання, дарування або обмін незареєстрованого предмета археологічної спадщини | Від 3 400 до 6 800 грн | Конфіскація предмета |
| Повторне порушення протягом року | Від 6 800 до 13 600 грн | Конфіскація предмета |
| Неналежне зберігання музейних предметів, що спричинило їх пошкодження або втрату | Від 2 550 до 17 000 грн | Можлива передача предметів на тимчасове зберігання до музею |
| Незаявлення археологічного предмета або позаконтекстної знахідки до запропонованого строку | Окремий штраф у цій нормі не визначено | Конфіскація на користь держави |
Суми розраховані з огляду на те, що для визначення розміру таких штрафів один неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 гривень. Це правило також пояснює Державна податкова служба України.
Максимальні 17 000 гривень пропонують не за сам факт зберігання незареєстрованої колекції, а за неналежне зберігання музейних предметів, якщо через це їх було пошкоджено або втрачено.
Які предмети можуть конфіскувати після 2029 року
Найсуворіша запропонована норма стосується археологічних предметів і позаконтекстних знахідок. Їх власникам планують надати перехідний період для подання декларації та проходження державної реєстрації.
Законопроєкт передбачає, що археологічні предмети або позаконтекстні знахідки, які не будуть заявлені до реєстрації до 1 січня 2029 року, можуть конфіскувати та віднести до державної частини Музейного фонду України.
Позаконтекстною вважають знахідку, точне місце, умови та обставини виявлення якої не були належно зафіксовані. Саме відсутність археологічного контексту часто унеможливлює встановлення історії предмета та завдає шкоди науковим дослідженням.
Водночас це не означає, що будь-яку стару монету після 2029 року автоматично заберуть. Перед застосуванням санкції потрібно буде встановити:
- що предмет справді має археологічне походження;
- що він належить до категорії, яка підлягає реєстрації;
- що власник не заявив його у встановлений строк;
- що дотримано передбачену законом процедуру.
Чинний Закон України «Про охорону культурної спадщини» вже встановлює особливий правовий режим для археологічних пам’яток і пов’язаних із ними рухомих предметів.
Чим тимчасове передання до музею відрізняється від конфіскації
Законопроєкт розрізняє остаточну конфіскацію та тимчасове передання предметів на професійне зберігання.
Якщо власник не забезпечить рекомендовану температуру, вологість, протипожежний захист, охорону або інші необхідні умови, цінності зможуть тимчасово передати до державного музею. Підставою має бути ризик пошкодження, втрати або знищення предметів.
Після усунення проблем власник зможе звернутися із заявою про повернення майна. Якщо музей зберігатиме речі понад один рік, власнику можуть виставити оплату за відповідні послуги.
Тимчасове зберігання не припиняє права власності та не дорівнює конфіскації.
Як можуть перевіряти умови зберігання колекцій
За запропонованими правилами уповноважений орган зможе не рідше одного разу на три роки перевіряти, як власник зберігає зареєстровані предмети недержавної частини Музейного фонду.
Вимоги залежатимуть від матеріалу та стану конкретного предмета. Наприклад:
- папір і старі книги потребують захисту від вологи, сонця та плісняви;
- текстиль — від комах, надмірної вологості та механічного навантаження;
- метал — від корозії та різких змін мікроклімату;
- живопис — від перепадів температури, прямого світла і неправильного кріплення;
- дерево — від пересихання, вологи, шкідників і відкритого вогню.
Рекомендації щодо зберігання повинні надаватися під час державної експертизи, а не встановлюватися однаково для всіх колекцій.
Чи дозволять продавати приватні колекції
Законопроєкт не пропонує повністю заборонити продаж зареєстрованих предметів недержавної частини Музейного фонду. Однак їх відчуження планують дозволяти за умови подальшого постійного зберігання на території України.
Вивезення таких цінностей за кордон пропонують обмежити. Винятком може бути тимчасове вивезення для:
- участі у виставках;
- реставрації;
- наукових досліджень;
- експертного вивчення.
Окремо власникам хочуть дозволити укладати договір управління колекцією з державним, комунальним або приватним музеєм. Музей зможе професійно зберігати, реставрувати, досліджувати та експонувати предмети, але право власності залишатиметься за колекціонером.
Що власникам колекцій варто зробити вже зараз
Негайно реєструвати колекцію або подавати нову декларацію не потрібно: відповідної чинної процедури ще немає. Однак власникам цінних старожитностей доцільно впорядкувати документи.
- Скласти опис колекції. Зафіксувати назву, матеріал, розміри, приблизний вік і стан кожного предмета.
- Зробити якісні фотографії. Зняти загальний вигляд, маркування, підписи, клейма, пошкодження та інші особливості.
- Зібрати підтвердження походження. Чеки, договори, листування з продавцем, аукціонні описи, документи про спадщину, старі сімейні фотографії.
- Не купувати підозрілі археологічні знахідки. Відсутність інформації про походження створює найбільші юридичні ризики.
- Перевірити умови зберігання. Особливо якщо предмети вже мають музейний або експертний статус.
- Стежити за проходженням законопроєкту. Його положення можуть суттєво змінитися під час роботи комітетів і розгляду в парламенті.
Чи вже діють штрафи та конфіскація
Станом на 23 липня 2026 року — ні. Законопроєкт №15436 лише зареєстрований і опрацьовується у Верховній Раді. Його ще не ухвалювали навіть у першому читанні.
Щоб запропоновані норми набрали чинності, документ повинен пройти розгляд у комітетах, голосування у Верховній Раді, підписання та офіційне опублікування. Крім того, для практичного запуску реєстрації Кабінету Міністрів доведеться затвердити окремі процедури.
Новина про законопроєкт не означає появу нового обов’язку. До остаточного ухвалення документа всі штрафи, строки та обмеження залишаються лише пропозиціями його авторів.
Поширені запитання
Чи можуть конфіскувати звичайну сімейну колекцію монет?
Не автоматично. Спочатку необхідно встановити археологічне походження предметів, їх культурну цінність і належність до категорії, яка підлягає державній реєстрації.
Штраф 17 000 гривень передбачений за відсутність реєстрації?
Ні. Максимальний штраф до 17 000 гривень пропонують за неналежне зберігання музейних предметів, якщо воно призвело до їх пошкодження або втрати.
Чи потрібно подавати декларацію вже зараз?
Ні. Законопроєкт не ухвалений, а порядок подання декларації ще не затверджений.
Хто визначатиме, чи має предмет музейне значення?
Це повинні будуть встановлювати експерт або експертна комісія під час державної експертизи культурних цінностей.
Чи можуть змінитися суми штрафів і строк до 2029 року?
Так. Під час розгляду в комітетах, першого та другого читань депутати можуть змінити санкції, строки, перелік предметів і порядок реєстрації.
Також варто з’ясувати, чи підвищать тарифи через меморандум МВФ і що насправді зміниться для українців.