08:49, 18.09.2025 20 хв.
Оновлений Кабмін представив перший варіант бюджету на 2026 рік, що викликало низку суперечок у фахівців, депутатів та фейсбучних “експертів”. Найбільше питань в усіх викликає реалістичність цього документу, адже видатки розписали, а доходи – ні .
Бюджетний процес в Україні це, традиційно, безперервний потік чвар та дискусій між владою, опозицією, експертами, бізнесом та пересічними українцями щодо того, що фінансувати потрібно у першу чергу, що – у другу, а що – не варте державних коштів зовсім. Втім, на тлі повномасштабного вторгнення з боку РФ, питання пріоритетів начебто очевидне – війна та тил.
Проте поточний проєкт бюджету військові видатки порівняно з 2025 роком підвищує незначно (а у цьому році цю статтю видатків вже двічі переглядали, бо не вистачало запланованого), а більше уваги приділяє соціальним витратам. Дійсно, з урахуванням зростання цін важко уявити, як пенсіонер взагалі може виживати на мінімальну пенсію. Проте до своєчасності та нагальності ряду інших запропонованих програм з роздачі коштів є великі питання.
Але головна дискусія точиться навіть не довкола пріоритетів, а щодо джерел надходжень цих коштів. Адже витрати в нас збільшуються, а Захід, за сумнівного “лідерства” Дональда Трампа, не такий “монолітний” у підтримці України, як це було раніше, і тому спиратися ми можемо лише на фінансування Європи та деяких інших партнерів.
Де шукатимуть гроші
Державний бюджет на 2026 рік Кабінет міністрів України схвалив 15 вересня – у термін, передбачений регламентом. На цьому наголошує й сам уряд, зазначаючи, що “документ підготовлено вчасно”. І вже потім, другою чергою, пише, що “він є збалансованим і забезпечує передбачуване фінансування пріоритетів держави”.
Слідом урядовці повідомляють, що доходи загального фонду державного бюджету на наступний рік очікуються на рівні 2,8 трильйона гривень (без урахування грантів та іншої міжнародної допомоги), що на 446,8 мільярда більше показника поточного року з урахуванням змін.
Лише у кінці повідомлення згадується важливий нюанс – що потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році становитиме ті ж 2,79 трильйона гривень. Державні ж запозичення заплановані у 2,5 трильйона гривень, з яких 419,6 мільярда – внутрішні, а 2,1 трильйона гривень – зовнішні запозичення. Урядовці прогнозують, що дефіцит бюджету-2026 складе 18,4% від ВВП, що на 3,9% менше, ніж у поточному 2025 році.
Простіше кажучи, ми продовжимо виживати у борг та на фінансовій підтримці донорів, але навіть при цьому в бюджеті не вистачає близько 300 мільярдів гривень, і їх або десь знайдуть, або доведеться, відповідно, послаблювати гривню до інших валют, “розмножуючи” отримані від партнерів “умовні грошові одиниці”.
Втім, прогнозний курс гривні до євро у проєкті бюджету зазначено на рівні 49,4 гривні (зараз він 48,77 грн за 1 євро). Долара – 45,7 гривні (зараз – 41,19 грн/дол., а в бюджет-2025 закладався показник близько 45 гривень). Тобто радикального знецінення національної валюти нібито не очікується. На що ж сподівається уряд – де брати гроші?
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що урядовці чекають на збільшення фінансування України за рахунок російських “заморожених коштів” та нових пільгових кредитів від МВФ.
“Зараз йдуть перемовини щодо нової програми МВФ та перемовини з ЄС, де хочуть збільшити надходження для України від “заморожених” російських коштів. І ще плюс можливість використання частини бюджетів, які європейці виділяють на фінансування власних армій”, – каже він у коментарі УНІАН.
Думку про “заморожені” російські активи поділяє і народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
“Є план з боку європейських партнерів, що вони нададуть більше грошей за рахунок “заморожених” російських активів, який, сподіваюсь, буде реалізованим. Але це план і сподівання. А реальних грошей поки ніхто не пообіцяв. Проте уряд вже збільшує на 160 мільярдів соціалку й іншу “роздачу слонів””, – каже народний обранець.
Дійсно, у новому кошторисі Кабмін передбачає підвищення мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, індексацію усі пенсій, а також збільшення ряду існуючих соціальних виплат та навіть запровадження деяких нових.
Депутат додає, що “ми вже 10 років ухвалюємо бюджет, у якому є дефіцит”. І це нормально, якщо відомо, звідки брати кошти. Проте 2025 рік поки що викликає великі питання у цій частині.
“Проблема саме бюджету-2026, що вже розписали, як будемо витрачати 46 мільярдів доларів, але де взяти половину з цих грошей, влада поки не знає. Тому бюджет має дуже сильну “релігійну” складову, бо нам потрібно буде дуже сильно молитися, щоб наші партнери дали 20 мільярдів доларів. Бо якщо вони не дадуть, то в уряду будуть ще більші проблеми”, – пояснює депутат.
Із думкою про нестачу коштів погоджується і економічний експерт, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, хоч і наводить дещо інші розрахунки. Він звертає увагу передусім на те, що по багатьох статтях видатків не вказані джерела фінансування.
“У проєкті на 2026 рік видаткова частина 4,8 трильйона, а дохідна частина – 2,8 трильйона гривень. На 2025 рік спочатку було закладено загальний обсяг бюджету у 3,8 трильйона, а доходи – 2,2 трильйона гривень. І погасити потрібно було 1,6-1,7 трильйона дефіциту. Але після змін бюджету зараз вже потрібно шукати 2 трильйони гривень запозичень, – аналізує він у розмові з УНІАН. – Перераховуючи це все у долари, нам з вами потрібно шукати приблизно 45 мільярдів доларів у якості макрофінансової допомоги. І, чисто умовно, в нас десь 30 мільярдів вже присутні, але 15 мільярдів доларів відсутні повністю”.
Експерт пропонує подивитися на 2023-й та на 2024-й роки в якості прикладу того, що уряд знов закладає у бюджет необхідність його перегляду у наступному році.
“В кінці року наші шановні урядовці завжди додають зміни до поточного державного бюджету. Наприкінці 2024 року на півтрильйона збільшили видатки на війну. У 2025 році – вже збільшили на 416 мільярдів, а хочуть ще на 280 мільярдів гривень збільшити. Урядовці не можуть нормально спрогнозувати ті видатки, які будуть наприкінці року. Прослідковується досить низький рівень пронозу, який закладається у державний бюджет. Але ми звикли жити у таких умовах”, – розводить пан Пендзин руками.
Експерт обурюється з цього приводу й наполягає, що це все нагадує йому “ту дівчину, яка вже запланувала собі подарунок, який хоче купити, але поки що не попросила гроші в чоловіка”. Приблизно такі ж настрої є і у народних депутатів, на яких вже у п’ятницю чекає перше читання цього проєкту. Причому “під куполом” не задоволені одночасно як представники влади, так і опозиції.
Загальні оцінки бюджету
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин називає цей проєкт бюджету загалом “більш-менш реалістичним”, але тільки за умови, що вдасться знайти додаткові кошти на тлі можливого збільшення витрат.
“У випадку продовження бойових дій нинішньої інтенсивності видатки будуть більшими. Адже “приліт” по енергетичній, логістичній – по будь-якій інфраструктурі спрогнозувати важко, а це може дуже змінити загальну картину. А прямо сьогодні росіяни “виносять” логістику Укрзалізниці. Плюс немає визначеності щодо того, чи буде достатньо підтримки від донорів – незрозуміле отримання близько 10 мільярдів доларів на наступний рік. Це все формує “перекоси”, які можуть змінювати баланс бюджету у ту чи іншу сторону”, – розмірковує Андрій Шевчишин.
Нардеп Ярослав Железняк, у свою чергу, називає проєкт “нереалістичним” і вважає, що фінансування безпеки й оборони, як головної статті видатків, має “дуже схожі цифри на ті, які були в цьому році” – тобто вони у бюджеті майже не збільшені, що є дивним рішенням.
“Нам вже у поточному році не вистачає 300 мільярдів на фінансування армії. Тобто, ми знову – п’ятий рік поспіль – закладаємо видатки на фінансування безпеки й оборони менші, ніж насправді буде потрібно. І, відповідно, наступного травня, якщо війна не закінчиться, ви почуєте від міністра фінансів чи прем’єр-міністра, що гроші закінчилися, і бюджет треба змінювати, – акцентує народний обранець. – Міністерство оборони має те ж фінансування, що й минулого року. Але йому не вистачає вже зараз грошей, а його ще й об’єднали з міністерством “стратегічної потужності” – Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Від цього об’єднання більше грошей у Міністерства оборони не з’явилося. Відповідно, їх заклали у бюджет менше, вже розуміючи, що це буде дефіцит”.
Водночас, голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа пояснює, що оборонні видатки не могли бути збільшені через те, що Україна майже вичерпала власні можливості для збільшення цих витрат. А кошти міжнародних партнерів нам на війну спрямовувати заборонено.
“Ми можемо використовувати лише власні доходи та внутрішні запозичення. Тому ми закладаємо на сектор безпеки та оборони рівно те, що ми можемо самі заробити”, – зазначає депутатка.
Тим не менш, гроші брати звідкись доведеться…
Чим цей бюджет відрізняється від попереднього
Варто додати, які “пріоритети Державного бюджету України на 2026 рік” зазначає сам уряд Юлії Свириденко. Окрім згаданої оборони й безпеки на 2,8 трильйона гривень, що становить 27,2% від ВВП (плюс 168,6 мільярда гривень до 2025 року зі змінами), урядовці називають “фокус на фінансування вітчизняного оборонно-промислового комплексу”, де виділяють виготовлення боєприпасів, ракетного озброєння, протиракетної оборони, авіаційної та бронетанкової техніки, на що у проєкті передбачено 44,3 мільярда гривень (з яких 36,7 мільярда планується забезпечити за рахунок зарахування військового ПДФО до спеціального фонду державного бюджету).
На соціальний захист виділяють 467,1 мільярда гривень (+45 млрд грн), з яких 251,3 млрд грн – це пенсії для 10,3 мільйона пенсіонерів, яким виплати будуть проіндексовані з 1 березня 2026 року.
У додатках до проєкту бюджету зазначається, що мінімальна пенсія, у свою чергу, зросте з 2361 до 2595 гривень – на “скромні” 234 гривні. Що на тлі запланованої інфляції у 9,9% на наступний рік (реальна, за “традицією”, буде ще вищою) виглядає як знущання над такими пенсіонерами. Водночас, для пошуку коштів, уряд продовжить урізати пенсії, що перевищують 25 950 гривень, понижувальними коефіцієнтами. Слабкий натяк на соціальну справедливість.
Одночасно з цим, уряд збільшує до 24,5 мільярда гривень витрати на нові заходи підтримки українських сімей. Мається на увазі підвищення одноразової виплати при народженні дитини з 10 000 до 50 000 гривень, збільшення допомоги для догляду за дитиною до 1 року з 860 до 7 000 гривень, запровадження нової щомісячної допомоги для дітей 1–3 років “єЯсла” – 7 000 гривень при виході батьків на роботу, одноразова допомога першокласникам “Пакунок школяра” – по 5 000 гривень тощо. Звісно, порівнювати кількість пенсіонерів та першокласників складно, але пріоритети уряду очевидні – робити ставку на молодь.
Тому, ймовірно, збільшують витрати й на освіту – до 265,4 мільярда гривень (+66,5 млрд грн). З них на науку піде 19,9 мільярда (+5,4 млрд грн). Ще серед пріоритетів Уряду охорона здоров’я – 258 млрд грн (+38,2 млрд грн) та ветеранська політика – 17,9 млрд грн (+6,1 млрд грн) у соціальному блоці.
У економічному розділі 41,5 мільярда гривень записано на підтримку економіки. З них, зокрема, 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн) – на підтримку агропромислового комплексу. Плюс ще 871,9 мільярда (+162,3 млрд грн до 2025 грн) вказано як “підтримка регіонів”.
Але ці всі показники важливі виключно у порівнянні з 2025 роком. І тут експерти й депутати розгублені. Адже зростання видатків часто відбувається зовсім не там, де цього очікували. Що змушує розглядати цей проєкт як “передвиборчий”.
“Побачив у документі купу, так би мовити, “соціальних ніштячків”. Підвищення зарплат, пенсій. Не те що “подарунків” передвиборчих – не хочу на цьому спекулювати, але виглядає саме так. Бачу спробу якихось оптимістичних змін для населення. Я не кажу, що цього не потрібно робити. Але в нас фінансування армії – за свої гроші, а все інше – зовнішнім коштом. Тому не факт, що ці “ніштячки” дійдуть до другого читання. Уряд своє, звісно, запропонував, але “народні обранці” щось потім точно додадуть чи замінять. Не треба цей документ зараз оцінювати як фінальну версію бюджету”, – зауважує Андрій Шевчишин.
Про те, що точно буде пропонувати зміни, каже й Ярослав Железняк. Його дивує, що серед головних “вигодоотримувачів” цього варіанту бюджету є Державне бюро розслідувань, а ось на Бюро економічної безпеки фінансування нібито не збільшували.
“У нас тепер ДБР – один з найбільших бенефіціарів бюджету, бо йому збільшили на чверть фінансування. Якщо думаєте, що це їм набрали людей, то ні – їм просто зарплати збільшили. Тому виділяється ще під мільярд гривень. І такі речі я можу перераховувати довго. Але, одночасно, ми не знаємо, як профінансуємо оцю діру у майже 20 мільярдів доларів”, – наполягає опозиціонер.
Він, однак, звертає увагу не лише на видатки, але й на джерела надходження коштів, які його теж здивували. Зокрема – збільшення розміру мінімальної зарплатні. На його думку, це такий варіант опосередкованого підняття податків для бізнесу, адже мінімальна зарплатня є базою для нарахування податків для ФОПів (і не тільки).
“”Міф” про збільшення мінімальної зарплати – це насправді не про збільшення зарплати. Це історія про те, як держава буде збирати більше податків з громадян. Це підвищення означає, що з ФОПів – особливо на єдиному податку – зберемо більше податків. Це не якесь ефемерне збільшення зарплат, адже реальні зарплати давно від цього від’єднані”, – наполягає депутат.
Окрім іншого, у бюджеті на 2026 рік вже передбачаються кошти від запровадження так званого податку на OLX, що стягуватиметься з українців, які продають товари чи надають послуги через онлайн-платформи. А також – акцизу на солодкі газовані напої.
“Не коментую, як на це подивиться МВФ – що за рахунок акцизу на солодку воду й оподаткування OLX ми хочемо залучити додатково 460 мільярдів доходів. Це на рівні фантазій”, – додає Железняк.
Однак Олег Пендзин не погоджується з тим, що підняття мінімальної зарплатні пропонується урядом саме з метою отримати додаткові надходження до бюджету. Навпаки – це значно збільшує видатки.
“Від рівня мінімальної зарплатні залежить 115 виплат з державного бюджету. До неї прив’язана купа соціальних стандартів. Коли ви піднімаєте мінімальну зарплатню, то автоматично збільшуєте зарплатню лікарям, вчителям, які отримують її з бюджету. Допомога по безробіттю тощо – це все мінімалка. Так само і прожитковий мінімум. Це все величезні видатки державного бюджету”, – каже фахівець.
А ось скепсис щодо акцизів на колу економіст цілком розділяє.
“Податок на OLX та акциз на напої – це “копійки”, які й 10-12 мільярдів гривень не перекриють. А нам треба перекрити 15 мільярдів доларів”, – завершує думку він.
Що далі
Отже, цей проєкт бюджету не влаштовує, фактично, нікого. Якщо навіть міністр фінансів раніше казав про те, що джерела надходжень на наступний рік ще не прописані, то цей варіант слід розглядати хіба що як попередню чернетку.
Андрій Шевчишин менш радикальний у оцінках за інших експертів і вважає, що уряд ще доведе документ до розуму, а депутати під час наступних розглядів внесуть до нього зміни, хоча основна суть залишиться – це черговий “бюджет війни”. У документі береться за основу прогноз того, що 2026 року активна війна продовжиться.
“Це “бюджет війни”, але дещо оптимістичний. В умовах продовження бойових дій і невизначеності щодо зовнішньої допомоги (у першу чергу військової допомоги від США), цей проєкт виглядає дійсно оптимістично. Мирні перемовини тривають, і проєкт бюджету формувався в умовах дуже значної невизначеності. Все вирішуватиметься “з коліс” і ще буде додаватися до проєкту між читаннями. Цей проєкт – це така перша подача від уряду. Тому чекаємо на оновлення, які неминуче будуть у документ додані”, – закликає до менш емоційних оцінок фінансовий експерт.
Виходить, ця перша подача уряду – у “штангу”? Або, вірніше, перший млинець – нанівець?
“Ця подача відповідає бюджетному процесу. Бо до 15 числа уряд повинен був проєкт подати в Раду. І він його подав. Хоча документ, при цьому, містить дуже багато невизначеності. Є ще, як я розумію, непогоджені моменти з МВФ, адже проєкт значно збільшує видатки”, – завершує думку пан Шевчишин.
Економіст Олег Пендзин теж називає цей варіант “бюджетом війни”, який “мало чим відрізняється від попереднього”.
“Нічого принципово там не помінялося. Ну, піднімають соціалку, на оборону більше дають. Але ж, почекайте, це ж не просто так – економіка має ще якось ці гроші згенерувати. Не варто цей бюджет аналізувати у видатковій частині, коли незрозуміла його дохідна. Уряд визнає, що нам невідомо, звідки брати ці умовні 15 мільярдів доларів. Тому всі розмови про підвищення соціальних стандартів, субсидії, підтримку аграрного сектору або ще якісь речі – вони відходять на другий план. Бо на першому плані – як перекрити той дефіцит бюджету, який виник, – наполягає економічний експерт. – Тому варто чекати читання у Раді, чекати на відповіді міністра фінансів і пані Свириденко з трибуни Ради, і лише тільки після цього починати обговорювати, кому більше, кому менше грошей виділено. Тому що, якщо джерел немає, то всім буде менше. Ми просто не зведемо кінці з кінцями”.
Нардеп Ярослав Железняк також акцентує увагу не так на видатках, як на доходах бюджету.
“Уряд хоче, щоб ми жили не по грошам. І це велика проблема. Ми забираємо на соціальні видатки з оборони кошти. На них потреби є, але, мені здається, пріоритетність достатньо зрозуміла”, – каже народний обранець.
За його словами, представлення головного кошторису країни у Верховній раді відбудеться вже у цю п’ятницю, 19 вересня. Процес подання правок до бюджету, які напевно будуть, затягнеться ще до 1 жовтня.
“Потім – погодження “бюджетної пропозиції” депутатів й інших суб’єктів, винесення на голосування, і схвалення за основу та в цілому. І там, і там потрібно буде 226 голосів. Далі – доопрацьовують до 3 листопада, а 20 листопада – друге читання, після чого бюджет на 2026 рік буде вважатися прийнятим. Звісно, якщо набере чотири рази по 226 голосів”, – підсумовує депутат.
На думку опитаних нами фахівців, зараз бачимо дуже попередній “драфт” бюджету на наступний рік, який буде ще змінюватися – як у частини видатків, так і доходів. Бо по видатках ще своє слово не сказали ті ж депутати, а по доходах – західні донори, які й самі собі бюджети ще не прийняли, а тому не можуть точно сказати, скільки вони готові виділити Україні на 2026 рік. А подали цей кошторис урядовці саме 15 вересня – бо повинні були подати.
Це “рамковий” документ, роботу над наповненням конкретикою якого лише зараз реально починають. Але вже видно, що наступний бюджет намагаються зробити “оптимістичнішим” для пересічного цивільного українця, що дещо відрізняє його від попередніх. Звісно, якщо “наколядують” на це кошти по світу.
Андрій Попов
