Компанії-члени Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) занепокоєні інформацією про можливе запровадження експортних обмежень (мит та/або квот) на експорт сої та ріпаку до Європейського Союзу, йдеться у заяві обʼєднання 16 червня. ЕВА закликала владу не допустити обмеження експорту.
Ключові факти
- ЕВА вважає, що запровадження мит для олійних культур є «вкрай ризикованими, суперечать стратегічним інтересам України та можуть призвести до таких негативних наслідків».
- Зокрема, асоціація очікує підриву стабільності аграрного сектору оскільки соя та ріпак – високорентабельні культури, вирощування яких забезпечує доходи для десятків тисяч агровиробників. Тож, запровадження мит або квот призведе до різкого зниження закупівельних цін, втрати прибутковості та занепаду виробництва. Це особливо критично для малих та середніх фермерів у прифронтових та постраждалих регіонах.
- Також будь-яке штучне обмеження експорту спричинить скорочення валютних надходжень до України, що негативно вплине на макроекономічну стабільність, вважає ЕВА.
- Асоціація стверджує, що запровадження мит зменшує інвестиційну привабливість аграрного сектору та економіки в цілому і підриває репутацію України як надійного постачальника. Зокрема, втручання в ринкові механізми може поставити під загрозу довгострокові торговельні контракти, знизити довіру з боку трейдерів і переробників у Європі.
- Компанії-члени Комітету Асоціації закликають не повторювати ситуацію, коли з 2017 до 2020 року діяли де-факто експортні обмеження на сою та ріпак – шляхом скасування відшкодування податку на додану вартість при експорті цих культур. «Як наслідок, ці обмежувальні заходи призвели до зниження закупівельних цін всередині країни, що зменшило дохід агровиробників. Це, у свою чергу, зробило вирощування олійних культур менш привабливим та призвело до скорочення посівних площ під олійними культурами», – пояснює ЕВА, додавши, що замість стимулювання переробки, такі кроки дестимулюють виробництво сировини.
Контекст
ЄС запровадив пільговий режим для України з 4 червня 2022 року, його продовжили в 2023-му. Через протести фермерів Брюссель у 2023 році тимчасово обмежував постачання з України деяких видів агропродукції. Окремі країни, зокрема Польща, Словаччина та Угорщина, оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна.
13 травня 2024-го Рада ЄC схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно рішенням передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів у випадку, якщо імпорт цих продуктів у 2024-му перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом усього 2022-го та 2023-го років.
У 2025 році Україна застерігала, що закінчення терміну дії безмитної торгівлі з Європейським Союзом 5 червня може завдати «серйозної шкоди» її економіці. Втрата доходів від експорту може стати ударом для України на тлі невизначеності з військовою допомогою США.
Міністерство економіки оцінило потенційні втрати українських експортерів через скасування режиму вільної торгівлі з Євросоюзом, який припиняє діяти 5 червня. Через потенційне повернення ринкових тарифів вони можуть втратити €2,9 млрд доходу на рік. Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
