У Європі посилюються дискусії щодо розширення використання заморожених російських активів для фінансування України. Це відбувається на тлі нового тиску з боку президента США Дональда Трампа та зміни позиції Німеччини, повідомляє Bloomberg.
► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Пошук нових джерел фінансування для України
Уряди європейських країн та їхні союзники по «Великій сімці» (G7) шукають способи подальшого використання іммобілізованих активів для отримання додаткових доходів, щоб підтримати оборону України у війні проти рф. Переважна більшість із близько $300 млрд заморожених російських активів знаходиться в Європі.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше цього місяця заявила, що ЄС має знайти нові способи змусити росію заплатити за її війну.
«Ми повинні терміново працювати над новим рішенням для фінансування військових зусиль України на основі іммобілізованих російських активів. За рахунок готівкових залишків, пов'язаних з цими російськими активами, ми можемо надати Україні «репараційний кредит», — сказала вона.
Зміна позиції Німеччини
Німеччина, яка тривалий час дотримувалася обережної позиції щодо збереження фінансового центру Європи та поваги до державного імунітету, тепер виступає за максимізацію прибутків від цих коштів.
Ця зміна позиції Берліна відбувається на тлі занепокоєння, що у разі послаблення підтримки США за адміністрації Трампа, основний тягар підтримки України ляже на найбільшу економіку Європи. Це також може підживити зростання ультраправих сил у Німеччині.
Механізми використання активів
Йдеться не про повну конфіскацію активів, яку все ще просувають США та деякі східноєвропейські країни. ЄС, країни G7 та Австралія заморозили активи центрального банку росії після повномасштабного вторгнення та минулого року домовилися направляти дохід від відсотків на користь України.
Очікується, що це питання буде порушено деякими міністрами фінансів ЄС на зустрічі в Копенгагені цього тижня, а також серед лідерів ЄС у жовтні. Остаточне рішення планується ухвалити на саміті лідерів ЄС 23−24 жовтня.
