Більшість людей уявляють інвестиції в криптовалюту як постійний агресивний трейдинг: купив, продав, знову купив — і так щодня. Емоційні гойдалки через злети дохідності та розчарування від втрат… Насправді ж у криптосвіті існують інструменти значно простіші, близькі до класичного банківського депозиту.
Йдеться про стейкінг. По суті це те саме, як у випадку з банком, якому ви віддаєте у тимчасове користування свої гроші в обмін на відсотки. Так само і з криптоактивами — ви їх теж тимчасово віддаєте в оренду на певний термін і на певних умовах — отримання відсоткового доходу. Якщо ж сам криптоактив за час дії криптовкладу зростає в ціні — ви заробляєте подвійно: і на процентних нарахуваннях, і на курсовій різниці.
Тож яка різниця між термінами депонування крипти, стейкінг і криптодепозит?
Жодної. Це різні назви одного й того самого інструмента, який добре відомий і доволі розвинений у криптоіндустрії. У банківській сфері ми звикли говорити депозит чи вклад, а в блокчейн-екосистемах частіше вживають термін стейкінг, у медіа й аналітиці можна натрапити на народне визначення — криптодепозит. Але суть незмінна: ви передаєте свої активи в роботу криптоплатформі, а натомість отримуєте відсотковий дохід.
За логікою стейкінг у значній мірі нагадує валютний депозит у банку. Але є важливі нюанси. Про них — далі.
Чому це актуально для українців
Банківські депозитні ставки у гривні ледь покривають інфляцію і все одно гроші знецінюються, а за валюту банки пропонують просто символічні відсотки. Додатково частину дохідності з'їдають податки.
До цього додамо валютні обмеження і контроль, ризик появи нових обмежень на транзакції. У такій ситуації пасивний дохід у криптовалюті стає привабливішою альтернативою: доступність онлайн-платформ і сервісів робить криптодепозит зрозумілим і відносно простим інструментом навіть для початківців.
Важливо пам’ятати ключову відмінність: у крипто-індустрії немає банківських ліцензій, пильного державного нагляду чи фондів повернення вкладів. Вищі відсотки тут, як і в решті випадків високодохідних вкладень, тісно пов’язані з пропорційно вищими ризиками.
Тому обирати платформу для стейкінгу — депонування — своєї крипти варто дуже обачно: звертайте увагу на відсоткову дохідність, наявність та умови смарт-контрактів, а також, чи пропонує платформа, яка приймає ваші крипто-активи на депозит, додаткове забезпечення: надійні токени, цінні папери інвестиційного класу чи інші надійні ліквідні інструменти.
Навіщо банки і криптоплатформи беруть чужі гроші під відсотки?
Банки працюють просто: вони збирають депозити клієнтів, щоб мати ресурси для кредитування бізнесу та фізичних осіб. Зібравши кредити та зароблені на них відсотки, банк за користування цими грошима ділиться з вкладником частиною прибутку — відсотками. Це взаємовигідна система: клієнт отримує передбачуваний пасивний дохід, а банк має обігові кошти для своєї роботи.
Різні елементи криптоіндустрії діють за тим самим принципом. Вони приймають на депозити криптовалюту користувачів і далі пускають її в роботу — у свої внутрішні операції, підтримку ліквідності біржових пар чи кредитування в DeFi-системах.
Саме тому вони, заробивши свої відсотки, готові поділитися частиною прибутку з власниками крипти — виплачують їм відсотки.
В обох випадках — і з банками, і з учасниками криптоіндустрії — фактично це орендна плата за користування чужими активами.
Як і звичайні гроші, криптоактиви — стейбли чи класична крипта — можуть спати без діла в гаманцях. Теж не страшно — можна розраховувати лише на курсовий дохід.
Як працює стейкінг
Принцип максимально простий: ви передаєте крипту на зберігання платформі — вона використовує ці кошти у своїх операціях, а вам нараховує відсотки. Залежно від сервісу це можуть бути фіксовані або плинні ставки, накопичення відсотків на крипторахунках чи їх капіталізація — тут все, як у банках. Подекуди дозволяють дострокове зняття.
Головна перевага — вам не потрібно торгувати чи активно управляти криптоактивами. Кошти працюють і генерують дохід навіть у пасивному, тихому режимі.
Як працює отримання доходів зі стейкінгу крипти
Сценарій консервативний — стейкінг стейблкоїнів
Найбільш передбачуваний варіант — стейкінг стейблкоїнів (USDT, USDC та ін.), які прив’язані до курсу долара.
- Відсоткова прибутковість. Можна знайти на ринку пропозиції 1−1,2% на місяць, тож 10−12% річних у валюті — фантастично вигідна пропозиція, порівняно з валютним банківським вкладом.
- Курсовий дохід — так само, як із валютним банківським депозитом: якщо валюта дорожчає — це збільшує купівельну спроможність ваших заощаджень.
- Приклад: якщо інвестувати $1000 у стейблкоїнах, за пів року можна отримати $60−72, за рік — $120−144.
- Основний ризик — надійність самої платформи. Валютні коливання тут майже не несуть ризиків вкладнику.
Такий варіант підходить новачкам — їх може привабити простота й зрозумілість інструмента за аналогією зі знайомими більшості людей депозитами. Але стейкінг цікавий і досвідченим криптоінвесторам і навіть трейдерам, коли вони захочуть пересидіти турбулентність ринку або чергову хвилю коригування вартості криптоактивів, і зберегти дохідність у такому стабільному і безпечнішому інструменті, як доларовий стейблкоїн.
Сценарій помірно-ризикований — стейкінг топових криптовалют
Більш ризикований, але й потенційно прибутковіший сценарій — депонування Bitcoin, Ethereum чи інших найбільш відомих, ліквідних та капіталізованих криптовалют.
- За останній рік ривки курсу Bitcoin давали можливість заробити на окремих часових відрізках 25−70% річних, Ethereum — 30−90%. І це лише курсовий дохід — за рахунок зростання ціни цих критоактивів відносно фіатних валют, насамперед долара, у якому найчастіше вимірюють вартість крипти.
- Приклад: інвестиція $1000 може принести за пів року $150−350, а за рік — $300−700. Звісно, за умови постійного зростання вартості криптоактиву.
- Основні ризики: волатильність курсу — втрата вартості вашого криптоактиву, адже вони не зростають вічно — є цикли злетів та коригувань. Тому в разі стейкінгу класичної крипти є потреба в моніторингу та періодичному втручанні — фіксації прибутку чи переходу в стейблкоїни.
Як бачимо, цей помірно-ризикований сценарій стейкінгу — для тих, хто хоче отримати перший досвід активного управління портфелем і готовий до ризиків.
Хто приймає крипту на депозити і навіщо їм орендувати активи через стейкінг
- Криптобіржі. Залучають депозити користувачів, щоб підтримувати ліквідність торгових пар, кредитувати трейдерів під маржинальні угоди й забезпечувати безперебійну роботу ринку.
- DeFi-протоколи. Використовують депоновану крипту для видачі децентралізованих позик чи формування пулів ліквідності. Тут відсотки часто вищі, але й ризики більші.
- Криптоплатформи й обмінні сервіси. Вони залучають кошти для внутрішніх операцій і управління резервами, фактично використовуючи чужі активи, як паливо для розвитку власного сервісу. З такими платформами також вищі ставки і вищі ризики, адже прийняття крипти на депозити, фактично, тісно пов’язане з інвестиціями. Тут теж можна провести аналогію з банками: залежності від їхнього профілю й апетиту до ризику, є банки інвестиційного профілю, які вкладають кошти в кредитування розвитку перспективних бізнесів, а є консервативніші, які кредитують лише бізнес з історією і сталими позиціями.
Усі ці суб'єкти готові платити вкладникам відсотки за стейкінг, адже депоновані активи дають їм можливість масштабувати операції, розширювати ліквідність і забезпечувати фінансування власної бізнесмоделі.
На що звернути увагу, обираючи, кому довірити свою крипту
- Оформлення стейкінгу криптоактивів. Надійні платформи працюють на основі смарт-контрактів, їх захищеність також додатково гарантована блокчейн-технологіями, на основі яких вони створені.
- Репутація платформи. Чи має вона історію роботи, позитивні відгуки, публічні рейтинги, зрозумілу бізнес-модель.
- Умови зберігання та дострокового зняття. Чи можна забрати активи раніше терміну і на яких умовах.
- Тип нарахування відсотків. Є кілька базових моделей, загалом схожих з банківськими: відсоткові (виплата в кінці терміну вкладу), накопичувальні (капіталізація відсотків) чи періодичні виплати.
- Ризики. Волатильність курсу, можливі технічні збої, ліквідність активів, у яких здійснюється стейкінг.
- Відсоткові ставки. Тут — як у банках: конкуренція за гроші вкладників штовхає охочих залучити їхні кошти до цінових воєн і підвищення відсоткових ставок. Але завжди є розумна економічна межа значення відсоткового доходу, вище якого залучення коштів втрачає економічний сенс. Тому надто привабливі умови, які істотно відрізняються від пропозицій конкурентів — явний червоний прапорець щодо ризиків. Хоча існує мікроскопічна ймовірність, що засновники та/або інвестори платформи винайшли унікальну бізнесмодель, яка дійсно спроможна принести захмарні прибутки. Але в переважній більшості випадків — це виняток, а не правило. Як розпізнати шахраїв та уникнути їхніх пасток — детальний розбір за цим посиланням.
ObmenAT24: простий вхід у крипту та власний стейкінг
Щоб почати подорож світом криптодепозитів, передусім потрібно мати криптовалюту. Кастомізована крипто-фіатна платформа ObmenAT24, що забезпечує швидкий, надійний і безпечний обмін криптовалют і стейблкойнів, робить цей процес максимально простим: можна купити активи через картку, готівку, безготівкові чи електронні гроші — всі деталі ми розкрили в статті за цим посиланням.
Ключові можливості:
- Запуск стейкінгу без складних технічних налаштувань.
- Пасивний дохід без необхідності трейдингу та вивчення всіх тонкощів криптоіндустрії.
- Прозорі умови конвертації та обмінів у будь-який момент.
- Репутація: багаторічна історія, високі рейтинги на лістингах, а крім того, ObmenAT24 — єдина із доступних платформ, яка публічно розкриває обсяг власних резервів, які перевищують еквівалент $700 тис у різних фіатних та криптовалютах.
Завдяки цьому ObmenAT24 — серед перших у переліку найкращих криптообмінних сервісів України за версією «Мінфіну».
На цей час платформа ObmenAT24 вже пілотує власний продукт для депонування — стейкінгу — криптоактивів, і найближчим часом запропонує його широкому колу власників крипти та криптоінвесторам як повноцінний сервіс. Для цього платформа вже розробила і проводить практичне тестування власного криптопроцесінгу, а угоди про прийняття криптовкладів укладатимуть на основі смарт-контрактів.
Стейкінг — міст між світом фіатних депозитів та криптоінвестиціями
Усі фінансові системи постійно шукають баланс між стабільністю та можливістю зростання. Банківські депозити у фіатних валютах — символ надійності й передбачуваності, але вони майже вичерпали потенціал прирощування капіталу, тому закономірно належать до консервативних низько прибуткових інструментів з мінімальними ризиками.
Тоді як криптовалюти, навпаки, відкрили нову еру волатильності та потенційно високих прибутків, хоча можуть лякати своєю непередбачуваністю.
Стейкінг став своєрідним мостом між цими двома світами. Він вдало поєднує зрозумілу логіку депозиту зі зростаючим потенціалом криптоекономіки. Для когось криптодепозит — це старт у світі цифрових активів, для інших — можливість пересидіти бурю і водночас зберегти дохідність”.
Фактично йдеться про нову фінансову культуру: гроші чи криптоактиви вже можуть не просто зберігатись, а працювати в цифровому середовищі, залишаючись під контролем власника. А при цьому — уникаючи значної частини державних обмежень в офіційній грошовій та банківській системах.
І саме цей підхід — коли активи не лежать мертвим вантажем, а вільні й продовжують генерувати додаткову цінність — визначає майбутнє глобальних фінансів.
