Сполучені Штати чинитимуть тиск на країни «Великої сімки» (G7), щоб ті запровадили значно вищі тарифи проти Індії та Китаю за закупівлю російської нафти. Мета цих дій — змусити Москву розпочати мирні переговори з Україною. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на свої джерела.
► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Під час відеоконференції у п'ятницю міністри фінансів країн G7 обговорять пропозицію США щодо нових заходів, оскільки Дональд Трамп активізує зусилля з посередництва у мирній угоді в Україні. Цього тижня президент США вже закликав ЄС запровадити до 100% мита на товари з Китаю та Індії, а тепер розширює цей заклик на всіх союзників G7.
Аргументація США
«Китайські та індійські закупівлі російської нафти фінансують військову машину путіна та продовжують безглузде вбивство українського народу», — заявив представник Міністерства фінансів США.
«Раніше цього тижня ми дали зрозуміти нашим союзникам у ЄС, що якщо вони серйозно налаштовані на припинення війни у себе на задньому дворі, їм потрібно приєднатися до нас та запровадити значні мита, які будуть скасовані в день закінчення війни», — додав він.
Представник відмовився назвати конкретні цифри для запланованих мит, але джерела, знайомі із ситуацією, повідомили, що США запропонували діапазон від 50 до 100%.
Минулого місяця США вже підвищили мита на індійський імпорт до 50% через закупівлі країною російської нафти. У квітні Трамп різко підвищив мита на китайський імпорт, але знизив їх у травні після негативної реакції ринку.
Виклики для ЄС
Офіційні особи ЄС усвідомлюють, що запровадження таких високих мит проти двох ключових торговельних партнерів буде складним завданням, враховуючи економічний вплив та ймовірну відповідну реакцію з боку Пекіна. Брюссель сподівається укласти торговельну угоду з Нью-Делі протягом кількох тижнів, прагнучи зміцнити зв'язки зі зростаючою азійською державою.
Однак Брюссель сподівається переконати США, що він може чинити аналогічний тиск за допомогою інших заходів, таких як жорсткіші санкції проти російських енергетичних виробників та прискорення терміну до 2027 року, до якого його країни-члени мають припинити купувати російську нафту та газ.
Три європейські чиновники зазначили, що для цього Трампу доведеться чинити тиск на Угорщину та Словаччину — дві країни, очолювані проросійськими лідерами, які продовжують купувати російську нафту та в минулому накладали вето на жорсткіші санкції ЄС.
ЄС вже обговорює, чи запроваджувати санкції проти Китаю за купівлю дешевої російської нафти та газу. Комісар ЄС з питань енергетики Дан Йоргенсен зустрівся в четвер з міністром енергетики США Крісом Райтом, щоб обговорити заміну російського скрапленого природного газу на американські поставки.
«Нам потрібно якомога швидше переконатися, що ми позбудемося залежності, яку ми все ще маємо… від російської енергії», — сказав він.
ЄС досі купує близько п'ятої частини свого газу в росії, тоді як до повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році цей показник становив 45%.
Позиція Канади
Канада, яка головує в G7 та приймала останній саміт групи в Альберті в червні, заявила, що скликала зустріч «після обговорень зі США». Вона зазначила, що учасники «обговорять подальші заходи для посилення тиску на росію та обмеження її військової машини».
«G7 рішуче виступає проти незаконної та невиправданої війни росії», — сказав Джон Фрагос, представник міністра фінансів Канади.
Переговори включатимуть пропозиції щодо «мита проти країн, які продовжують фінансувати військову машину росії», — заявив канадський урядовець, який говорив на умовах анонімності.
Оттава також стоїть перед дилемою. У червні прем’єр-міністр Марк Карні розпочав відновлення відносин з Індією після дворічної суперечки. Подібні зусилля вживаються й щодо Китаю, адже Канада намагається диверсифікувати економіку та зменшити залежність від США.
