Албанія може стати першою у світі країною без готівки до 2030 року, проте реалізація цієї ідеї стикається із серйозними перешкодами, пише Politico.
Що відомо
Прем'єр-міністр країни Еді Рама запропонував повністю відмовитися від готівки, щоб ліквідувати величезну тіньову економіку, частка якої, за різними оцінками, сягає від 29% до 50% ВВП.
Основний задум уряду полягає в тому, щоб вивести з тіні великий сегмент економіки, де досі переважають розрахунки готівкою.
Згідно з заявою генерального секретаря Албанської банківської асоціації Спіро Брумбуллі, влада планує обмежити суму платежів готівкою, інтегруватися з європейською платіжною системою SEPA вже до жовтня поточного року і незабаром після цього запустити миттєві платежі.
Тим не менш, на шляху до реалізації цієї ініціативи стоять глибокі структурні та історичні проблеми, зазначає Politico.
«Проблема в тому, що банківська система та суспільство можуть бути не готові до такого стрибка. Протягом багатьох років албанці воліли зберігати готівку під матрацом — поряд зі своїм АК-47, як говорить національний жарт, а не в банках. Більшість албанців вважають за краще керувати своїми заощадженнями поза банківською системою, ховаючи банкноти подалі від сторонніх очей і наполягаючи на оплаті готівкою, коли це можливо», — йдеться у матеріалі Politico.
Згідно з недавнім опитуванням Албанської банківської асоціації, лише 34% жителів довіряють фінансовим інститутам, а банківські рахунки відкриті менш ніж у половини населення країни.
Банк Албанії заявляє, що 78% мають доступ до банківського рахунку, що менше середнього показника по Європі, що дорівнює 96%.
Як зазначає Politico, банківська система, що діє, характеризується високими комісіями за трансакції та невигідними обмінними курсами, що відлякує бізнес і населення від безготівкових розрахунків. Так, наприклад, комісія за переказ 500 євро всередині країни може досягати 50 євро, а комісії за обробку карток для магазинів становлять до 3,5% від суми покупки.
Критики ініціативи, серед яких колишній віце-прем'єр та співзасновник опозиційної Демократичної партії Генц Полло, вважають, що спроба повністю відмовитися від готівки є надмірним та неефективним заходом.
«Спроба закрити сірі зони економіки шляхом заборони готівки — це як вбивати курей за допомогою артилерії», — сказав Полло. Він назвав цю ідею «нападом на особисту свободу законних власників банкнот».
На думку експертів, без розробки чіткої та доступної інфраструктури цифрових платежів, включаючи можливе впровадження цифрової валюти центробанку, плани албанського уряду ризикують залишитись нереалізованими.
Нагадаємо
Недовіра до банківського сектора у албанців сформувалася внаслідок економічної катастрофи 1997 року, коли впали масштабні фінансові піраміди, в які вклали кошти багато албанців.
На початку десятиліття після падіння комунізму в країні активно з'являлися банки та інвестиційні компанії, які обіцяли населенню неправдоподібно високі відсоткові ставки за депозитами — до 19%.
Сотні тисяч громадян, які повірили у перспективу швидкого збагачення, вклали у ці піраміди всі свої заощадження.
Коли у січні 1997 року схеми почали руйнуватися, люди масово намагалися забрати вкладені кошти, що лише прискорило колапс фінансової системи.
До березня ситуація повністю вийшла з-під контролю: державні структури фактично перестали функціонувати, озброєні банди захопили зброю з арсеналів, а країною прокотилася хвиля заворушень і насильства. У ході зіткнень і заворушень загинуло близько 2 000 людей, а загальна шкода досягла $1,2 млрд — майже половина тодішнього ВВП Албанії.
Наслідки кризи, що виявились у хвилі масової міграції та глибокого економічного занепаду, на десятиліття підірвали довіру албанців до банків та державних інституцій, нагадало Politico.
