Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас припустила, що Канада теоретично могла б стати членом Європейського Союзу, попри географічну віддаленість від Європи, використовуючи як аргумент спільний кордон в Арктиці. Про Каллас заявила у середу, 25 червня, під час саміту НАТО в Гаазі, передає Bloomberg.
Арктика як міст до Європи
Відповідаючи на запитання журналістів, Кая Каллас розповіла про гіпотетичну дискусію щодо можливого членства Канади в ЄС.
«Ви знаєте, мені вже ставили питання про те, що Канада хоче вступити до ЄС. Ми раді всім друзям, але є невелика перешкода, вони є географічно не в Європі. І вони мали на це відповідь — Арктика. Вони межують із нами по Арктиці. Тож хто знає?» — сказала Каллас.
Геополітичне підґрунтя
Ця ідея обговорюється на тлі зростання геополітичної напруженості, зокрема через заяви президента США Дональда Трампа, який, як повідомлялося, неодноразово висловлював бажання приєднати Канаду до США або кардинально змінити формат стратегічного партнерства.
Через це в європейських та канадських політичних колах дедалі частіше обговорюються альтернативні сценарії співпраці між Оттавою та Брюсселем, що базуються на спільних економічних та безпекових інтересах.
Чи може неєвропейська країна вступити до ЄС
Відповідно до основоположних документів Європейського Союзу, зокрема статті 49 Договору про ЄС, право подати заявку на членство має «будь-яка європейська держава», яка поважає та зобов'язується просувати цінності ЄС.
Ключовим тут є слово «європейська». Хоча не існує чіткого юридичного визначення географічних кордонів Європи для цілей розширення, цей критерій є першим формальним бар'єром. Наприклад, у 1987 році було відхилено заявку Марокко, зокрема, на географічних підставах. Водночас Кіпр, який географічно розташований в Азії, є повноправним членом ЄС.
Таким чином, будь-яка заявка від неєвропейської країни, як-от Канада, зіткнулася б із фундаментальною юридичною перешкодою. Навіть якби було знайдено креативне географічне обґрунтування (як-от Арктика), вступ вимагав би одностайної згоди всіх 27 країн-членів та, ймовірно, внесення змін до самих договорів ЄС, що робить такий сценарій на практиці майже неможливим.
Чому це важливо
Заяву Каї Каллас не варто сприймати як реальну пропозицію членства для Канади. Це, найімовірніше, тонкий дипломатичний хід та політичний сигнал, адресований насамперед Сполученим Штатам.
У такий спосіб глава європейської дипломатії демонструє Вашингтону: якщо політика США стане надто непередбачуваною та ворожою до своїх найближчих союзників, то ці союзники (зокрема, Канада) будуть змушені шукати нові, навіть радикальні формати альянсів, і Європа буде готова їх розглядати. Це підкреслює єдність позицій ЄС та Канади на тлі можливої нової хвилі американського протекціонізму.
Згадка про Арктику також є стратегічною. Вона привертає увагу до регіону, геополітичне значення якого стрімко зростає, і де співпраця між ЄС та Канадою є критично важливою.
