Європейський Союз продовжить тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року. Це рішення, як заявляють у ЄС, прокладає шлях до «поступового повернення та сталої реінтеграції» в Україні після завершення повномасштабного російського вторгнення. Про це повідомляє «Мінфін» з посиланням на Euronews.
► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Вперше Брюссель представляє детальний план дій, що передбачає можливості для українців або повернутися додому після війни, або ж залишитися в ЄС на довгостроковій основі.
За оцінками, близько 4,3 мільйона українців покинули свою країну та розселилися по всьому Євросоюзу, що вважається найбільшою кризою біженців з часів Другої світової війни.
«З 2022 року ми надаємо захист тим, хто тікає від агресивної війни росії проти України, і продовжуємо це робити. І разом з Україною ми прокладаємо шлях, щоб люди могли повернутися і відбудувати свої домівки, коли це стане безпечним», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Згідно з планом Комісії, оприлюдненим у середу, 4 червня, Євросоюз продовжить курс, обраний на початку війни. Тоді держави-члени оперативно погодилися активувати Директиву про тимчасовий захист, щоб надати сотням тисяч українців, які тікали від російської агресії, негайний правовий прихисток.
Перевага цієї директиви полягає в тому, що вона дозволяє оминути обтяжливу традиційну процедуру отримання притулку. Натомість вона прискорює доступ до дозволів на проживання, ринку праці, соціального забезпечення, медичної допомоги та системи освіти. Закон вимагає від урядів звести формальності «до мінімуму» через нагальність ситуації з «масовим напливом» біженців.
Оскільки кінця війні не видно, дія директиви неодноразово продовжувалася. Комісія пропонує нове продовження до 4 березня 2027 року, і держави-члени, безсумнівно, схвалять це рішення найближчими тижнями.
Водночас Брюссель розробляє те, що він називає «скоординованим переходом від тимчасового захисту». Це має закласти основу для того дня, коли війна закінчиться, і біженці постануть перед реальним вибором: залишитися в ЄС або повернутися в Україну.
Припинення бойових дій, однак, не означає автоматичного повернення всіх, хто втік від війни.
Багато регіонів України, включаючи цілі міста та громади, були спустошені безперервними російськими обстрілами. За оцінками Світового банку, відновлення та реконструкція країни коштуватиме 506 мільярдів євро протягом наступного десятиліття. Цей колосальний рахунок Київ та його союзники сподіваються частково компенсувати за рахунок заморожених суверенних активів росії.
Але крім іноземних пожертвувань та інвестицій, Україні знадобляться люди, які допоможуть відбудувати її зруйновану економіку та інфраструктуру. За словами заступника прем'єр-міністра України Олексія Чернишова, який брав участь у презентації Комісії, для подвоєння ВВП країни протягом 10 років може знадобитися додатково 4 мільйони працівників.
«Це факт, що нам потрібно, щоб більше людей повернулися в Україну, звичайно, за умови стабільності та закінчення війни. Тільки сильна економіка може прокласти шлях до майбутнього успіху України та успішної інтеграції в Європейський Союз. Ось чому це так важливо для нас», — сказав Чернишов.
Інтеграція та повернення
Враховуючи необхідність збалансованого підходу, Комісія рекомендує державам-членам готуватися до двох основних сценаріїв.
З одного боку, існує ймовірність, що деякі українці побажають залишитися в країнах ЄС, де вони вже інтегрувалися. Це має відбуватися через законні шляхи, такі як дозволи на довгострокове проживання, студентські візи та регулярний міграційний статус, які замінять тимчасовий захист. Перехід залежатиме від національного законодавства і може бути здійснений до закінчення терміну дії директиви.
З іншого боку, існує ймовірність, що деякі біженці оберуть повернутися в Україну. Це має бути реалізовано через «програми добровільного повернення» — на противагу будь-яким формам примусових депортацій — та «ознайомчі візити», щоб допомогти українцям поїхати додому, зустрітися зі своїми родинами та оцінити ситуацію на місці.
Крім того, новий план сприяє створенню так званих «Хабів Єдності» (Unity Hubs) для інформування біженців про обидва варіанти — інтеграцію та повернення — та зміцнення зв'язків між українцями, які проживають за кордоном. Дорожня карта також передбачає призначення спеціального посланника для нагляду за перехідним процесом на політичному рівні.
