Ватикан стикається з важкою фінансовою кризою: бюджетний дефіцит потроївся за час понтифікату Франциска, а пенсійний фонд — із зобов'язаннями до 2 млрд євро — може бути неплатоспроможним, пише The Wall Street Journal.
Що відомо
Корінь проблеми — культура фінансової непрозорості міста-держави.
Спроби Франциска запровадити аудит, залучити зовнішніх фахівців та скоротити витрати натрапили на запеклий опір Курії — адміністративного апарату Ватикану.
Деякі департаменти ховали кошти, посилаючись на «безпеку місій». Фінансисти скаржилися на архаїчну систему обліку: бухгалтерські книги черниці вели олівцем на папері.
Загалом Папа Франциск тричі урізав зарплати більше 250 кардиналам, а також припинив надавати високопосадовцям житло у Ватикані за зниженими цінами. Ці кроки відбивали бачення Франциском того, як має жити духовенство: скромно і смиренно.
Особливий опір, за даними WSJ, чинила Конгрегація доктрини віри — відомство, історично відоме як Інквізиція. Співробітники виводили кошти з офіційних рахунків, зберігали готівку в сумках та переводили гроші на особисті рахунки кардиналів.
Спроба навести лад закінчилася гучною кримінальною справою: 2023 року кардинала Джованні Анджело Беччу було визнано винним у шахрайстві на $400 млн.
«Вийшов парадокс. Крихітна країна з незліченними багатствами виявилася нездатною забезпечити базові функції держави без постійного дефіциту. При цьому за часткою мешканців, зайнятих у фінансах, Ватикан — один із світових лідерів. Але бюджетом керують священнослужителі, які краще розуміють духовну місію Церкви, аніж механізми функціонування казначейства», — пише WSJ.
«Пожежа п'ятого рівня» — так описує ситуацію з фінансами Церкви, особливо з пенсійним фондом Ед Кондон, редактор католицького видання The Pillar. «Доведеться ухвалювати дуже, дуже неприємні рішення» — припускає він.
Фінансова криза
Ватикан не вперше стикається із фінансовою кризою. У Середньовіччі Церква фінансувала хрестові походи та будівництво собору Святого Петра за рахунок продажу індульгенцій. До 1870 Папська область збирала податки з італійських територій, але з об'єднанням Італії залишилася крихітна територія без податкової бази.
Пізніше Ватикан усвідомив, що може використати свій податковий імунітет для перетворення на фінансовий центр: його Банк згодом придбав значні частки в італійських та європейських компаніях.
У 1980-х Ватикан уславився серією фінансових скандалів. Банк Ватикану виявився замішаним у краху італійського Banco Ambrosiano, а його голову Роберто Кальві було знайдено повішеним під мостом у Лондоні з цеглою в кишенях. Ватикан виплатив майже $250 млн кредиторам італійського банку. Але питання — як фінансувати теократичну державу без податків — лишилося. До 2005 року, коли було обрано Бенедикта XVI, скандали переросли в системну кризу.
Наступний Папа має вирішувати ті ж проблеми, що не вдалося вирішити Франциску, зазначає WSJ.
Найбільші донори — США та Німеччина — представили на конклаві доповіді із жорсткими оцінками фінансового стану Ватикану. Однак частина кардиналів вважає такі теми вторинними.
Реклама на «Мінфіні»
