Від початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва житла зросла в середньому на 90−115% залежно від класу житла і продовжує зростати донині. Причини — не лише в ціні матеріалів, а в системній нестачі кадрів й кризі постачання ключових позицій. Про це розповів директор з будівництва групи компаній DIM Володимир Жигман.
«Сьогодні на будівництві працює лише 40−50% працівників від довоєнного рівня. Частина виїхала, частина служить у ЗСУ. Бракує кваліфікованих зварювальників, крановщиків, висотників, операторів спецтехніки — але навіть звичайних різноробів уже не вистачає», — зазначив Жигман.
За його словами, дефіцит робочої сили змушує компанії підвищувати зарплати, залучати підрядників з інших регіонів, а в окремих випадках — з-за кордону. Це напряму впливає на собівартість будівництва. Від початку року собівартість в сегменті комфорт+ зросла на 17% до $850−1000/кв.м.
Що ще подорожчало
Будматеріали. Зросли помітно в ціні бетон, гіпсокартон, штукатурка, плитка. Особливо відчутна нестача скла (великогабаритного, флоат), металопрофілів і систем скління — у проєктах бізнес-класу це стає особливо відчутно.
Фасади. У проєктах класу «комфорт» застосовується «мокрий фасад», у бізнес-сегменті — дорогі системи з керамограніту, а в окремих кейсах — навіть натуральний камінь, як-от травертин. Ціни на них зросли на 25−40% за рік.
Інженерія. Усе більше девелоперів відмовляються від електрокотлів, що були популярні у 2022−2023 роках, через складнощі з постачанням, здорожчання електрообладнання і систематичними аварійними та стабілізаційними відключеннями. Газові системи стають актуальними там, де дозволяє висотність і ДБН.
Орієнтовне середнє зростання цін на основні будівельні матеріали в Україні від початку повномасштабної війни (лютий 2022 року) до травня 2025 року становить від 40 до 60%.
Наприклад, бетон подорожчав фактично вполовину, що пов'язано з підвищенням вартості палива, логістичними труднощами та зниженням виробничих потужностей до 30−40% від довоєнного рівня. Вартість гіпсокартону збільшилась на 35−45%.
Причини включають подорожчання сировини, зокрема гіпсу, та зростання енергетичних витрат. Приблизно в цьому ж діапазоні спостерігається і зростання вартості штукатурки — 30−40%. Це зумовлено підвищенням цін на цемент і наповнювачі, а також збільшенням витрат на енергоносії.
Плитка теж подорожчала: зростання на 50−60%. Основні фактори — імпортозалежність, зростання вартості логістики та енергетичних ресурсів.
Залежність від імпорту
Частка імпортних будматеріалів у середньостатистичному проєкті зросла фактично вдвічі: з 12−14% у 2021 році до 23% у 2023-му, і майже досягла 25% у 2024 році. Такі дані наводять у DIM, посилаючись на власні аналітичні дані.
«Більшість ліфтів на ринку — імпортні, системи вентиляції та електрообладнання — також. Додайте до цього логістику, валютний курс і ризики — маємо відповіді на питання висхідної динаміки», — зазначає Жигман.
У 2024−2025 роках девелопери все більше покладаються на оптимізацію технічних рішень, розумне проєктування та прозору комунікацію з покупцем. У галузі, де собівартість уже впритул наближається до ринкової ціни, це стає питанням не лише прибутковості, а й виживання.
«Зростання собівартості стало новою нормою. Питання вже не в тому, чи буде дорожче, а в тому, як залишатись конкурентними, не втрачаючи якість і темп. Це зовсім інша гра, ніж була у 2021-му», — коментує молодший партнер групи компаній DIM Арсеній Насіковський.
За його словами, у 2025 році і надалі ключовими конкурентними перевагами для девелоперів стануть гнучкість у проєктуванні, прогнозування логістичних ризиків і системна робота з підрядниками.
Реклама на «Мінфіні»
