Доходи від нової угоди про корисні копалини між Україною та США, ймовірно, з’являться не раніше ніж за десятиліття, адже інвесторам доведеться подолати чимало перешкод, щоб запустити нові родовища в країні, яка постраждала від війни. Про це повідомляє Reuters.
Розробка родовищ стратегічно важливих корисних копалин у країнах із розвиненим гірничодобувним сектором, таких як Канада та Австралія, може займати від 10 до 20 років, заявили консультанти з гірничодобувної галузі консалтингової компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Зазначається, що про більшість українських родовищ корисних копалин відомо надто мало, щоб упевнено говорити про їхню економічну доцільність.
Інвестори також можуть відмовитися вкладати гроші в країну, де інфраструктура — зокрема енергетика й транспорт — зруйнована внаслідок повномасштабного вторгнення росії, і де немає гарантій безпеки в майбутньому.
«Якщо хтось думає, що всі ці мінерали раптом масово поїдуть з України, то це ілюзія. Реальність така: буде складно виправдати інвестиції в Україну, коли існують альтернативи вкладень у критично важливі мінерали в країнах, які не ведуть війну», — сказав Адам Вебб, керівник напряму мінеральних ресурсів у Benchmark Minerals Intelligence.
За даними Міністерства фінансів України, що у 2024 році наша країна отримала 47,7 млрд грн (понад $1 млрд) від роялті та інших зборів, пов'язаних з експлуатацією природних ресурсів.
Але спільний фонд, створений за угодою, отримуватиме доходи лише від нових ліцензій, дозволів та угод про розподіл продукції, укладених після набрання чинності угоди.
Повільні темпи видачі ліцензій
Зазначається, що до повномасштабного вторгнення Україна повільно видавала нові ліцензії на видобуток природних ресурсів.
За даними Державної служби геології та надр України, з 2012 по 2020 рік було видано близько 20 ліцензій на нафту й газ, по одній — на графіт і золото, дві — на марганець та одну — на мідь. Загалом наразі діє 3 482 ліцензії.
Ще одна перешкода — деякі потенційно прибуткові проєкти розташовані на територіях, окупованих росією, а угода не передбачає жодних гарантій безпеки. У Вашингтоні вважають, що американська присутність може стримати агресора.
З 24 потенційних гірничодобувних проєктів, визначених Benchmark, 7 знаходяться на окупованих територіях. Йдеться про родовища літію, графіту, рідкісноземельних елементів, нікелю та марганцю.
Нагадаємо
«Мінфін» писав, що 30 квітня Україна та США підписали угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна (угода про копалини).
Пізніше Кабінет Міністрів оприлюднив текст угоди про економічне партнерство між Україною та США.
Реклама на «Мінфіні»
