Законопроєкт про регулювання віртуальних активів розглядатиме Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 25 квітня. Перший заступник голови цього комітету Ярослав Железняк пояснив деталі законопроєкту та розказав, яким буде оподаткування криптовалют.
Він зазначив, що законопроєкт, ймовірно, буде підтримано на рівні Комітету. Водночас уточнив, що це ще не остаточна редакція документа.
«Це не фінальна версія. Усе ще буде обговорюватися, депутати вноситимуть свої правки. У нас усе ще триває дискусія з Міжнародним валютним фондом», — заявив Железняк.
Мета законопроєкту — внесення суттєвих змін до чинного українського законодавства про криптовалюти та Податкового кодексу. Як зазначив Железняк, новий документ фактично кардинально переглядає підхід до регулювання, визначений у законі «Про віртуальні активи», ухваленому у 2022 році.
Зокрема, документ містить положення про впровадження додаткових норм, які набуватимуть чинності поступово.
«Наше криптовалютне законодавство адаптоване до такого, яке діє в ЄС… Друге — змінюється регулятор. Якщо відразу йшлося про те, що це буде Комісія з цінних паперів та фондового ринку, то тепер, найімовірніше, це буде Нацбанк України. Але в законопроєкті написано, що вирішуватиме Кабінет міністрів України», — підкреслив Железняк.
За його словами питання про розподіл повноважень з нагляду за крипторинком, включно з ліцензуванням і регулюванням, буде вирішуватися до другого читання законопроєкту.
Оподаткування
Важливим елементом оновленого законопроєкту є норми, що регулюють оподаткування операцій із криптовалютами.
«Пропонується умовно загальна система оподаткування, але з певними винятками. Буде, умовно кажучи, спеціальний режим для фізичних та юридичних осіб. Податок стягується з прибутку за підсумками року, це фінальна вартість мінус початкова. Обмін між своїми гаманцями не оподатковується. Також збір не стягується з прибутку в розмірі однієї мінімальної зарплати», — пояснив Железняк.
Він зазначив, що до кінця 2026 року для фізичних осіб діятиме пільгова ставка ПДФО — 5%, як раніше повідомляв Гетманцев. Після цього вона зросте до 18% ПДФО та 5% військового збору. Відповідальність за декларування доходів і сплату податків покладатиметься на громадян.
Що стосується юридичних осіб, то для них передбачено аналогічний механізм оподаткування, як і на ринку цінних паперів. Водночас компаніям, що працюють у рамках правового режиму «Дія.City», буде заборонено здійснювати операції з криптовалютами.
«Як я вже заявляв раніше, ми ввели вкрай спрощену систему. Тому до більшості криптоактивів податок на додану вартість застосовуватися не буде. Виняток — це NFT і ті токени, які підтверджують право на майно», — розповів Железняк, говорячи про ПДВ.
Постачальники послуг, зокрема криптобіржі, будуть зобов’язані передавати інформацію до Державної податкової служби України. У разі недотримання цього обов’язку передбачено накладення штрафних санкцій.
«Спрощеної системи оподаткування для криптовалют не буде», — підкреслив Железняк.
Крім того, законопроєкт запроваджує основну класифікацію криптоактивів, розділену на три групи. За його словами, такий підхід обрано для того, щоб спростити запуск законопроєкту в дію — надмірна деталізація у визначеннях криптовалют лише ускладнила б цей процес.
Схвалення законопроєкту
«Після цього законопроєкт буде винесено в зал, де його ухвалять у першому читанні. Потім настане тривалий період його доопрацювання. Дуже тривалий. Тому я не вважаю, що білль ухвалять протягом кількох місяців. У нас досі триває дискусія з НБУ і МВФ, оскільки вони просили навіть перше читання відкласти до 1 жовтня», — сказав Железняк.
Він впевнений, що його законопроєкт ухвалять у цьому році.
Железняк наголосив, що наразі йдеться лише про перше читання, тож законопроєкт ще буде доопрацьований. Тому, за його словами, не варто сприймати поточну редакцію документа як остаточну та незмінну.
Водночас це не стосується питання оподаткування — на його думку, в цій частині суттєвих змін не передбачається.
