Єдина платформа
«У нас для цього є абсолютно всі засоби, процедури, професійна команда, яка знає, як із цим працювати. Це органічно виглядає не тільки для нас, але й з точки зору інвестора», — сказала вона.
За її словами, інвесторам було б простіше орієнтуватися, якби всі активи продавалися за однаковими правилами. Сьогодні ж держбанки діють хаотично: одні виставляють лоти на «Прозорро.Продажі», інші — на СЕТАМ, хтось ділить борги на дрібні частини, хтось пропонує великі пакети.
«За таких умов ринок невизначений та абсолютно не структурований. Якщо сконцентрувати такі продажі в одному місці, це дозволить рівномірно наповнювати ринок активами, які цікаві різним інвесторам: комусь роздріб, комусь — корпоратив, бо державні банки ж не радяться один з одним, коли їм виставляти якісь пули», — зазначила Білай.
Вона впевнена, що централізація дала б змогу розподіляти пропозицію так, щоб задовольнити різні запити покупців.
Звільнення банків від тягаря
Білай вважає, що для держбанків передача «поганих кредитів» стало б справжнім порятунком. Замість того, щоб марнувати час і зусилля на ці активи, вони могли б спрямувати енергію на створення нових продуктів і розширення горизонтів. «Зараз же ці проблемні борги відтягують на себе левову частку управлінської уваги й талантів», — додала вона.
Кому вирішувати?
На питання, хто міг би ухвалити таке рішення, керівниця Фонду вказала на Міністерство фінансів як ключового власника держбанків. «Він може порадитися зі своїми наглядовими радами, наскільки вони вважають доцільним банку концентруватися на цій частині своєї діяльності, яка ефективність цієї роботи з урахуванням алокації ресурсів та вартості ресурсів всередині банку», — розмірковує Білай.
Вона нагадала, що ФГВФО вже впорався з такими гігантами, як М Р Банк і Промінвестбанк у 2022 році, а дрібніші установи, як «Айбокс» чи «Конкорд», не створюють великого навантаження. Завдяки стабільності ринку й роботі НБУ нових великих надходжень найближчим часом не очікується.