16:28, 29.07.2025 15 хв. Інтерв'ю
Засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін розповів УНІАН, що буде зі світовими цінами на нафту, якщо США наважаться на “пекельні” санкції проти РФ, як ефективно заблокувати російський “тіньовий флот”, та як зміняться ціни на паливо в Україні.
“Люди гинуть за метал”, – співав Мефістофель, створений пером великого Гете та музикою композитора Шарля Гуно. У сучасному світі цей рядок з “Куплетів Мефістофеля” можна було б переосмислити як: “Люди гинуть за нафту”. За “чорне золото” воювали і в Першій, і в Другій світових війнах. Нафта була й досі залишається кров’ю війни.
Президент США Дональд Трамп ще на початку 2025 року, виступаючи на форумі у Давосі, заявив, що для завершення російсько-української війни потрібно знизити світові ціни на нафту. Вже влітку 2025 року американський лідер знову згадав про нафтову зброю і заявив про можливість запровадження 100% мит проти країн, які продовжують купувати російську нафту та не допомагають Україні.
І хоча перспективи цих санкцій досі дуже туманні, один з найбільших покупців російської нафти – Індія – вже заявила про те, що у разі введення обмежень шукатиме альтернативу російському “чорному золоту”. До того ж, відмова від російської нафти стала одним з пунктів торговельної угоди між США і ЄС.
Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін в інтерв’ю УНІАН розповів про наслідки запровадження американських вторинних санкцій для світового ринку нафти та України, чому нова “стеля цін” ЄС для російської нафти недостатньо ефективна, як зміняться ціни на паливо в Україні вже у найближчому майбутньому, та чому на нього падає попит.
Ціни на нафту, незважаючи на систематичні збільшення видобутку країнами ОПЕК+, залишаються вище 65-ти, а часом і пробивають 70 доларів за барель. Усі очікували на поступове подешевшання нафти після завершення ірансько-ізраїльської війни, проте цього не сталося. Чому так відбувається, та які фактори впливають на вартість чорного золота?
18-й пакет санкцій (від ЄС, – УНІАН) – про що він говорить? Що намагаються прибрати російську нафту. Вона буде заміщуватися Саудівською Аравією та ОАЕ, оскільки більше нема ким. США та Венесуелі для цього потрібен рік. Проте вони почнуть бурити лише тоді, коли побачать в цьому економічну доцільність. Саудити та еміраці можуть відкрити свої нафтові крани, але вони не можуть швидко перекрити той обсяг російської нафти, який потрібно замістити. Тому ціни не падають.
Російська нафта поступово відрізається від ринку. Поки не зрозуміло, як відреагують Бразилія (один з найбільших споживачів російської нафти, – УНІАН) та Китай. Китай, швидше за все, не зважатиме на це, а от стосовно реакції Бразилії – то 50 на 50.
Чого очікувати від котирувань нафти найближчими місяцями? Назвіть кілька найбільш вірогідних сценаріїв…
Світові ціни на нафту будуть коливатися у діапазоні 65-70 або 68-72 долари. Наприклад, 68-72 долари за барель може бути на якомусь форс-мажорі на кшталт падіння залишків запасів нафти чи палива у США.
У серпні ми нічого не чекаємо. Якщо якась цікава “двіжуха” почнеться у світових новинах, то це буде пов’язано з Трампом у вересні.
Разом з тим, якщо, наприклад, Китай заявить про відмову від російської нафти, то світові ціни можуть підскочити до 95 доларів за бочку. Лише заяви Індії (про відмову від російської нафти, – УНІАН) достатньо, аби спорожнити додаткові свердловини нафти ОАЕ та Саудівської Аравії, та ще не буде вистачати. Звичайно, це вплине і на котирування “чорного золота”.
ЄС схвалив 18-й пакет санкцій проти РФ, який, зокрема, передбачає заборону імпорту на територію блоку продуктів переробки російської нафти. Як це впливає на світовий ринок?
В Європі тепер паливо буде коштувати дорожче, оскільки Європа добровільно відмовляється від дешевого ресурсу, який вона отримувала напряму по нафтопроводу “Дружба”, ускладнюючи логістику. І тепер, наприклад, Угорщина говорить: дайте нам “Одеса-Броди”: в Одесу ми будемо постачати нафту танкерами, а з Бродів будемо качати в “Дружбу” і до себе на переробку. Відповідно, зростає і вартість палива.
Якщо, наприклад, до нових санкцій при вартості нафти у 70 доларів за барель літр дизельного палива коштував 1,4 євро за літр, то тепер це буде вже 1,5 євро. Відповідно, ціни зростуть і у нас.
Наскільки ефективною, на вашу думку, є запроваджена європейцями динамічна стеля цін на російську нафту, яка поки встановлена на рівні 47,6 долара за барель, але може переглядатися протягом року? Чи зможе вона завдати справді відчутного удару по РФ?
Вона буде обмежено ефективною. Я не вірю, що Росія добровільно погодиться (на продаж нафти за 47 доларів, – УНІАН).
Якими, на вашу думку, мали б бути ефективні механізми?
Як можна обмежити постачання? Тіньовий флот – це не голка в копиці сіна… Танкер завантажується мінімум 5 днів. З супутника його видно, а коли він проходить через європейську протоку – його блокують… Нічого складного. Було б бажання.
Але немає бажання, оскільки наслідком буде зростання ціни. Ніхто не хоче отримати 80-90 доларів за барель через те, що, наприклад, Данія зупинила три танкери (тіньового флоту РФ, – УНІАН) і сказала, що більше не буде їх пропускати.
РФ є одним з лідерів у постачанні нафти на світовий ринок, це не замістить умовний Казахстан. Тому усі дуже обережно ставляться до цього питання.
У США останнім часом постійно погрожують ввести жорсткі санкції проти країн, які купують нафту у Росії. Зараз лунає ставка мита у 100%. Як ви оцінюєте перспективи таких обмежень, та у якому вигляді вони можливі?
Вторинні санкції діють лише на ті країни, що є більш-менш в орбіті США. Індія (один з найбільших споживачів російської нафти, – УНІАН) є противником Китаю, і вона залежить від США. Їм Штати скажуть: “Все”, – і вони зупиняться (невдовзі після оголошення про можливі американські санкції в Індії заявили, що відмовляться від російської нафти в разі запровадження обмежень, – УНІАН).
Більшість великих споживачів російської нафти можна буде дотиснути без запровадження санкцій. Однак на Китай, на який припадає 60% споживання російської нафти, загроза санкцій не діє.
Я думаю, що у вересні Трамп поїде до Пекіну і буде намагатися домовитися про чергову угоду. І в межах цієї угоди буде і російська нафта. Китаю не вдасться перекрити кисень, бо самому можна постраждати, як засвідчила історія з мінералами (Китай обмежував постачання рідкісноземельних металів до США під час торговельної суперечки між країнами, – УНІАН).
Якими у разі запровадження таких санкцій стали б світові ціни на нафту, і що це значило б для нас та РФ?
Якщо вторинні санкції запровадять, та Індія почне “пилососити” Саудівську Аравію, то буде стрибок світових цін до 80-85 доларів за барель. І це ми можемо побачити вже наприкінці вересня, якщо обмеження запрацюють у своєму нинішньому форматі без появи додаткового обсягу на ринку.
Якщо Саудівська Аравія зможе оперативно додатково збільшити видобуток нафти, це пом’якшить ціновий удар, але все одно РФ – дуже великий гравець, якого важко замістити. Якщо спроектувати ці ціни на колонку (роздрібну вартість палива на українських АЗС, – УНІАН), то це плюс 10 гривень до вартості літра бензину чи дизельного палива.
Що стосується наслідків для РФ, то Китай “з’їсть” зайві обсяги та знайде, кому продати. Товар все ж ліквідний. Але питання в тому, за якою ціною він їх забере. Китай теж, напевне, захоче використати ситуацію і придбати російську нафту максимально дешево. Тобто РФ в разі реалізації такого сценарію ризикує втратити мільйони доларів нафтогазових доходів.
Які ще фактори впливають на ціну палива на внутрішньому ринку?
Тут в нас, по-перше, є сухий Дунай, через що виник ситуативний дефіцит. Справа в тому, що кораблі, які можуть везти по 5-6 тисяч тонн, вимушені везти 1-1,5 тисячі тон через зниження рівня води у Дунаї.
Можна спорядити пачку бензовозів, аби вони їхали до Румунії у Констанцу чи в Угорщину за паливом, але в цьому немає сенсу, оскільки не мине й місяця, як Дунай наповниться, та човни попливуть повними, а налаштування логістики вимагає 2-3 тижні часу. Та й автомобільна логістика буде більш дорогою, ніж річкова. Виходячи з цього, трейдери не поспішають. Через це вартість бензину та дизелю в Україні зросла на 3 гривні, а газу – на 1,5 гривні вище за ринкові ціни з першого по третій тиждень липня.
Крім цього, ціни на паливо зростали через його викуп у окремих учасників ринку державною “Укрнафтою”. Зазвичай компанія отримувала паливо з НПЗ у Кременчуці, який було кілька разів атаковано РФ. Тепер компанія купує його і у WOG, і у ОККО. І це суттєво змінило правила гри на ринку. Ми маємо проблеми з постачанням, отримали Кременчук, і до того ж суттєво погіршилася ситуація з паливом, що призвело до підвищення цін. І був ризик додаткового підвищення цін на 1-2 гривні у період з першого по третій тиждень липня. Але зараз ціни поступово почали знижуватися. Паливо дешевшає на 20-30 копійок щодобово. Ринок поступово почав наповнюватися.
Але загалом до осені нічого радикально не зміниться. Наразі немає жодних факторів, які б давали підстави говорити про суттєві зміни.
У розпал літа зазвичай спостерігається підвищення попиту на пальне. Наскільки сезонний фактор сьогодні впливає на ціноутворення в Україні?
Звісно, що є жнива. У нас країна аграрна. Під час жнив аграрії збільшують споживання дизелю на 30-40% в залежності від регіону. І в цій ситуації в нас Дунай обмілів. Можна, знову ж таки, вирішити цю проблему, відправляючи бензовоз до Констанци чи Угорщини, але немає сенсу. Зараз вже дощі йдуть.
Експерти констатують, що Україні бракує 40 тисяч водіїв вантажівок. Як це може позначитися на паливному ринку?
Я займаюся вантажоперевезенням близько 20 років. І вперше в житті 25% машин в мене будуть простоювати, оскільки немає водіїв. Але з бензовозами проблем не буде. До повномасштабного вторгнення було 16 тисяч бензовозів, а споживання палива в останні три роки щороку зменшується на 10%. Відповідно, зменшується потреба у бензовозах та водіях.
Популярність автогазу після повномасштабного вторгнення серед водіїв падає. Його імпорт скорочується. Зустрічав тези, що водії відмовляються від автогазу. Чи справді це так?
Популярність автогазу дійсно зменшується. Водії, які люблять економити, переходять на електромобілі або гібриди, скорочуючи споживання палива з вуглеводнів. На сучасних “гібридах” можна розганятися до 90 кілометрів на годину, не споживаючи бензин чи дизель.
Крім цього людей, які купують паливо на АЗС, стає менше, оскільки вони або масово йдуть на фронт, або їдуть закордон. У нас в армії мільйон чоловіків. Ще в нас 5 мільйонів біженців офіційно, а, можливо, 7-8 мільйонів – ніхто точно не знає.
Я думаю, що попит на паливо впаде ще на 5-10%.
З 1 травня українські АЗС змусили додавати до пального щонайменше 5% біоетанолу (Е5), і спершу за відмову від цього мали бути запроваджені штрафи, проте згодом, через складну ситуацію з пальним, їх відтермінували до кінця року. Після цього експерти заговорили про те, що, можливо, є сенс з наступного року переходити одразу на бензин з 10% вмістом біоетанолу (Е10), бо саме таке паливо є найпоширенішим у Європі, звідки ми його, власне, імпортуємо. Наскільки це доцільне рішення, на ваш погляд? Який його вплив на ринок і можливі терміни реалізації?
Я думаю, що про обов’язковість бензину на біоетанолі ми можемо забути до кінця війни. Не час запроваджувати такі європейські нормативи. Те ж саме стосується і зберігання мінімальних запасів нафтопродуктів (згідно з законом, прийнятим у 2023 році, запаси палива в Україні покривати до 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання, – УНІАН).
Де їх зберігати, коли шахеди літають табунами? Де виробляти біоетанол? Тут усе знесуть, що хоч якось схоже на нафтозавод. На переході на Е10 не зароблять ні трейдери, ні уряд, а додавати собі зайвий головний біль ніхто не буде. Якби якийсь наш посадовець володів би європейським заводом, то так, а інакше ніхто у цьому не зацікавлений.
Перехід можливий хіба після завершення війни та у рамках виконання директив ЄС.
Чи збільшилася після запровадження палива Е5 кількість неякісного пального в Україні?
На усіх немережевих заправках з вірогідністю 85% ви зустрінете “бодягу”. “Бодягою” ми називаємо паливо, яке вироблено на міні-НПЗ з додаванням 30-40% спирту, аби здешевити виробництво. Воно наразі коштує 30-40 гривень за літр. Паливо хорошої якості коштує близько 52 гривні за літр.
І те, і те називається бензином. І те, і те можна продавати.
У 2024 році експерти оцінювали частку тіньового ринку пального у 18%. Скільки зараз ринку в тіні за вашими даними?
В Україні залишилося 4 великих міні-НПЗ, які за кеш продають паливо та знаходяться на Харківщині, Полтавщині та на Дніпропетровщині. Всі це знають. Ні для кого це не є секретом. Їх періодично знаходять та викривають. Але все це як працювало, так і працює. 15% чи 25% ринку у “тіні” – ніхто це не вирахує. Коли це продається за кеш, ніхто не веде статистику.
Це все виробляється з газового конденсату, який видобувають в Україні та спокійно купують на біржі. Тобто ви (міні-НПЗ, – УНІАН) – купуйте, виробляйте, а ми (правохоронці, – УНІАН) будемо вас періодично знаходити. Зарубати це ніхто не хоче, бо його потрібно продавати. До того ж Кременчуцький НПЗ, що переробляв чималий обсяг, виведено з ладу.
Що порадите водіям, аби убезпечитися від фальсифікату?
Гляньте на свою машину і скажіть, скільки ви хочете на ній їздити. Якщо ви плануєте її змінити в найближчі два роки, то заправляйтеся, де дешевше. Якщо ви хочете на ній їздити більше ніж два роки, то заправляйтеся, де дорожче.
У неякісному паливі в нас дуже велика кількість сірки і, внаслідок хімічних реакцій, утворюється сірчана кислота. А що робить сірчана кислота з металами? Знищує їх. Вона знищує вихлопну систему, каталізатори. По-друге, вона знищує двигуни, поршневу групу.
Це відбувається не одразу, а за рік-два. Тому, якщо ви хочете їздити на своїй машині більше двох років, заправляйтеся чимось якісними.
А от преміальними бензинами заправлятися не варто, бо з ними водії не економлять на витратах палива. Це те саме паливо – лише з додаванням миючої добавки для того, аби помити двигун. Її додають умовно у пропорції відро на бензовоз. Але що вона миє, ніхто і ніколи не знав та не бачив.
