18:41, 10.07.2025 16 хв.
Мінфін вкотре заявляє про плани розкрити банківську таємницю для Податкової, а новий євроінтеграційний законопроєкт передбачає створення реєстру усіх рахунків громадян. УНІАН розбирався, чи втратять українці фінансову приватність.
Нещодавно в інформаційному просторі України активізувалося обговорення теми розкриття банківської таємниці. Ініціатором цього кроку виступає Мінфін.
Ще в січні міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що Державна податкова служба повинна отримати доступ до фінансових даних громадян, які сьогодні являють собою банківську таємницю. Він висловив переконання, що фінансовий контроль буде посилено в рамках євроінтеграції.
“І ми не маємо боятися розкривати банківську таємницю, яка, як ми вважаємо, від чогось нас захищає. Банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців”, – заявив тоді Марченко.
Про втрату українцями фінансової приватності говориться і в Бюджетній декларації на 2026-2028 роки, нещодавно схваленій урядом. Зокрема, передбачається скасування чи значне послаблення банківської таємниці, щоб дати можливість Податковій отримувати “позасудовий доступ до руху коштів на банківських рахунках платників податків”.
Олії у вогонь підлив і заступник міністра фінансів Денис Улютін під час розгляду законопроєкту про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро на засіданні фінансового комітету Ради.
“Я вам скажу чесно: так, ми ведемо дискусію з Нацбанком щодо доступу до банківської таємниці. Це складна дискусія. В Національній стратегії доходів записано, що ми маємо до цього прийти, і це в будь-якому випадку буде”, – заявив чиновник.
Чи дійсно в Україні можуть скасувати банківську таємницю і дати податківцям безперешкодний доступ до рахунків і фінансових операцій українців? Коли це може статися, та які наслідки матиме? УНІАН розбирався у цьому питанні за допомогою економістів та юристів.
Банківська таємниця в Україні
Наразі дані про операції на банківських рахунках клієнтів захищені законом і можуть надаватися правоохоронним органам лише за рішенням суду. Як розповідає УНІАН юрист CMS Ukraine Ярослав Павлюк, банківська таємниця – це вся інформація про клієнта, його рахунки, гроші та операції, яку банк дізнався під час обслуговування. Також це деякі дані про сам банк, які не мають бути відкритими для всіх.
За словами Павлюка, доступ до інформації, що становить банківську таємницю, надається лише у випадках, чітко передбачених законом “Про банки і банківську діяльність”. Так, Нацбанк отримує інформацію в межах своїх регуляторних та наглядових функцій без судового рішення. А ось органи правопорядку, антикорупційні та спеціалізовані органи (поліція, прокуратура, СБУ, ДБР тощо) можуть отримати банківську інформацію за запитом або за рішенням суду, залежно від обсягу запитуваних даних.
“Цим органам може бути надана інформація про банківські рахунки (їх наявність, номери, залишок коштів), дані про банківські операції: списання/зарахування коштів, призначення платежу, контрагентів платежів”, – пояснює Ярослав Павлюк.
Органи виконавчої служби та органи, що забезпечують стягнення боргів, можуть отримати доступ до інформації про боржників без судового рішення на підставі виконавчого документа. Якщо ж потрібно стягнути кошти з рахунку боржника або отримати детальну виписку, необхідно отримати рішення суду.
Що стосується Державної податкової служби (ДПС), чиї повноваження і хоче розширити Мінфін, то, за словами юриста, вона на сьогодні не має автоматичного доступу до банківської таємниці, проте може за запитом (без рішення суду) отримати інформацію про те, чи є у платника податків рахунки або електронні гаманці, та їхні номери.
“Доступ до більш детальної банківської інформації (рух коштів, фінансовий стан тощо) може надаватися лише за рішенням суду”, – наголошує Павлюк.
Слід зазначити, що у березні 2024 року Нацбанк оновив Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, врахувавши зміни до закону “Про банки і банківську діяльність”, які народні депутати ухвалили у листопаді 2023 року. Проте регулятор наголосив, що порядок розкриття банківської таємниці про рахунки клієнтів не зазнав змін.
“Банки й надалі гарантують таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта”, – зазначили в НБУ.
Що стосується внесених змін, то, згідно з поясненням Нацбанку, правоохоронці і раніше могли запитати в банків номери банківських рахунків та залишки коштів на них. Цей перелік було доповнено можливістю отримати інформацію про номер платіжної картки клієнта банку. Відповідна інформація може надаватися виключно на запит спеціалізованих органів.
Приєднання до зони європлатежів: це добре чи погано
Обговорення розкриття банківської таємниці активізувалося, в тому числі, в контексті законопроєкту, який передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area, SEPA).
Хвилювання цей проєкт закону викликав через норму про створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Чи означає це розкриття банківської таємниці на практиці? Та що взагалі передбачається цим документом?
Молодший юрист CMS Ukraine Руслан Доценко у коментарі УНІАН зазначає, що наше приєднання до Єдиної зони платежів у євро стане важливим євроінтеграційним кроком, що значно спростить і пришвидшить платежі в євро з України за кордон та навпаки.
“Однак разом з перевагами, які надає SEPA, приходить і низка зобов’язань для України та її громадян. Ці зобов’язання пов’язані з необхідністю імплементації європейських стандартів у сфері боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму, а відтак вони передбачають посилення процедур фінансового моніторингу”, – зауважує експерт.
Як пояснює юрист, центральним нововведенням є створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, який буде адмініструватися Податковою службою. Інформація з Реєстру буде також доступна Державній службі фінансового моніторингу, а також АРМА, НАБУ, БЕБ, НАЗК, органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям.
Руслан Доценко додає, що до реєстру будуть вносить такі відомості:
● дата відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, електронного гаманця;
● вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
● ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа;
● дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф;
● номер та дату договору про надання індивідуального банківського сейфа.
“Простою мовою, це означає, що банки, депозитарні установи, платіжні установи та НБУ будуть зобов’язані передавати ДПС інформацію про те, яка особа відкрила або закрила будь-який рахунок/електронний гаманець, де і коли вона це зробила і який номер такого рахунку. Те ж саме стосується банківських сейфів, де на додачу до вищенаведеного також передаються основні дані про договір, яким такий банківський сейф було надано у користування особі”, – каже юрист.
Він наголошує, що при цьому дані про перекази, баланс на рахунку та вміст сейфа не вносяться у реєстр і не передаються Податковій, а тому – як саме особа користується своїми рахунками та сейфами, податковій та іншим органам відомо не буде.
Підтверджує це і старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко. За її словами, вищезгаданий реєстр міститиме базову інформацію про власників, але не відомості щодо залишків на рахунках та транзакцій.
“Ба більше, доступ до реєстру без рішення суду матимуть виключно адміністратор (ДПС), а також визначені законом наглядові та контролюючі органи”, – сказала експертка у коментарі УНІАН.
Юрист Ярослав Павлюк додає, що на початковому етапі на бізнес вищенаведені новації вплинуть мінімально, оскільки реєстр буде включати в себе дані тільки про фізичних осіб.
“Юридичні особи та фізичні особи-підприємці не охоплюються реєстром. Додаткове навантаження (скоріше, бюрократичне) отримають переважно банки, фінансові компанії тощо – тобто ті бізнеси, які мають займатися передачею необхідних даних до ДПС як адміністратора реєстру”, – каже експерт.
Він зазначає, що простим громадянам також не варто одразу панікувати, адже всю інформацію про рахунки та електронні гаманці, яка буде міститися в реєстрі, органи державної влади могли без особливих перепон отримати і раніше. А після початку роботи реєстру ця інформація стане їм доступна на регулярній основі.
Натомість, за словами юриста, посилюється регулювання використання банківських сейфів: раніше інформація про факт винаймання особою банківського сейфу була доступна за запитом лише виконавцям, нотаріусам та арбітражним керуючим, а тепер – ДПС та іншим державним органам, з якими Податкова може поділитися цією інформацією.
“Таким чином, на цьому етапі зміни запропоновані законопроєктом важко назвати революційними. Вони спрямовані насамперед на спрощення доступу ДПС до інформації про рахунки фізичних осіб (яку податкова і так могла за бажання отримати)”, – резюмує Ярослав Павлюк.
Перспективи розкриття банківської таємниці
Із законопроєктом про приєднання до зони платежів у євро зрозуміло – він не передбачає розкриття даних про операції на рахунках громадян і підприємців. Але Мінфін, схоже, рішуче налаштований піти далі.
Українці звикли до зручного користування банківськими картками – переказати кошти родичам чи друзям, скинутися на подарунок колезі, віддати свою частину за оплату спільного обіду чи зібрати кошти в школі на потреби класу. Зручність і розвиненість української системи онлайн-платежів відзначають наші співгромадяни, що виїхали за кордон, порівнюючи банківські сервіси двох країн.
При цьому не варто забувати і про деяких підприємців, які не поспішають оформлювати свій юридичний статус, отримують на власну картку фізособи гроші за товар і таким чином ухиляються від сплати податків. Викривати таких бізнесменів і прагне Податкова. Проте, зважаючи на те, як повсякчас проводяться реформи в Україні, чи не призведе таке полювання на “відьом” до того, що під один гребінець стригтимуть усіх: і життя ускладниться не лише для злісних неплатників, але й для звичайних громадян та “білого” бізнесу?
Старша економістка ЦЕС Яна Охріменко зазначає, що треба бути готовими до значної трансформації поняття “банківської таємниці” в Україні у майбутньому, в процесі вступу до ЄС.
Вона наводить приклад Польщі, де податкова служба також адмініструє реєстр власників рахунків фізичних осіб, а дані про транзакції можуть аналізуватися в автоматизованому режимі в межах податкового або фінансового моніторингу, без попереднього інформування власника рахунку.
“Водночас подальші розслідування ініціюються лише тоді, коли перекази мають системний характер або мають порівняно значний обсяг. Умовно, можливість переказати гроші друзям за вечерю залишиться недоторканою. А от практика систематичного надсилання грошей за товари й послуги без декларування чи сплати податків має відійти в минуле”, – каже фахівчиня.
Втім опитані УНІАН економічні експерти сходяться на думці, що найближчим часом українцям не варто переживати про широкий доступ Податкової до всіх їхніх банківських операцій.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає, що за поточного складу парламенту в найближчі роки розкриття банківської таємниці абсолютно неможливо.
“Про це заявив і глава податкового комітету, і його заступники, і Нацбанк проти. Те, що Мінфін щось хоче, не все здійснюється. Тому за нинішнього складу парламенту повноцінне відкриття банківської таємниці не є можливим”, – каже експерт УНІАН.
Гетман зазначає, що доступ ДПС до транзакцій по рахунках зараз можливий за рішенням суду, і так це і залишиться. Що може буде зроблено в найближчий рік чи два за нинішнього складу парламенту – це запровадження реєстрів банківських рахунків і депозитних скриньок без жодної можливості доступу до їхнього вмісту.
“Зараз у Податкової є доступ просто до інформації, які рахунки є у яких суб’єктів господарювання – ФОПів і юридичних осіб. А тепер вони ще будуть знати про наявність рахунків чи скриньок у фізичних осіб. В цьому нема жодної проблеми, вони просто будуть знати, що в когось щось є”, – каже економіст.
При цьому Олег Гетман зазначає, що в разі, якщо колись це зміниться, і Податкова отримає повний доступ до банківської таємниці, то, зважаючи на поточний рівень корупції, це матиме вкрай негативні наслідки як для громадян, так і для бізнесу.
“Бо Податкова завжди це може використовувати в своїх корупційних інтересах, і нічого доброго для громадян і країни це не принесе. Це розуміє переважна більшість ключових стейкхолдерів, і це не станеться в найближчі роки”, – зауважує він.
Непопулярне рішення для влади
Економіст Олег Пендзин також вважає, що нинішнє скликання Верховної Ради банківську таємницю не скасовуватиме.
“Більше того, пропозиція Міністерства фінансів навіть не пройде комітет на перше читання. Я думаю, що це питання навіть не стоятиме”, – каже він у коментарі УНІАН.
Експерт пояснює, що обговорення розкриття банківської таємниці однозначно стосується виключно контролю сплати податків громадянами. За словами економіста, в Україні досить велика кількість людей здійснює підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП.
“І Мінфін вважає, що єдиний спосіб отримати ці податки – скасування банківської таємниці і контроль Податкової за всіма операціями, які здійснюються фізичними особами з точки зору отримання доходу”, – зазначає Пендзин.
Він додає, що Європі на сьогодні по-різному вирішують ці питання, але основа різниця української і європейської систем сплати податків полягає в тому, що в Європі Податкова контролює не доходи, а видатки громадян.
За словами Олега Пендзина, якщо видатки особи не виходять за межі задекларованих нею доходів, то ніхто не матиме претензій. У разі ж перевищення видатками доходів відповідні органи матимуть питання, де взялася ця різниця в сумах, і чому її не оподаткували.
“У нас чомусь Податкова і Мінфін мають наївну думку, що вони контролюватимуть всі доходи. Практика показує, що це достатньо важко. Тим паче, ми бачимо різні способи ухилення від інформування Податкової про власні доходи, – вважає економіст. – Я не думаю, що це відбудеться в нинішньому скликанні, адже це дуже непопулярна річ, яка дуже сильно вдарить по людям, і цього точно ніхто не буде робити перед закінченням повноважень Ради”.
Що стосується закріплення цього пункту у Бюджетній декларації на наступні три роки, експерт ставиться до цього скептично.
“В Бюджетній декларації можна писати все, що завгодно. У нас в декларації 2024 року писали, що в найближчі три роки в нас не будуть індексуватися соціальні стандарти; в цьогорічній вже написано, що з 2026 року вони будуть підвищені. Тому те, що пишуть в Бюджетній декларації, абсолютно не є якимось зобов’язуючим документом”, – сказав Пендзин.
Попри гучні заяви Мінфіну, на думку економічних експертів, повне скасування банківської таємниці в Україні найближчим часом не передбачається. Реєстр рахунків фізичних осіб, запровадження якого очікується в рамках євроінтеграції, міститиме лише базову інформацію, а не деталі транзакцій. А Податкова й надалі зможе отримувати дані про рух коштів лише за рішенням суду.
Водночас фахівці наголошують: у перспективі кількох років правила гри можуть змінитися в рамках посилення контролю за податковою дисципліною. Та чи буде новий парламент готовий зробити цей крок – питання відкрите.
