Боргова криза в секторі відновлюваної енергетики серйозно шкодить інвестиційному клімату в Україні та ставить під загрозу подальший розвиток галузі. На цьому наголосила експертка з декарбонізації Ольга Євстігнєєва, коментуючи ситуацію з невиплатами за електроенергію, вироблену у 2022 році.
“Вона впливає на розвиток зеленої енергетики. Напевно, найважче тим, що порушується оцей баланс довіри. Оскільки довіра — це дуже важливо, особливо в таких питаннях, коли мова йде про великі кошти, про оці пейбек-період, коли кожного місяця інвестор розраховує, що він буде повертати їх в такій кількості, але він має якийсь певний лаг, затримку в цьому”, — пояснила вона.
За її словами, значна частина інвесторів розчарувалася в системі “зеленого” тарифу через регулярні затримки з оплатами. Частина з них змушена залишати модель співпраці з “Гарантованим покупцем” та переходити на ринок, попри фінансові ризики.
“Дуже багато інвесторів вже не розраховують на зелений тариф. Тобто вони виходять з-під “Гарантованого покупця”, оскільки не можуть, можливо, через певні свої кредитні обмеження, очікувати на визначену кількість часу, коли вони отримають весь цей масив коштів. Але для того, щоб отримувати кошти сьогодні на сьогодні, вони переходять на торги в Операторі ринку — на двох ринках: ринок “доба наперед” та внутрішньодобовий ринок. Отримують меншу кількість коштів, але в той же ж самий час”, — підкреслила Євстігнєєва.
Водночас експертка звертає увагу, що попри втрату довіри, інтерес до відновлюваної енергетики в Україні не зникає.
“До повномасштабного вторгнення у нас не було жодного біометанового заводу. Сьогодні ми вже маємо таких 4 чи 5, і вже три з них інвестують до ЄС. Тобто, можливо, десь баланс цієї довіри порушений, але бізнес не розчарований. Вони розуміють, що в Україні дійсно можна заробляти гроші, зокрема на зеленій енергетиці”, — зазначила вона.
Нагадаємо, голова правового комітету Української вітроенергетичної асоціації Ольга Савченко зазначила, що борг за електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел у 2022 році, залишається серйозною проблемою для ринку. За оцінками, рівень розрахунків становить лише 54–60%, тобто близько 40% коштів досі не сплачено.
