08:52, 09.06.2025 13 хв.
З червня в Україні запрацювали обмеження на грошові перекази та доставку товарів “Новою поштою”. Нововведення пояснюють боротьбою з тіньовою економікою. УНІАН розібрався, як нововведення можуть вплинути на бізнес і громадян.
Фінансовий сервіс NovaPay від Нової пошти запровадив нові ліміти для грошових переказів. З 1 червня одна фізична особа може надсилати не більше п’яти посилок з післяплатою на загальну суму 30 тисяч гривень на місяць.
Ці нововведення одразу спричинили хвилю занепокоєнь серед клієнтів. У відповідь у компанії поспішили заспокоїти, мовляв, йдеться виключно про посилки з післяплатою, за які відправник очікує на повернення коштів від отримувача. Звичайних посилок нові обмеження не торкаються. Також в “Новій пошті” відмітили, що компанія не обмежуватиме загальну кількість звичайних посилок, які відправляються або отримуються.
“Наша мета – створити умови для легкого користування послугами без перешкод і додаткових питань для тих, хто торгує. Але в умовах зростаючого контролю підприємницької діяльності з боку держави, нас змушують вводити нові процедури та правила”, – пояснили в компанії.
Згодом виявилося, що система NovaPay навіть отримала штраф у 90 мільйонів гривень за недостатній фінансовий моніторинг клієнтів.
Дійсно, фінансові сервіси або банки змушені перевіряти клієнтів на критерії ризику, уважно вивчати усі фінансові операції на предмет законності, в тому числі їхні цілі, характер і зв’язки. У випадку з NovaPay, якщо особа регулярно отримує значні суми післяплат, фінансова компанія має тимчасово заблокувати послуги до з’ясування походження коштів.
Іншими словами, якщо ви регулярно щось продаєте (навіть якщо це ваші вживані старі речі: наприклад, книги, журнали, одяг, техніка та будь-що ще), але не є ФОП’ом, будьте готові пояснювати, що не займаєтесь прихованою підприємницькою діяльністю.
“Держава хоче більше контролювати різні процеси. Це так звана боротьба з тіньовим сектором. У нас велика частка економіки в тіні, і зараз шукають можливості її скоротити”, – пояснює УНІАН головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Одночасно з цим з 1 червня найбільші банки України, що підписали меморандум у грудні 2024 року, посилили ліміти на перекази фізичних осіб із непідтвердженими доходами – до 100 000 гривень зі 150 000 гривень на місяць. При цьому для клієнтів, які визначені банками як високоризикові, встановлено обмеження у 50 000 гривень на місяць.
Але чи дійсно нові обмеження допоможуть побороти тіньовий сектор, чи матимуть зворотній ефект? І як тепер бути людям? УНІАН розпитав економістів, аби знайти відповіді на ці питання.
Боротьба з “тінню”
Експерти пояснюють логіку держави просто: влада намагається зібрати більше податків і продемонструвати міжнародним партнерам, що активно шукає та акумулює внутрішні резерви.
“Україна шукає можливості й демонструє партнерам, що ми також шукаємо гроші всередині країни. Ми визнаємо, що в нас великий тіньовий сектор, хочемо його зменшити й шукаємо гроші, які знаходяться поза увагою держави”, – вважає Іван Ус.
Із цією думкою погоджується фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
“Ми давно чуємо про необхідність більш активної детінізації ринку. І зараз держава намагається це впроваджувати. Тому “Нова пошта”, можливо, і не хотіла б цього, але змушена працювати в нових умовах. Якщо у вас сума справді нижча за 30 тисяч гривень на місяць, можемо уявити, що це, наприклад, бабуся, жінка або чоловік, які просто розпродають свої речі. Чи може така сума перевищити 30 тисяч? Іноді так, але не завжди”, – каже Шевчишин у коментарі УНІАН.
Водночас, експерт додає, що у випадку, якщо особа надасть документи, що підтверджують законність таких операцій, платіж буде проведено.
“Якщо перекази регулярні, фактично йдеться про постійну діяльність, наприклад, онлайн-магазин або дрібний бізнес. У такому випадку потрібно офіційно влаштуватись або зареєструвати ФОП. Це спроба держави вивести з тіні додаткові доходи”, – додає він.
Проте на практиці усе не так просто. Там, де з’являються обмеження – люди вигадують шляхи для їх уникнення. І ми вже спостерігаємо, як обмеження на банківські перекази призводять до того, що люди дедалі частіше повертаються до готівкових розрахунків.
“Сіра торгівля” в соцмережах
На думку економічних експертів, люди можуть легко обходити обмеження на відправлення посилок з післяплятою.
“Люди просто почнуть домовлятися напряму: надсилати кошти на картку, зустрічатися особисто, передавати товар без сервісів типу NovaPay. Але тоді зросте ризик шахрайств. Бо якщо немає офіційної транзакції, то немає й доказу. Продавці будуть ще вимагати, щоб клієнти наперед платили”, – говорить Андрій Шевчишин.
Іван Ус, у свою чергу, не виключає можливість появи “сірого” ринку доставки.
“З’являться послуги транспортування продукції поза офіційними мережами. Ми знаємо “Укрпошту”, “Нову пошту”, а з’явиться якась неофіційна структура, яка буде займатися цим. На жаль, громадяни будуть звертатись до таких структур, де не буде ніяких обмежень, пояснень. Це, як на мене, навпаки буде стимулювати тінізацію”, – попереджає Ус.
На його думку, бажання держави зібрати більше податків цілком зрозуміле. Водночас він наголошує, що обрані для цього методи є надто жорсткими.
“З одного боку, ми розуміємо, що державі потрібні гроші, а з іншого – не можна з усього поспіль брати гроші, бо, як казав колишній прем’єр-міністр Сінгапура Лі Куан Ю, “якщо погано управляти державою, то з цієї держави всі поїдуть”. Я не думаю, що наше керівництво хоче, щоб у людей було бажання покинути цю країну”, – додає Іван Ус.
Втім, не всі експерти вважають ініціативу однозначно негативною. Економіст і координатор “Економічної експертної платформи” Олег Гетман переконаний, що мова йде про логічне продовження курсу на детінізацію.
“Продовжується тренд на детінізацію роздрібної торгівлі, вихід із тіні певних фізосіб, які торгують на мільйони гривень комерційними партіями, а прикидаються звичайними фізособами і не платять жодних податків”, – каже Гетман у коментарі УНІАН.
Він вважає, що в цьому рішенні є певний позитив, оскільки, якщо людина торгує комерційними партіями на десятки та сотні тисяч гривень на рік, то мова вже не про його вживані речі, а це вже дійсно комерційні партії.
“Тому ця людина має відкрити ФОП або ТОВ. Для такої людини створені дуже зручні можливості ФОП першої, другої та третьої групи. Це найкраща система, яка взагалі є в Європі з тих, що ми досліджували. Тому така людина відкриває ФОП, торгує без жодних обмежень на свій розрахунковий рахунок, з післяплатою, з чим завгодно. Якщо вона хоче далі залишитися фізособою, торгувати на мільйони гривень і не платити жодних податків, то це нечесно по відношенню до тих, хто сплачує всі податки. Тому, мабуть, цей крок є в потрібному напрямку, але він такий точковий, одиночний, а потрібне комплексне системне рішення”, – вважає Гетман.
Оподаткування маркетплейсів
Окрім лімітів для онлайн-оплат і грошових переказів через “Нову пошту”, уряд України взявся за впорядкування ринку цифрових платформ та послуг. У Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт, який передбачає оподаткування доходів від продажу товарів і послуг через маркетплейси на кшталт OLX, Rozetka, Uber, Bolt, Glovo тощо.
“Зараз зареєстрований законопроєкт про цифрові платформи, який Мінфін подав ще в кінці квітня. Якщо його ухвалять, то навіть після продажу однієї речі на OLX чи подібному сервісі банківська таємниця більше не діятиме”, – каже УНІАН експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.
Суть ініціативи полягає в тому, що оператори таких платформ надсилатимуть до податкової інформацію про своїх користувачів – продавців і виконавців послуг, а також розміри їхніх доходів.
“І хоча законопроєкт ще не прийнятий, ймовірність дуже висока, адже це один із “маяків” МВФ. Якщо ухвалять, то він запрацює з 2026 року”, – додає Монін.
Законопроєктом передбачається, що платити доведеться 5% з річного доходу особи, що продає товари або надає послуги через цифрові платформи, плюс 5% військового збору. Тобто, загалом 10 відсотків. Проте зазначається, що обов’язок сплачувати податки торкнеться не усіх, а лише тих людей, які мають на платформі постійний заробіток та великі річні обороти.
Економіст і координатор “Економічної експертної платформи” Олег Гетман позитивно оцінює законодавчу ініціативу та наводить приклад країн Європейського Союзу, де існують річні ліміти, наприклад, 2000 євро на продаж вживаних товарів, і цього вистачає, щоб не обкладати податком простих громадян.
“У нас теж, коли буде оподаткування цифрових платформ, так само буде введено. Але знову таки, ніхто навіть за 10 речей нікого не турбує, якщо людина розмістила оголошення на OLX і залишила свою картку фізособи. У нас діє банківська таємниця – якщо людина продала 10-15 речей, нікого це не турбує. Податкова та банки зараз почали турбуватися саме тими, хто торгує на сотні тисяч і мільйони гривень та не платить при цьому жодних податків. За ними йде певного роду полювання”, – пояснює Гетман.
Отже, чи має хвилюватися пересічний українець, що іноді щось продає в інтернеті? За словами експерта, ні. Законопроєкт орієнтований насамперед на великі цифрові платформи, через які працюють сотні тисяч людей.
“Він націлений на цифрові платформи і на послуги. Це 300-400 тисяч водіїв, кур’єрів, сантехніків, які працюють через величезні платформи-послуг Bolt, Uber, Kabanchik, Glovo і таке інше. Ми потурбуємось про те, щоб він не зачепив ніяким чином дрібних торговців. Або буде обмеження 2000 євро, або, скоріше за все, це взагалі не торкнеться дошок оголошень, наприклад, OLX. Вони не мають стати цифровими платформами. І люди, які продають вживані речі й надалі будуть вільно їх продавати без жодних податків. Але величезні платформи, де сотні тисяч людей надають послуги, потраплять, і це буде дійсно зручна, проста форма оподаткування. Замість 23% це буде 5+5%, а після завершення воєнного стану просто 5%. Тому це крок назустріч тим, хто зараз веде отаку діяльність по послугам”, – пояснює Гетман.
Водночас, попри це, українці вже отримують “листи щастя” від Податкової за платежі у кілька тисяч, а подекуди й навіть сотень гривень. Що наочно демонструє, що навіть найкраща ініціатива може “вилізти боком” при недолугій реалізації.
Поради людям
Таким чином, думки експертів, які коментують нам нові фіскальні правила, розділилися. Проте питання залишається відкритим: як людям, які не займаються бізнесом, а просто хочуть продати непотрібні речі, вберегти себе від зайвих турбот та штрафів? Адже, хоч бажання держави боротися із тіньовим сектором, зрозуміле, але, схоже, у прицілі Податкової тепер опинитися можуть усі. Як то кажуть, у лісі дрова рубають, а до села тріски літають.
“Особисто я вважаю, що краще взагалі не продавати вживані речі. Краще їх просто здавати, менше клопоту”, – зазначає експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.
Водночас він вважає, що нові фіскальні ініціативи можуть, навпаки, підштовхнути людей до неформальної торгівлі.
“У мене таке враження, що все це перетвориться на закриті групи, де люди обходитимуть цифрові платформи. Наприклад, з’являться Telegram-канали, як колись оголошення на стовпах – хто що хоче продати, та хто що хоче купити. Люди почнуть відмовлятися від платформ”, – вважає Монін.
Експерт з податків, директор Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин рекомендує людям бути уважними до деталей.
“Будь-яка фізична особа, яка продає свої речі, все одно ризикує, якщо робить це часто, на великі суми і впродовж року. Потрібно намагатись максимально правильно оформлювати такі операції. У всіх платіжках має бути зазначено, що продаж здійснює фізособа іншій фізособі, а речі є вживаними – це важливо”, – попереджає Черкашин.
По-друге, за його словами, потрібно зберігати документи: хто купив, за скільки, коли купили самі, щоб у разі перевірки можна було підтвердити походження товару і пояснити, що це некомерційна діяльність.
Проте висновок експерта невтішний:
“Золотого правила, що зробити, щоб до тебе не прийшли, вже не існує. Податкова вже лізе в кишеню, відстежує рух коштів. Скоро, ймовірно, вона зможе отримувати інформацію з банківських рахунків без рішення суду. Тому сумнівні операції під загрозою. Ну або йти в готівку”, – каже експерт з податків.
…Якщо ви зрідка та задешево продаєте власні речі, тоді вам, ймовірно, нічого не загрожує. Нові обмеження спрямовані радше на регулярну комерційну діяльність. Проте чи допоможуть вони наповнити бюджет, є відкритим питанням. Існує ризик, що частина людей шукатиме обхідні шляхи, а дехто й зовсім відмовиться від онлайн-продажів.
Дмитро Петровський
