Він на 183% перевищив показники перших чотирьох місяців 2024 року.
Федеральний бюджет Російської Федерації третій місяць поспіль стикається із падінням сировинних доходів та збільшенням дефіциту.
“За підсумками квітня до скарбниці надійшло 1,08 трлн рублів податків від нафти і газу – на 12% менше, ніж того ж місяця рік тому. Накопиченим підсумком за 4 місяці збори з нафтогазових компаній просіли на 10%, або 430 млрд рублів, до 3,76 трлн”, – пише The Moscow Times, посилаючись на дані Мінфіну.
Загальний обсяг бюджетних доходів, включно з несировинними податками, зріс на 5%. У той же час витрати, третину з яких у 2025 році заклали на армію і війну, злетіли на 20%.
Таким чином до кінця квітня в російському бюджеті утворився дефіцит, який на 183% перевищив показники перших чотирьох місяців минулого року. Головною причиною зниження сировинних доходів стало падіння нафтових цін:
“Середня вартість бареля Urals у квітні опустилася до $54, хоча ще в січні трималася на рівні $70 і вище”.
Зазначимо також, що на початку травня котирування Urals у російських портах впали до $47-48. У Мінекономрозвитку РФ прогнозують, що в середньому до кінця року її ціна становитиме близько $53. Російські фахівці оцінюють ситуацію як “неприємну”. За їх словами, виходом із неї може стати девальвація рубля та коригування державного бюджету.
У Мінфіні РФ хочуть компенсувати нафтогазовий провал за рахунок несировинних податків, однак це навряд чи можливо, адже прибутки російських компаній стрімко скорочуються, а частка збиткових підприємств, навпаки, росте.
Трамп, нафта та російсько-українська війна
Раніше УНІАН повідомив, що РФ у наступному році може піти на зміну головного бюджетного правила для фінансування Фонду національного добробуту, який забезпечує витрати на війну.
Таким чином можна чекати на зміну механізму відрахувань для нафтових компаній Російської Федерації
Як відомо, загальний тренд на зменшення нафтових цін викликаний переважно політикою адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.
Окрім цього ціни на нафту затягнуло на дно рішення ОПЕК+ щодо додаткового збільшення видобутку “чорного золота” більш ніж на 400 тисяч барелів на добу.
