Нещодавно банківський сектор української економіки зіштовхнувся з кейсом скасування права власності на нерухоме майно, яке перебувало в іпотеці Банку та яке Банк продав на підставі іпотечного застереження інвестору, який інвестував в аграрну інфраструктуру.
В послідуючому, інші кредитори (мова йде про іноземний інвестиційний фонд) почав оскаржувати, як сам іпотечний договір так і реєстраційні дії, як до господарського суду так і до Міністерства юстиції України.
Подібні кейси фактично підривають довіру до банківського сектору та дають можливість боржникам ухилятися від виконання своїх зобов’язань. Особливо подібні рішення чутливі для стабільності банківської сфери під час війни.
На разі, відбувається судове оскарження цього кейсу і від рішення суду залежить чи залишиться український банківський сектор економіки у стані відносної стабільності чи зануриться у хаос.
Важливим аспектом цієї справи є роль GNT Group — компанії, щодо якої Argentem Creek Partners висуває фінансові претензії. У 2019 році GNT Group залучила 95 мільйонів доларів кредитного фінансування від ACP. Фонд надав кошти під заставу зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернейшнл”, що є стандартною практикою для залучення боргового капіталу.
При цьому, GNT Group фактично не отримувала “живі” гроші від ACP, оскільки залучене кредитне фінансування одразу було спрямоване на погашення зобов’язань перед Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Окрім того, ACP гарантувало надання GNT Group додаткового фінансування для поповнення обігових коштів.
У 2020 році українських агрохолдинг зіткнувся з потребою залучення додаткових фінансових ресурсів. Argentem Creek Partners відмовило GNT Group у наданні фінансування для забезпечення достатнього робочого капіталу. Тоді GNT Group ухвалила рішення залучити кошти від українських банків. У межах цього процесу Argentem Creek Partners погодилось звільнити частину активів GNT Group з іпотеки, як результат компанії группи GNT Group передала частину своїх активів у заставу українським банкам, що дало змогу залучити робочий капітал та покращити фінансовий баланс агрохолдингу. При цьому, частина активів українського агрохолдингу залишалась в іпотеці Argentem Creek Partners.
Банк “Південний” надав GNT Group оборотні кошти, що дозволило продовжити операційну діяльність і підтримати економічну активність.
На той час фонд ACP офіційно погодився на ці зміни, що і було продемонстровано у судовому процесі у Господарському суді Львівської області 19.09.2024 по справі №914/466/23(914/2942/23).
У документах, підписаних кредитним агентом фонду Madison Pacific Trust Limited, зафіксовано, що іпотека на ці активи знімається, а їх передача іншим фінансовим установам є погодженою та не викликає заперечень. На момент завершення угоди всі сторони діяли в рамках узгоджених домовленостей, і фонд не висловлював жодних претензій щодо цих операцій.
У лютому 2022 року банк “Південний” у позасудовому порядку погасив кредитні вимоги через невиконання зобов’язань GNT Group. Це рішення було зумовлене зокрема діями Argentem Creek Partners, яке ініціювало банкрутство ключового активу українського агрохолдингу – зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернейшнл”, а також арешт активів власників GNT Group. Через складнощі з банкрутством та ризики для фінансової стабільності банк “Південний” стягнув заборгованість з GNT Group, після чого активи були продані інвестору ТОВ “Санолта Корм”.
В подальшому, ACP змінив свою позицію щодо домовленостей з банком “Південний” та GNT Group та заявило, що Argentem Creek Partners не надавало згоди на передачу активів в іпотеку банку “Південний”. Оцінивши падіння вартості активів після повномасштабного вторгнення в Україну, фонд почав домагатися повернення майна, від якого добровільно відмовився раніше. Попри те, що всі домовленості з GNT Group і банком “Південний” були задокументовані, ACP ініціював судові процеси та звернувся до Мін’юсту, що в результаті призвело до ухвалення сумнівного рішення.
У вересні 2024 року Господарський суд Львівської області ухвалив рішення, яке підтвердило правомірність дій банку “Південний” щодо укладення іпотечних угод. Суд визнав законним позасудове стягнення боргу та відмовився визнати недійсними відповідні угоди, в т.ч. іпотечний договір.
Натомість чиновники Міністерства юстиції ухвалили безпідставне рішення, яким скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ “Санолта Корм”, яке відбулось на підставі договору купівлі-продажу, в межах процедури позасудового стягнення банком “Південний”, що відбулось на підставі іпотечного договору. Міністерство юстиції фактично діє на користь компанії ACP, яка подала скаргу з порушенням строків, а не дотримується вимог чинного законодавства.
Мотивом такого рішення Мін’юст обґрунтував наявність арешту майна, хоча на момент реєстрації ніяких обтяжень у реєстрі не було. Такі дії підривають довіру до банківського сектору та суперечать законодавству, адже арешти не можуть скасовувати право банку на стягнення боргів. Банк оскаржує це рішення в суді та залишає за собою право подати окремий позов проти Мін’юсту.
Фактично банківський сектор України, у випадку задоволення апеляційної скарги Argentem Creek Partners на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 по справі №914/466/23(914/2942/23), яким відмовлено АСР у визнанні недійсним іпотечного договору, укладеного між банком “Південний” та “Олімпекс Купе Інтернейшнл”, може отримати правовий прецедент, який дозволить недобросовісним боржникам успішно оскаржувати іпотечні договори.
Прецедент, створений рішенням чиновників Мін’юсту та потенційно підтриманий Західним апеляційним господарським судом, несе серйозні ризики для всього банківського сектору України. Якщо подібні дії з боку державних органів продовжаться, це може призвести до:
- Підриву довіри до українських банків з боку міжнародних партнерів та інвесторів.
- Масового оскарження іпотечних угод і створення хаосу в системі кредитування.
- Ослаблення банківської системи, яка є життєво необхідною для підтримки економіки в умовах війни.
У нинішній ситуації критично важливо забезпечити стабільність банківського сектору та гарантувати, що державні органи не ухвалюватимуть рішень, які ставлять під загрозу фінансову безпеку країни. На разі саме такими є рішення української судової системи, і представники банківської галузі України підкреслюють, що сподіваються на збереження позиції судів.
