Продовжується довготривала історія маніпуляцій громадською думкою та тиском на суд з боку  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

28 липня 2023 року на сайті ФГВФО опубліковано пресреліз з назвою «Рішення Верховного Суду зрушило з місця кілька справ, спрямованих на повернення у правове поле «Укрінбанку».

В пресрелізі розміщено інформацію, яка не відповідає дійсності та негативно впливає на українсько-американські відносини.

Зокрема там написано, що 19 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі №909/578/17, у межах якої Велика Палата не знайшла правових підстав для перегляду попередньої судової практики та залишила без розгляду заяву ПАТ «УКРІНКОМ».

Насправді дуже дивно з яких підстав ФГВФО прийшов до таких висновків, враховуючи, що рішення по справі № 909/578/17 Великою палатою не ухвалювалось, а серед низки ухвал, якими вирішувались ряд процесуальних питань, серед яких у тому числі відмова у задоволенні заяви ФГВФО щодо у вступу у справу в якості третьої особи, була ухвала про повернення справи до Касаційного господарського суду для продовження розгляду.  

Як станом на дату розміщення прес релізу, так і станом на 01.08.2023 року повний текст цієї ухвали в  Єдиному державному реєстрі судових рішень був відсутнім, а отже мотиви з яких Велика Палата дійшла до рішення повернути справу № 909/578/17 для продовження розгляду у Касаційний господарський суд наразі невідомі, принаймні із офіційних джерел. Але схоже, що Фонд отримує інформації із інших джерел або вдається до відвертого її (інформації)  спотворення.

Судове засідання 19 липня 2023 року відвідали Джим Слеттері (в якості судового представника ПАТ «УКРІНКОМ», радник ПАТ “Укрінком” ) , який обирався шість разів до   Конгреса США, а також — Майкл Костів, бувший високопосадовець ЦРУ та незалежний спостерігач за перебігом судових справ ПАТ “Укрінком», на цей час діючий радник Директор ЦРУ США  — https://en.wikipedia.org/wiki/Michael_Kostiw

В чому полягає суперечка між ПАТ “Укрінком” та ФГВФО?

В 2016 році НБУ прийняв рішення щодо ліквідації  ПАТ “Укрінбанк”, але в 2019 році Верховним Судом були ухвалені остаточні рішенні щодо визнання протиправними та скасування  рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

В 2016 році ПАТ “Укрінбанк” змінив назву на ПАТ “Укрінком”.

ПАТ “Укрінком” та ПАТ “Укрінбанк” — це одна й та сама компанія з одним кодом ЄДРПОУ. Підтвердженням цього є більше десяти рішень судів, в тому числі — Верховного Суду України.

ФГВФО наполягає на тому, что ПАТ “Укрінком” не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк” та не може розпоряджатися своїм майном. Позиція  ФГВФО полягає в тому, що має бути продовжено ліквідацію ПАТ «УКРІННКОМ», а його майно має бути  розпродане  за звичайною процедурою продажу майна ліквідованих банків.

З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.

Позиція Джима Слеттері, радника голови ПАТ “Укрінком” та шестиразового Конгресмена США — https://www.slatterystrategy.com/about

Задоволення касаційної скарги ПАТ “Укрінком” сприятиме захисту права власності на належне йому майно – права вимоги за кредитними договорами. Крім того, таке судове рішення опосередковано захищатиме і право власності акціонерів ПАТ “Укрінком”, серед яких є і громадяни Сполучених Штатів Америки.

Ситуація на банківському ринку України, і зокрема справа ПАТ “Укрінком”, була доведена до відома відповідним членам Конгресу США і залишається предметом їхньої уваги у зв’язку з потенційним ризиком для американського уряду та платників податків.

Право мирно розпоряджатися власним майном та його недоторканість захищені також двостороннім Договором  між Україною  та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, який ратифіковано Законом №226/94-ВР від 21.10.94 (заборона експропріації та націоналізації – стаття III).

Відповідні положення міжнародних договорів імплементовані в Конституції України, зокрема статті 41 (непорушність права власності) та статті 42 (гарантії права на підприємницьку діяльність).

По материалам: lb.ua