Енергетика

В минулому Україна не могла зайняти нішу в цій галузі, оскільки Російська Федерація, яка була величезним джерелом викопних ресурсів, засипала ним фактично весь європейський континент і не тільки, говорить Ростислав Шурма. Зараз, коли ці ресурси будуть вилучатись поступово з європейського ринку, їх потрібно чимось заміщувати.

“Плюс процеси електрифікації, зеленої трансформації великої кількості індустрій — від хімії, металургії, цементу, скла тощо. Це відкриває нам певні можливості, просто враховуючи географічний і природничий фактор. І, в першу чергу, в зеленій енергетиці і зі всіма індустріями, які з неї витікають. Це балансування потужностей, передача електроенергії”, — зазначає заступник глави Офісу президента.

Він запевняє: “місця вистачить для всіх” — для дрібного і середнього бізнесу, великих корпорацій, певну роль відіграватиме й держава.

“Якщо ми говоримо про класичну зелену енергетику — сонце, вітер, це можливість для дрібного підприємства, яке хоче побудувати мегават потужностей, це й можливості для корпорацій, таких як Shell, Vitol, які будують гігаватами, десятками гігават.

Якщо ми йдемо, наприклад, в гідроенергетику, в гідроакумуляцію, яка буде критично необхідна для балансування системи, це все-таки робота великих корпорацій”, — зазначає Шурма.

При цьому систему передачі в Україні доведеться апгрейдити, говорить представник Офісу президента, — “і не на відсотки, а в рази”. Щоб відбувати цю інфраструктуру, потрібна пряма роль держави.

Першим кроком стане будівництво інтерконекторів. Другим, вважає Шурма, – розбудовування вузлів у вигляді підстанцій, високовольтних ЛЕПів в регіонах, де будуть концентровані точки росту.

“І далі планово розбудовувати енергосистему, залежно від кластера, сектора, який ми беремо, від атома, балансування, зеленки класичної, грідів, дистрибуції, буде дещо різна модель, дещо різні політики”, — каже чиновник.

Роман Ващук: ”Найкраща стратегія відновлення – stop doing stupid shit”

Агросектор

“Тут нікому вже нічого пояснювати, доводити не потрібно. Єдине, чого повинна прагнути держава, і що ми будемо робити – трансформувати агросектор так, щоб не зерно і кукурудзу десятками, сотнями мільйонів тонн вантажити, а продавали value-added продукт. Тому що, якщо ми візьмемо приклад інших успішних аграрних країн і порівняємо вартість тонни експорту, то у нас це 300 доларів. А в таких країнах, як Франція, Нідерланди, Канада – це 1,5 тисячі доларів. Чому? Тому що це, здавалось би, нескладні продукти, але які мають коефіцієнт трансформації 1:3, 1:5, 1:9 у вигляді м’яса, молокопродуктів, спиртів, олій, білків, лецитинів, глютенів тощо”, — зазначають у Офісі президента.

Другий напрямок – це побудова вертикальної інтеграції.

“Ми звикли сприймати наш аграрний кластер як основне джерело валютного виторгу. Але парадокс полягає в тому, що на кожен долар валютного виторгу у нас є щонайменше 50, а то 70 центів імпорту. Насіння — наполовину імпортне, засоби захисту рослин — на 90% імпортні, паливо — на 70% імпортне, добриво азотне — на 50% імпортне, калійний фосфор — на 90% імпортний, техніка — на 90% імпортна, далі можна перераховувати. А розмір українського аграрного кластера такий, що, в принципі, дає бізнес-кейс для будівництва будь-якого заводу в цих сегментів, про які ми говорили.

Просто свого часу — в силу або відсутності певних стимулів або в силу того, що інакше були відбудовані ланцюжки, наприклад, ті ж заводи з виробництва засобів захисту рослин були в країні агресорі, а не в Україні, потоки будувались не таким чином. Зараз в нас є унікальний шанс зробити вертикальну інтеграцію”, — каже Шурма.

Виробництво біометану

Залишки сировини, які залишаються на полях, навіть зараз, без додаткового перероблення мають потенціал для виробництва до 10 мільярдів кубів біометану, каже представник ОП. І це бізнес не великих корпорацій.

“Середній ефективний розмір такого індустріального кластера – це 5-7 мільйонів кубів біометану на рік. Це інвестиційний квиток від 5 до 10 мільйонів євро. За великим рахунком, це середній бізнес”, — вважає Шурма.

Також в Україні, резюмує він, є потенціал для цілого переліку індустріальних кластерів з конкурентними перевагами — від зеленої сталі, “де в нас дійсно є унікальна можливість стати основним постачальником зеленої сталі в Європу, інтегруватися і отримати таким чином додаткову гарантію безпеки”, до деревообробки, машинобудування, хімії, будь-чого. І, звісно, не варто забувати про IT-кластер.

LB.ua

По материалам: lb.ua