Керівники галузі попереджають про тривалі строки та високу вартість угоди.
“Це може зайняти 10-15 років – саме про такі терміни ми говоримо”, – сказав Ерік Расмуссен, колишній глава відділу природних ресурсів Європейського банку реконструкції та розвитку.
Пітер Брайант, голова консультаційної групи Clareo, що спеціалізується на видобутку корисних копалин, сказав, що угода “мало що дає для зниження ризиків у ланцюжку постачань у найближчі 10 років, оскільки знадобиться щонайменше стільки ж часу для відкриття й розробки рудників” в Україні.
Промислові природні ресурси України включають залізну руду, вугілля, літій, графіт і титановмісні руди, вона також є третім за величиною виробником газу в Європі. За словами експертів, майбутні розробки нафти і газу будуть включені в угоду щодо ресурсів, і їх розробка може виявитися більш швидкою, ніж проекти з видобутку корисних копалин:
“Однак серйозні перешкоди, включно з війною Росії з Україною, неповними геологічними даними, сильно пошкодженою інфраструктурою і можливістю корупції – крім звичайних проблем, пов’язаних зі створенням будь-якого нового ресурсного проєкту, – означають, що шахти, відкриті в рамках угоди, почнуть видобувати корисні копалини лише після 2040 року”.
Серйозною перешкодою є доступ до даних геологічної розвідки радянських часів, які відображають мінеральні багатства України, більша частина яких засекречена через війну. Експерти також зазначають, що, враховуючи довгу історію видобутку корисних копалин в Україні, найкращі родовища можуть бути вже розроблені.
“Ця романтична ідея про те, що є озера літію, які можна освоїти, просто не відповідає дійсності”, – сказав один із керівників гірничодобувних компаній, які працюють у країні, додавши, що угода між США та Україною “не зрушить ситуацію з мертвої точки” найближчим десятиліттям.
Які проблеми бачать інвестори
Г’юго Корден-Ллойд, старший юрист Risk Advisory Group, також зазначив “величезну кількість” ризиків для компаній. Вони варіюються від “звичайних проблем корупції та хабарництва до фізичної безпеки”. Зокрема, він порушив питання, чи доведеться гірничодобувним компаніям покривати витрати на очищення земель від боєприпасів, що не розірвалися”
Для Джима Норта, колишнього виконавчого директора Ferrexpo, “головне питання: “Який вигляд матиме припинення вогню?”. Зокрема, збереження Росією окупованих нею українських земель, що включають значні вугільні шахти та деякі запаси літію, зменшить можливості України.
“Потрібен хтось, хто зробить крок уперед і зробить першу велику інвестицію, щоб зміцнити довіру”, – додав Норт.
Деякі спостерігачі вважають, що енергетичні проєкти, які можуть мати більш короткі строки реалізації, ймовірно, будуть одними з перших, розроблених у рамках цієї структури.
“Однак навіть прихильники України визнають, що попереду на них чекає важкий шлях. Ендрю Форрест, австралійський гірничодобувний магнат, який пожертвував 25 млн австралійських доларів на допомогу Україні від початку війни, сказав, що його компанія “нічого не бачить” у плані гірничодобувних проєктів у цій країні”, – пише FT.
Угода про надра зі США
Як повідомляв УНІАН, 30 квітня у Вашингтоні відбулося підписання Угоди про створення Інвестиційного фонду відновлення. Передбачається, що він дасть змогу забезпечити фінансування критично важливих проєктів у сфері розроблення корисних копалин і сприятиме впровадженню інновацій, технологічному розвитку та відновленню.
ВР ратифікувала угоду 8 травня, а 12 травня Зеленський підписав закон.
