Рідкісноземельні метали включають 17 хімічних елементів, серед яких скандій.
В Україні зосереджені великі поклади рідкісноземельних металів, які є критично важливими для високотехнологічних галузей промисловості. Про це РБК-Україна розповіла доктор геологічних наук, завідувачка відділу корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Олена Ремезова.
Рідкісноземельні метали включають 17 хімічних елементів, серед яких важкі та легкі рідкісноземельні метали, а також скандій. Попри те, що їх концентрації у природі невисокі, ці матеріали мають критичне значення для сучасних технологій, зокрема в екологічно чистих промислових процесах та хай-тек розробках.
“Основне їх значення і цінність в тому, тому що це вкрай необхідні для сучасної промисловості матеріали. Причому для промисловості не застарілої, а найновішої, з високою доданою вартістю. Це хай-тек, це “зелені метали”, які використовують в ecology-friendly технологіях (які мінімізують шкоду довкіллю). Тому до них такий величезний інтерес”, – сказала Ремезова.
За її словами, Україна володіє значними запасами таких металів. Наприклад, скандій зустрічається у титаномістких геологічних структурах Житомирщини та Черкащини, а також у відходах видобутку урану. Пержанське родовище містить ітрій та ітербій, а сусіднє Ястребецьке – флюорит і циркон, що містять лантан, церій, неодим та інші цінні елементи.
Великі перспективи видобутку таких металів має Східне Приазов’я, де розташовані Мазурівське та Азовське родовища. Останнє єдине в Україні комплексне родовище цирконію та рідкісноземельних елементів. Науковиця розповіла:
“Східне Приазов’я має великі перспективи видобутку таких металів. Тут розташовані два головні родовища: Мазурівське й Азовське. Останнє – єдине в Україні комплексне родовище цирконію та рідкісноземельних елементів. У Кальміуській зоні ці метали пов’язані з породами типу сієнітів і гранітів, а в Південнокальчицькому полі – з церієм і лантаноїдами”.
Вона додала, що Петрово-Гнутівське родовище виділяється великою концентрацією паризиту – рідкісного мінералу з церієм, майже не знайденого в інших країнах.
У Новополтавському родовищі носієм рідкісноземельної мінералізації є мінерал апатит, що містить переважно лантан і церій, а також ітрій, самарій, європій, тербій, ітербій, лютецій. Як звертає увагу Ремезова, є ще ряд недовивчених проявів, які мають хороші перспективи щодо рідкісноземельних металів. Україна має ще багато малодосліджених ділянок із потенціалом для видобутку цінних відповідних металів.
Науковці також відзначають унікальність Пержанського рудного поля на Житомирщині, де виявлено близько 150 різних мінералів, включаючи рідкісні елементи, такі як тантал і ніобій. За словами Ремезової, ця територія має великий потенціал для видобутку рідкісних металів, але її близькість до кордону з Білоруссю ускладнює розробку.
“У цьому родовищі – дуже нетрадиційний носій берилієвої мінералізації – це гентгельвін. У світі взагалі – 20 знахідок цього мінералу. А тут – ціле родовище. І звісно, що його будуть розробляти. Ліцензії на більшість родовищ на цьому полі видані інвестиційній компанії BGV. Єдине – зараз обмежено розвиток через те, що це фактично кордон з Білоруссю буквально за 17 кілометрів від родовища. По той бік кордону теж є берилієве родовище. Там, на відміну від наших бізнесменів, орієнтуються на російські технології. Але там нічого не рухається, бо Росія ніколи не відносилася до технологічно передових країн”, – наголошує завідувачка відділу.
Окрім того, перспективні родовища розташовані в центральноукраїнській зоні – Азовське, Покровсько-Киреївське, Петрово-Гнутівське, Мазурівське. Проте частина цих територій наразі перебуває під тимчасовою окупацією, що ускладнює доступ до цінних ресурсів. Водночас експерти вважають, що за умови залучення міжнародних інвестицій, зокрема США, можливе активне освоєння цих покладів у майбутньому.
Угода про корисні копалини
Як писав УНІАН, Україна та США підписали угоду про співпрацю в галузі корисних копалин. Вона передбачає створення спільного фонду для залучення глобальних інвестицій у відновлення країни. Верховна Рада 8 травня проголосувала за ратифікацію цієї угоди – рішення підтримали 338 народних депутатів. Передбачається, що ратифікація створить правові підстави для реалізації угоди між урядами України та США про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
