Ідея відмови від випуску в Німеччині монет в 1 та 2 центи набирає обертів, і нещодавно вона знайшла прихильника на високому рівні — на експертному майданчику, створеному німецьким Федеральним банком (Бундесбанком) — центральним банком країни. Про це пише DW.
Що відомо
Це сталося відразу після того, як президент США Дональд Трамп підписав указ про припинення виробництва пенні, як в Америці в побуті називають монети в один доларовий цент.
Дрібні монети зникають з обігу
Банки давно скаржаться на те, що монети низького номіналу, які вони продовжують карбувати, не повертаються в обіг, оскільки люди не дуже-то активно витрачають їх. Отримуючи такі монети у вигляді здачі в магазинах, їх або викидають, або зберігають удома, а це означає, що вони, по суті, виходять з обігу.
І в результаті ЄС доводиться постійно карбувати новий дріб'язок. За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), який відповідає за грошову політику в Єврозоні, зараз в обігу перебуває 40,1 мільярда монет номіналом в один євроцент і 31,4 мільярда — номіналом у два центи.
Новий поштовх до відмови від цих монет у Німеччині було зроблено в березні на Національному форумі з готівки — цей створений Бундесбанком орган опікується питаннями доступності та визнання готівки як універсального платіжного засобу.
Розглянувши монети номіналом 1 і 2 центи, експерти вирішили, що вони не потрібні. Вимога забезпечити точну здачу переважується іншими факторами: такими як економія коштів, ефективність і навіть зниження впливу на навколишнє середовище завдяки відмові від їхнього карбування та обігу.
Форум закликав міністерство фінансів «виступити за запровадження обов'язкового правила округлення в Німеччині».
Що таке правило округлення готівки?
За словами Джессі Крафта, помічника куратора Американського нумізматичного товариства, яке займається вивченням монет і медалей, аргументом на користь збереження карбування дрібних номіналів є «точність бухгалтерського обліку».
«Оскільки більшість країн світу використовують десяткову грошову систему, за якої основна фінансова одиниця зазвичай ділиться аж до однієї сотої, випуск монет, які відповідають цьому значенню, має сенс», — сказав Крафт в інтерв'ю DW.
Однак Національний форум з готівки не вимагає відмовитися в принципі від самої ідеї 1 і 2 євроцентів, а просто пропонує вивести з обігу фізичні монети при готівкових розрахунках.
Так, ціну в 9,99 євро можна буде оплатити електронним способом. Але коли клієнт захоче заплатити цю саму суму готівкою, діятимуть правила округлення, і тоді сума того самого рахунку в 9,99 дорівнюватиме 10,00 євро.
Без монет в 1 і 2 центи потрібно буде заокруглювати суму до найближчих 5 центів у більший або менший бік. Важливо зазначити, що окремі ціни округлятися не будуть, тільки загальна сума рахунку.
Інші країни відмовилися від монет
Аргументом на користь відмови від монет дрібного номіналу є те, що вони не мають великого економічного значення. «Ніщо в магазині не коштує один чи два центи, — каже Крафт. — Якщо конкретні номінали випускаються просто заради точності, але на них неможливо здійснити купівлю, то система має бути змінена — не на фундаментальному рівні, а просто так, щоб усі монети в обігу могли бути використані належним чином».
Багато країн — від Албанії та Алжиру до В'єтнаму і Замбії — вже відмовилися від монет дрібного номіналу. І Австралія, і Нова Зеландія теж. Сполучені Штати перестали карбувати пів цента 1857 року.
Канада відмовилася від монети в 1 цент у 2013 році, тому що її виробництво обходилося дорожче за номінал. Трамп навів аналогічний аргумент на користь відмови від американського пенні.
Хто вже проводить округлення в Європі?
У Європі метод округлення готівки вже використовують Угорщина,Данія і Швеція. У Єврозоні Бельгія, Ірландія, Італія, Нідерланди, Словаччина, Фінляндія, Естонія та Словаччина також використовують ту чи іншу форму округлення для готівкових платежів.
Опитування Eurobarometer, опубліковане в грудні 2024 року, засвідчило, що трохи більше ніж 60 відсотків респондентів у Єврозоні виступають за відмову від 1- і 2-євроцентових монет і заміну їх обов'язковим округленням. Прихильники цієї ідеї вбачають у ній спосіб скоротити карбування, обробку, сортування і доставку дрібних монет. Інші стверджують, що це крок до відмови від готівки або хороший привід для ретейлерів підняти ціни — хоча б на кілька центів.
Різні країни можуть піти цим шляхом, але знайти загальноєвропейське рішення буде непросто. До того ж при відмові від монет потрібно багато враховувати: чи будуть уже наявні в обороті монети, як і раніше, вважатися законним платіжним засобом? Що робити з монетами, які виходять з обігу? Чи можна взагалі переробляти монети з декількох металів?
Споживачі в Німеччині, як і раніше, люблять готівку
Джессі Крафт не вважає, що відмова від монет дрібного номіналу — це шлях до позбавлення від готівки. «Такі речі вже траплялися, і вони траплятимуться знову, — констатує він. — Одна з головних причин, через яку люди відчувають сильну прихильність до фізичних грошей, — це анонімність, яку вони забезпечують».
Інші побоюються, що технологія, на яку спираються цифрові гроші, може не спрацювати, коли готівка знадобиться найбільше, наприклад під час надзвичайної ситуації або глобального відключення електрики.
Що стосується Німеччини, то німці, як і раніше, люблять розплачуватися готівкою. За даними дослідження Бундесбанку, у 2023 році готівка залишалася у ФРН найпоширенішим платіжним засобом: її використовували тут у 51 відсотку випадків усіх транзакцій.
Водночас використання готівки знижується через онлайн-покупки та ширше застосування платіжних карток і мобільних способів оплати.
Дослідження показало, що в середньому в німця в гаманці перебуває близько 100 євро готівкою — цей показник не змінився порівняно з попередніми роками. Однак у респондентів не запитували, скільки з цієї суми припадає на дрібні гроші.
Реклама на «Мінфіні»
