Хоча банки безпосередньо не беруть участі у зовнішній торгівлі і не сплачують імпортне мито, вони можуть серйозно постраждати від нового тарифного режиму, анонсованого Дональдом Трампом, пише The Wall Street Journal.
Що відомо
За оцінкою видання, кредитні організації очікує «потрійний удар», пов'язаний з ослабленням економічної активності, зростанням прострочок за позиками та стисненням процентної маржі.
Як зазначає WSJ, першим та головним ризиком є можлива рецесія або, як мінімум, уповільнення темпів зростання економіки. Підвищені тарифи можуть знизити споживчий попит та ділову активність, що призведе до падіння попиту на кредити та погіршення спроможності позичальників — як фізичних осіб, так і компаній виконувати боргові зобов'язання. На цьому фоні банки можуть зіткнутися з падінням виторгу.
Другий удар пов'язаний з інфляцією та нестабільністю відсоткових ставок. Зниження прогнозів з економіки вже вплинуло на довгострокові прибутковості: у четвер, 3 квітня, прибутковість 10-річних держоблігацій США опустилася до 4,03% — мінімуму з жовтня минулого року.
Зазвичай в умовах уповільнення ФРС знижує короткострокові ставки, що дозволяє банкам зменшувати ставки за депозитами та захищати маржу. Однак, якщо тарифи підштовхнуть інфляцію, регулятор може утриматися від зниження ставок. У цьому випадку банки будуть змушені продовжувати платити високі ставки вкладникам, тоді як прибутковість їхніх кредитних портфелів знижуватиметься, пояснює видання.
«Американські банки не знаходяться під прямим ударом тарифів, але їхній бізнес заснований на кредитуванні компаній, які в цій зоні ризику. І вторинні наслідки, які відчують споживачі, є критичними для банків», — зазначив аналітик Truist Securities Джон Макдональд.
Третій елемент тиску пов'язані з погіршенням фінансового стану клієнтів. За даними WSJ, рівень заборгованості за кредитними картками в США досяг максимуму за останні роки, а частка прострочених платежів продовжує зростати. Зростання цін на товари через тарифи може ще більше скоротити платоспроможність домогосподарств.
Банки, у свою чергу, будуть змушені заздалегідь формувати резерви на можливі збитки, що може призвести до зниження прибутку ще до реальних проблем у клієнтів.
WSJ наголошує, що під ударом опиняються не лише споживачі, а й корпоративний сектор. «Навіть якщо компаніям вдасться перекласти частину витрат на покупців, їх виручка, швидше за все, скоротиться», — йдеться у матеріалі видання. Це призведе до зниження попиту на кредити, призупинення інвестиційних програм та відкладених рішень про злиття та розміщення акцій. Все це, своєю чергою, негативно позначиться на комісійних доходах банків з Уолл-стріт.
Ринки вже відреагували на анонс тарифів падінням банківських котирувань: 3 квітня індекс KBW Nasdaq Bank втратив майже 10%, що стало найгіршим одноденним зниженням із березня 2023 року, коли стався крах Silicon Valley Bank. Акції JPMorgan Chase, Wells Fargo та Morgan Stanley, які наступного тижня представлять квартальні звіти, втратили від 5,6% до 6,4%.
З початку листопада банки втратили все зростання, накопичене на тлі очікувань пожвавлення ділової активності та поновлення угод.
Видання не виключає, що деякі гравці зможуть тимчасово скористатися волатильністю: за даними Morgan Stanley, обсяги торгів на фондовому ринку США в першому кварталі зросли в річному вираженні. Однак, як наголошує газета, існує різниця між «хорошою» волатильністю — коли інвестори активно торгують — і «поганою», спричиненою політичною нестабільністю, яка навпаки відштовхує трейдерів від ринку.
«Минулого разу обвал котирувань банків був викликаний їхніми внутрішніми проблемами. Тепер вони стали жертвами зовнішньоекономічних ризиків», — підсумовує WSJ.
