На скільки зростає врожайність завдяки пасікам та як регулювати їх роботу

На скільки зростає врожайність завдяки пасікам та як регулювати їх роботу

Запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10−20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім'ї. Водночас відсутність ефективного регулювання ускладнює взаємодію пасічників та аграріїв, розповів сайту AgroPortal.ua агроном агрогрупи «Агрейн» Тарас Корнієнко.

На скільки зростає врожайність завдяки пасікам та як регулювати їх роботу

Позитивний вплив

Крім збільшення врожайності, бджоли на полі позитивно впливають на виповненість насіння, покращують його однорідність і якість, а також сприяють підвищенню вмісту олії та інших цінних компонентів у насінні.

Аграрій переконаний, що взаємодія з бджолярами — не просто формальність, а ключовий елемент безпечного ведення сільського господарства та збереження популяції запилювачів. Важливо також не користуватися фальсифікованими препаратами і суворо дотримуватися правил безпечного внесення.

Водночас власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка додає, що саме завдяки доброзичливій взаємовигідній комунікації з агровиробниками у нього не траплялося конфліктних ситуацій.

При цьому він особливо наголошує, що сам бджоляр повинен обов'язково дбати про здоров’я комах, оскільки хвороб бджіл дуже багато, і вони з кожним роком мутують, а ще — пасіка повинна бути однозначно зареєстрованою.

«Зареєструвати пасіку не дуже затратно, в зоні бойових дій щорічні обстеження бувають безплатними. Втім, деякі пасічники не хочуть реєструватися через те, що взагалі потрібні затрати на реєстрацію та обстеження. А ті, хто тримає до 15 сімей, вважають це зайвими турботами», — уточнює Сергій Папка.

Наявність незареєстрованих пасік є серйозною проблемою для агровиробників, оскільки вони можуть розташовуватися поруч із полями, обробленими ЗЗР, що створює ризик отруєння бджіл і знижує врожайність. Такі пасіки ускладнюють контроль над кількістю бджіл на території, що може призводити до недостатнього або надмірного запилення, негативно впливаючи на продуктивність посівів, зазначають учасники ринку.

Легалізація діяльності пасічників

У Європейській Бізнес Асоціації висловлюють сподівання, що системна робота щодо легалізації діяльності пасічників буде посилена, зокрема, через профільні об'єднання.

Така робота вже ведеться. Україна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей.

Це одна з ключових інновацій законопроєкту 5274-д «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл». Він ще у травні зареєстрований Комітетом з питань аграрної та земельної політики та чекає на розгляд у парламенті у першому читанні.

Зі свого боку в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного паспорта пасічник не може легально експортувати свою продукцію до ЄС, а це — прямий бар'єр для доступу до найбільшого у світі ринку збуту меду.

Коментарі

Поки що немає коментарів. Чому б вам не розпочати обговорення?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *