Від війни виграють робітники без освіти і з обмеженими навичками, а також військові з найбідніших регіонів країни.
Коли Росія вторглася в Україну 2022 року, багато західних економістів пророкували їй економічний колапс, що насувається. Однак за три роки кризи не сталося, навпаки – для деяких росіян життя покращилося, і тепер їм вигідніше продовжувати війну, пише The Telegraph. Унаслідок цього найбільших переваг зазнали зубожілі промислові райони, які десятиліттями переживали занепад.
“Російське керівництво усвідомило, що не зможе швидко завершити війну. Тому воно почало переводити економіку в інший режим. Раптово ці законсервовані промислові підприємства почали наймати нових робітників, і почався приплив нових інвестицій. Ці підприємства конкурували з іншими секторами за робочу силу і пропонували хорошу заробітну плату”, – каже Тетяна Орлова з Oxford Economics.
Зокрема, заробітна плата робітників, які виробляють “готові металеві вироби”, зросла на 78% без урахування інфляції в період з 2024 по 2021 рік, що є найвищим показником серед усіх професій.
“Путін фактично виконав обіцянку Трампа американським виборцям: масово створив високооплачувані робочі місця на фабриках у найбідніших районах країни. Виграють від цього робітники без освіти і з обмеженими навичками”, – наголошується в статті.
“Смертеноміка” Путіна
“Коли чоловік у сім’ї йде в армію за контрактом, він, перш за все, отримує премію і починає отримувати щомісячну зарплату. Зарплата пристойна. Щось близько 2000 доларів на місяць. Всі ці гроші почали надходити в основному в російські регіони, тому що у великих містах люди менше прагнуть йти в контрактну армію”, – каже Орлова.
Російський економіст Владислав Іноземцев називає це “смертеномікою”.
“Це було насправді захоплюючим ноу-хау путінського режиму, тому що він перетворив життя – я б сказав дуже неввічливо – людей, які були своєрідним соціальним сміттям, на інструмент економічного розвитку… Ви вилучаєте непотрібні ресурси з економіки і замість цього вливаєте гроші. Але, звичайно, все це лише тимчасове рішення, оскільки запас таких людей обмежений”.
Водночас приплив грошових коштів у найбідніші регіони Росії – такі як Республіка Алтай, Республіка Тива і деякі інші, переважно на Північному Кавказі та в Сибіру – сприяв зростанню витрат, оскільки бідні сім’ї раптово отримали гроші, каже Іноземцев.
Сім’ї в крихітних селах і малих містах отримали “величезні” за місцевими мірками суми грошей, каже він. Багато хто купив квартири у великих регіональних містах, де їхні діти здобули кращу освіту в школах і університетах.
“Це дало поштовх розвитку сфери послуг у бідних регіонах, де люди раніше, наприклад, навіть не могли подумати про те, щоб витратити гроші на щось на кшталт щомісячного абонемента в спортзал. Раптово стали з’являтися нові спортзали та салони краси. Також відкрилося більше кафе і ресторанів. Люди дійсно стали витрачати гроші на послуги”, – каже Орлова.
Після закінчення війни вони опиняться в програші
Однак, якщо війна закінчиться, росіяни, які звикли до набагато вищого рівня життя, можуть за це поплатитися. Солдати та їхні сім’ї, які повертаються з фронту, ймовірно, швидко повернуться до колишнього життя, вважає Іноземцев.
“Ці люди не звикли збирати і відкладати гроші. Вони витратять їх через рік-два і повернуться до звичного способу життя. Служба в армії не змінить вашу соціальну поведінку”.
При цьому він зазначає, що якщо півмільйона людей повернуться в регіони з дуже низькою заробітною платою, а їхні накопичення, накопичені за час служби, будуть вичерпані за кілька місяців, “це може стати серйозною соціальною катастрофою”.
Інші працівники, які отримали вигоду від війни, також, ймовірно, постраждають після нормалізації економіки. Робітники, підприємці, які скуповують кинуті західні активи, і державні службовці, які працюють у правоохоронних органах, – усі вони, ймовірно, опиняться в програші в умовах демобілізованої економіки.
“Усі ці люди не зацікавлені в поверненні до мирного життя”, – каже Катерина Курбангалєєва з Університету Джорджа Вашингтона у Вашингтоні. “Мені здається, російська влада це відчуває. Ці бенефіціари були б більш упевненими, якби змогли зберегти поточну ситуацію, тому що, коли і якщо війна закінчиться, багато що може змінитися. Для них вигідніше продовжувати”.
Російська економіка
Сукупні витрати РФ на оборону і національну безпеку 2025 року склали 17 трильйонів рублів, що є найвищим показником з часів Холодної війни, і становить 41% від загальних витрат. Це робить оборонний сектор основним двигуном економічного зростання на тлі скорочення цивільного виробництва.
Щоб підтримати рівень оборонних витрат, у Росії пропонують щорічно скорочувати витрати на непершочергові сфери на 2 трильйони рублів до 2028 року. Першими під удар потрапляють соціальні галузі: охорона здоров’я, освіта та інші цивільні програми.
