Нацбанк України у своєму останньому інфляційному звіті переглянув прогнози щодо міграції: замість очікуваних 500 тис. українців, які мали б повернутися до 2027 року, тепер прогнозується лише 100 тис. Одночасно регулятор припускає нову хвилю еміграції — до 400 тис. осіб упродовж 2026−2027 років. Водночас, у аналітичному центрі міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal стверджують: не потрібно сприймати прогнози НБУ щодо міграції громадян буквально та бити на сполох.
Відтік українців
Так, відтік українців з країни продовжується і, в першу чергу, через безпекові причини — війну з росією. Проте з початку повномасштабного вторгнення в Україні вже досягнуте певне плато.
Якщо вірити даним того ж НБУ, у першому півріччі 2025 року кількість українських мігрантів зросла усього на 60 тис. осіб, тоді як за аналогічний період 2024 року ця цифра збільшилася на 200 тис.
За даними ООН, станом на 1 липня 2025 року за межами України перебувало 5,6 млн громадян. Водночас, за оцінками Міжнародної організації з міграції, станом на 1 квітня цього року на батьківщину повернулися 4,14 млн українців із тих, хто виїхав з початком повномасштабної війни.
Що стосується прогнозів, то подальша динаміка міграції населення залежатиме, насамперед, від розвитку ситуації в Україні: сценаріїв завершення війни, економічного розвитку, розмірів залучених інвестицій, тощо.
І це підтверджують прогнози самого НБУ. Так, згідно оптимістичного прогнозу регулятора, поліпшення безпекової ситуації в Україні сприятиме швидшому поверненню мігрантів і становитиме не 0,1 млн, а вже 0,7 млн осіб у 2026−2027 роках.
«Хоча демографічна ситуація в Україні і викликає занепокоєння, потенціал до повернення українців залишається значним, особливо в довгостроковій перспективі», — переконаний Олег Руденко, аналітик аналітичного центру Gremi Personal.
Одним із головних аргументів, які до цього спонукатимуть, аналітик вважає настрої, які панують серед українців за кордоном. Навесні 2025 року аналітичний центр провів опитування серед українських громадян, які тимчасово перебувають у Польщі.
Його результати продемонстрували, що 70% опитаних потенційно мають намір повернутись в Україну. Зокрема, з них 17,9% планують повернення до України щойно це стане безпечно. Ще 45,3% вагаються, але не виключають повернення у середньостроковій перспективі.
«Рішення про повернення залежить передусім від безпеки, а не тільки від рівня зарплат. Люди хочуть жити вдома — у знайомому середовищі, у власному житлі, серед рідних. І цей фактор недооцінюється в макроекономічних розрахунках», — зазначає Руденко.
Що стосується кадрової кризи, яка дійсно посилюється через міграцію і про яку звітує НБУ, то аналітики Gremi Personal також наголошують, що важливо дивитися не лише на поточну ситуацію, а й на глобальні макроекономічні процеси, які можуть зіграти на користь України.
Світовий ринок праці охолоджується. Міжнародна організація праці знизила прогноз створення робочих місць у 2025 році на 12% — з 60 млн до 53 млн. А реальний приріст скорегованих зарплат у G7 знизився з 2,8% у 2023 році до 1,3% у першому кварталі 2025 року.
«Уповільнення економік ЄС, США та Азії (зокрема через політичні рішення, як-от заяви Дональда Трампа) веде до зменшення попиту на робочу силу. На розвинені ринки буде „тиснути“ трудова міграція з так званого глобального півдня. Тож, пропозиція праці зростатиме. До того ж ЄС може переглянути умови перебування українців (зниження пільг, тощо). На цьому фоні Україна, за умови завершення війни, отримає перевагу для повернення громадян: тут є дефіцит кадрів, зростаючі зарплати, комфортне середовище (включаючи наявність житла) для тих, хто виїхав», — пояснює аналітик Gremi Personal.
Іншими словами, післявоєнна стабілізація відкриє нові можливості для повернення українців додому.
«Коли з’являться інвестиційні проєкти, коли бізнес знову почне масштабуватися, потреба у кадрах буде рости. Українці за кордоном уважно стежать за цим і готові повертатися, коли побачать перспективу», — впевнений аналітик.
