Попри активне розширення безготівкових розрахунків, все більше українців повертаються до готівки, зокрема у валюті. І йдеться не лише про повсякденні побутові розрахунки, а й про збереження заощаджень.
Як зазначають журналісти порталу “Мінфін”, “українці дедалі охочіше переходять на безготівкові розрахунки, адже це швидко, зручно й безпечно. Проте відмова від готівки залишається гіпотетичним сценарієм. Війна навчила нас: паперові гроші — це не анахронізм, а важливий елемент фінансової стабільності в умовах непередбачуваних викликів. Особливо, коли йдеться про валюту”.
Аналітики КИТ Group, найбільшого оператора ринку обміну валют в Україні, підтверджують зростання попиту на фізичні гроші. “У поточній реальності хоча б оперативний запас готівки став важливим інструментом особистої фінансової безпеки. Її головні переваги — мобільність, захист від технологічних збоїв у банках чи кібератак на їхні системи, захист від форс-мажорів, зокрема відключень електроенергії, перебоїв зі зв’язком. Готівка залишається актуальною як у щоденному побуті, так і для реагування на життєві виклики — термінові витрати чи екстрені ситуації”, — пояснили аналітики КИТ Group.
Цей тренд підтверджує й офіційна статистика, яку наводить “Мінфін” із посиланням на дані Національного банку України. За його показниками, упродовж 2022–2024 років українці збільшили обсяг готівкових валютних заощаджень на $38 млрд. Лише в січні 2025 року банки завезли до України $1,769 млрд — майже рекордний місячний показник за останній рік. А обсяг готівкової гривні в обігу від початку повномасштабного вторгнення збільшився на 192 млрд грн — переважно за рахунок купюр номіналом 1000 грн.
Думку аналітиків КИТ Group про причини зростання інтересу українців до готівки підтверджують їхні колеги-фінансисти та експерти.
Зокрема, фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків зауважує: “Повномасштабне вторгнення росії, її атаки на інфраструктуру, зокрема хакерські, ставлять під загрозу повну відмову від готівки на користь зручніших безготівкових розрахунків. Життя нас навчило, що певний обсяг грошей варто тримати в паперовій формі на випадок катаклізмів”.
Його думку підтримує член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин: “Суму, якої вистачить на 2−3 місяці життя, треба мати під рукою, у дуже ліквідних позиціях — готівці або на рахунках. 60−70% у гривні, решту можна розділити між доларом і євро”.
Зі зростанням інтересу до готівкової валюти збільшується й потреба в безпечному обміні. Як зазначають журналісти “Мінфіну”, попит на валюту сприяє розвитку шахрайських схем — фейкових обмінників в орендованих приміщеннях, підроблених сайтів і шахрайських Telegram-каналів. У таких умовах важливо не лише знайти вигідний курс, а й не стати жертвою зловмисників.
“Для обміну валют потрібно вибирати ті місця, до яких є довіра. Це, наприклад, можна робити в касах банків. Тут ризик натрапити на шахраїв мінімальний. Так само, як і в надійних обмінниках, — наголошує Андрій Шевчишин. — Якщо ви перевірили, що пункт обміну має ліцензію, бачите, що туди періодично приїжджають інкасатори, то, напевно, йому можна довіряти”, — пояснив експерт та нагадав, що користуватися послугами випадкових міняйл — дуже ризикована справа.
Фахівці КИТ Group на прикладі своєї діяльності пояснили, як надійний оператор обміну валют дбає про безпеку клієнтів, поєднуючи цифровий і фізичний сервіс: “У наших пунктах є відеофіксація, система контролю входу/виходу. Фахівці перевіряють справжність купюр на спеціалізованому обладнанні. Звісно, видають чеки про проведені операції”.
