У Великій Британії зросла кількість мільярдерів — з 15 у 1990 році до 165 у 2024 році, водночас нерівність у розподілі загального багатства значно поглибилася. Про це йдеться в дослідженні Equality Trust, пише The Guardian.
У дослідженні Equality Trust, приуроченому до публікації «Списку багатіїв» Sunday Times, також виявлено, що мільярдери стали «абсурдно» багатшими — їхнє середнє багатство зросло більш ніж на 1000% за той самий період.
50 найбагатших родин Великобританії зараз володіють більшим багатством, ніж бідніша половина населення, яка налічує понад 34 мільйони людей. У 2024 році двоє найбагатших мільярдерів Великобританії мали більше багатства, ніж усі мільярдери списку 1990 року разом узяті.
«Наш аналіз також показує вампірську природу надмірного багатства, яке є абсолютно несумісним зі здоров’ям і добробутом нації», — сказала Прія Сахні-Ніколас, співвиконавча директорка Equality Trust. «Нерухомість, спадщина та фінанси становлять понад половину нинішнього багатства мільярдерів — це джерела, що спричиняють масштабне руйнування планети та громад».
«Обурливе зростання багатства найбагатших британців пов’язане з тим, що вони наживаються на труднощах суспільства, завдаючи йому додаткової шкоди та підриваючи зусилля урядів з декарбонізації, рівномірного розподілу зростання поза межами Лондона, подолання житлової кризи, розвитку нових — часто більш екологічних — галузей і зміцнення громад».
«Проблема надмірного багатства — справді екзистенційна; для нашого виживання нам потрібно серйозно змінити економічні структури та розробити політики, що покладуть край існуванню мільярдерів».
Юлія Девіс, членкиня організації Patriotic Millionaires UK, сказала, що потрапляння до списку багатіїв має бути приводом для сорому. «Цей процес всмоктування багатства в руки все меншої кількості людей прямо шкодить усім. Ці люди не заслуговують на такий рівень багатства — просто так склалося, що одні накопичують неймовірні статки, а інші — ні, хоча й навчають наших дітей і підтримують медичну систему».
Девіс додала, що називати багатіїв «творцями робочих місць» — неправильно. «Я називаю їх знищувачами робочих місць, бо коли бізнеси концентруються в руках меншості, це знищує малий і середній бізнес, який не може конкурувати з мережами, що демпінгують ціни».
«До того ж вони так ефективно оптимізують податки, що платять набагато менше, ніж прості громадяни або підприємці малого й середнього бізнесу».
Вона також зазначила, що це не єдиний можливий шлях. «Багатство можна використовувати для подальшого накопичення або для вирішення численних проблем, із якими стикається суспільство».
«Бажання постійно збагачуватись за рахунок суспільства — не вроджена риса багатства. Це не щось неминуче — це вибір».
Фернанда Балата, політична економістка з New Economics Foundation і авторка дослідження Exploring An Extreme Wealth Line, сказала, що Велика Британія пішла шляхом економічної нестабільності, віддавши перевагу надбагатим. І це, за її словами, «не випадковість».
«Зараз існує тісний зв'язок між багатими і владними, і це впливає навіть на державні інституції», — зазначила вона. «Через це політики дедалі частіше змушені покладатися на брехню та хибні наративи, щоб підтримувати існуючу систему».
Втім, Балата додає, що ще є надія. «Існує широкий консенсус, що надмірна нерівність у багатстві завдає суспільству численної шкоди».
На її думку, політики мають почати розглядати надмірне багатство як окрему проблему. «Нам потрібна межа надмірного багатства — точка, в якій надлишок стає суспільно шкідливим».
Доктор Бенджамін Тіппет, викладач економіки та нерівності в багатстві в Королівському коледжі Лондона, змоделював, скільки могла би зібрати 2% податкова ставка для тих, хто у списку багатіїв, якби вона діяла з середини 90-х.
«Я виявив, що 2% податок на багатство для резидентів Великобританії зі списку багатіїв міг би приносити приблизно 6 мільярдів фунтів щороку — загалом 155 мільярдів фунтів», — сказав він. «Інвестовані, ці кошти сьогодні становили б приблизно 325 мільярдів — понад 11 000 фунтів на кожне домогосподарство. Це значний національний фонд. І навіть з цим податком частка багатства найбагатших — топ 0,001% — усе одно зросла б».
