Укрзалізниця просуває підвищення тарифів без планів усувати недоліки своєї операційної діяльності та змінювати марнотратну технологію організації перевезень. Тому це більше нагадує не тариф на послуги, а своєрідний податок на утримання УЗ, де кожен вантажовласник змушений оплачувати всі недоліки її внутрішньої організації, включно із зайвими активами, неефективними департаментами та непродуктивними витратами. Про це заявив експерт ринку логістики, радник президії УКАБ з залізничної логістики Юрій Щуклін, коментуючи ініціативу УЗ щодо підвищення вантажних тарифів на 37%.
“Голова наглядової ради УЗ Хафер Гепард закликав “припинити блокування запиту щодо індексації вантажних тарифів на залізничні перевезення”, і нагадав, що індексація не проводилася з 2022 року. Так, у цих намірах є логіка. Але полеміка навколо підвищення тарифів УЗ на вантажоперевезення триває вже близько пів року, та чи бачили ми за цей час реальні кроки з боку УЗ щодо пом’якшення наслідків цього підвищення? На жаль, ні”, – підкреслив експерт.
Він підкреслив: ключовим джерелом проблем Укрзалізниці є стара, не реформована організаційно-правова форма компанії, де гроші — нічиї, а ті, хто ними розпоряджається, отримують лише більше впливу в системі. Це не стимулює ощадність, а навпаки — живить неефективність.
“Найбільше ж бізнес стурбований непередбачуваністю УЗ, коли спочатку функціонерами ухвалюється певне рішення, а потім під нього підтягуються обґрунтування. Це зокрема стосується нещодавнього рішення УЗ щодо перенаправлення аграрних вантажів з коротших і дешевших маршрутів на довші та дорожчі: тут УЗ вчинила як таксист, який без попередження пасажира проклав довший маршрут, за який пасажир змушений платити більше”, – пояснив Щуклін.
Він наголосив, що бізнес потребує оперативної та достовірної інформації про умови. А інвестиції ідуть туди, де ці умови — сталі, а інформація про них доступна не лише обраним.
“Непередбачуваність вбиває інвестиційну привабливість. Після перемоги інвестори звернуться з питанням: “Де краще збудувати термінал чи завод із переробки? Які в Україні ризики?”. І коли вони дізнаються правду — про нестабільну тарифну політику, зміну логістичних маршрутів без попередження та відсутність чітких правил гри — вони, найімовірніше, оберуть іншу країну, де, можливо, прибутковість менша, але ризики — чітко прораховані. УЗ наразі діє у форматі без обмежень, і складається враження, що в країні немає жодних запобіжників для маневру УЗ — може бути ухвалене будь-яке рішення, а пояснення до нього знайдуться пізніше. Тому я сподіваюсь, що голова наглядової ради УЗ почує сигнал, що тарифне зростання — не головна проблема, а діалог з бізнесом має ґрунтуватися не на ультиматумах, а на довірі, прогнозованості та спільній відповідальності за розвиток економіки”, – резюмував експерт.
Як відомо, раніше Укрзалізниця запропонувала підвищити вантажні тарифи на 37%, щоб покрити збитки від пасажирського сегменту. У свою чергу бізнес-спільнота попередила про критичну загрозу, яку становить це рішення для економіки України – зокрема, у Дунайському пароплавстві заявили про зупинку флоту у разі підвищення тарифу, а у будівельній асоціації попередили про можливе подорожчання будматеріалів на 15%.
У свою чергу, експерти залізничного ринку заявили, що Укрзалізниця має оптимізувати надлишкову інфраструктуру, яка наразі продукує величезні збитки, та перейти до системи тарифоутворення, яка передбачає сплату тільки за наданий обсяг послуг. Зараз, як відомо, УЗ включає до вантажного тарифу весь обсяг збитків, які має.
